Справа №10-17                                              Головуючий 1   інстанції:   Гапонова  А.В.

Категорія: 187ч.1  КК України                                           Доповідач:   Гудков Д.Ф.

_УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

17 січня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ  Апеляційного  суду  Донецької  області  у  складі:

головуючого                                                       Самойленка  А.І.,

суддів                                                                 Гудкова Д.Ф.,   Смірнової В.В.

з участю прокурора                                          Шаіпова  P.P.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляцію в.о. прокурора міста Краматорська Донецької області на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 10 січня 2007 року про  обрання  запобіжного  заходу  у  вигляді  підписки  про  невиїзд  щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця міста Краматорська Донецької області, громадянина України, із неповною середньою освітою, учень КІШ №47, не одруженого, раніше не судимого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого  у  скоєні  злочину  передбаченого  ч.1   ст.187  КК  України,

ВСТАНОВИЛА:

31 грудня 2006 року слідчим СВ Краматорського MB ДМУ УМВС України в Донецькій області порушено кримінальну справу за фактом розбійного нападу  за  ознаками  злочину  передбаченого  ч.1   ст.187  КК  України.

31 грудня 2006 року о 21 годині 50 хвилин на підставі ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні зазначеного злочину затримано ОСОБА_1.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 2 січня 2007 року пред'явлено обвинувачення в тому, що він своїми умисними діями, які виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка була підвернена нападу, скоїв злочин передбачений ч.1 ст. 18 7   КК  України.

Постановою судді Краматорського міського суду Донецької області від 10 січня 2007 року у задоволенні подання слідчого про обрання щодо обвинуваченого      запобіжного      заходу     у     вигляді      взяття      під      варту

відмовлено   та   щодо   ОСОБА_1   обрано   запобіжний   захід   у  вигляді підписки  про  невиїзд.

В апеляції в.о. прокурора міста Краматорська ставиться питання про скасування постанови суду та обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Мотивував тим, що обвинувачений характеризується негативно, ніде не працює, схильний до протиправної поведінки, що, на думку прокурора, дає підстави вважати, що, знаходячись на свободі, обвинувачений буде порушувати покладені на нього  процесуальні  обов'язки  та  продовжувати  злочинну  діяльність.

Заслухавши доповідача, з"ясувавши думку прокурора, який підтримав апеляцію, ознайомившись з витребуваними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора є необгрунтованою та задоволенню не  підлягає  за  таких  підстав.

Згідно з вимогами, передбаченими ст.148 КПК України, запобіжний захід застосовується за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжувати злочинну діяльність. Тримання під вартою розглядається як винятковий запобіжний захід, котрий застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим  процесуальних  обов'язків  і  його  належної  поведінки.

В матеріалах справи відсутні фактичні дані, а також їх не наводить і прокурор у своїй апеляції, що давали б підстави вважати, що обвинувачений має намір ухилитися від слідства і суду, або перешкоджати встановленню істини по справі. Навпаки, матеріали справи, з достатньою вірогідністю надають можливість прогнозувати поведінку обвинуваченого щодо добросовісного виконання ним процесуальних обов'язків  у  майбутньому.

Відмовляючи в задоволенні подання слідчого про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд достатньо врахував дані про його особу, який є неповнолітньою особою, раніше не судимий, навчається, має постійне місце мешкання, характеризується за місцем мешкання та навчання задовільнено, а також хворіє на тяжкі хвороби - хронічний гепатит, цукровий діабет в тяжкій формі, які згідно довідки начальника медчастини Артемівського СІ-б ОСОБА_2 НОМЕР_1 від 10 січня 2007 року потребують постійне належне медичне обслуговування і відповідне харчування, що в умовах слідчого  ізолятора  забезпечити  не  можливо.

Доводи апелянта про неврахування судом тяжкості інкримінованого злочину не можуть бути взятими до уваги, оскільки з оскаржуваної постанови вбачається, що тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_1, судом враховано. Крім того, згідно вимог ст.434 КПК України міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо неповнолітнього  застосовується  лише  у  виняткових  випадках.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що сукупність викладених обставин свідчить про те, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність відмови в обранні щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, у зв"язку  з  чим  у  задоволенні  апеляції  слід  відмовити.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.362, 366, 434 КПК  України,   колегія  суддів,

УХВАЛИЛА:

Постанову судді Краматорського міського суду Донецької області від 10 січня 2007 року, яким відмовлено у задоволенні подання слідчого про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурора.