Апеляційний суд Кіровоградської області
25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул.В.Пермська,2, тел. 24-56-63
Справа № 11а - 433/2009 року Головуючий у суді І-ї інстанції - Солопов Ю.О.
Категорія - ст.187 ч.1 КК України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції - Кадегроб А.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2009 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого -судді: Медведенка Ю.С.,
суддів: Олексієнко І.С., Кадегроб А.І.,
з участю прокурора: Науменко В.В.,
захисник-адвокат: ОСОБА_1,
законного представника: ОСОБА_2,
засудженого: ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями законного представника ОСОБА_2 та захисника-адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 квітня 2009 року, яким:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровоград, громадянина України, українця, освіта 9 класів, не одруженого, не працюючого, що проживає: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
засуджено за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ст.187 ч.1 КК України на 3 роки позбавлення волі, згідно ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Стягнуто з ОСОБА_2, яка є представником неповнолітнього засудженого, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_5 - 2147,80 грн. та ОСОБА_6 - 1050 грн., а також в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_7 - 1000 грн., ОСОБА_8 - 70 грн. та ОСОБА_6 - 1000 грн.
Вироком вирішено питання щодо судових витрат по справі.
Суд визнав винним та засудив неповнолітнього ОСОБА_3 за те, що 06.02.2009 року близько 12.00 год. невстановлена слідством особа запропонувала йому заволодіти мобільним телефоном у підлітків, на що він погодився і тим самим вступив в злочинну змову на відкрите викрадання чужого майна. Згідно розподілу ролей, він повинен був підійти до неповнолітнього і відібрати мобільний телефон, а невстановлена слідством особа повинна була спостерігати за навколишнім середовищем, з метою попередження в разі виникнення небезпеки, та відволікати потерпілих. Виконуючи свій злочинний намір, знаходячись біля кафе „Стрілецького” по проспекту Винниченка у м. Кіровограді, невстановлена слідством особа, побачивши раніше незнайомих підлітків вказала на них ОСОБА_3 і запропонувала їх пограбувати на що останній погодився. Після чого ОСОБА_3 діючи згідно розподілених ролей підійшов до раніше незнайомого ОСОБА_9 і попросив у останнього мобільний телефон під приводом зателефонувати. ОСОБА_9 відмовив йому і пішов по проспекту Винниченка в сторону школи №4, а ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно з корисливих спонукань в цілях особистої наживи, з метою заволодіння мобільним телефоном став переслідувати ОСОБА_9 і продовжував просити мобільний телефон. Погрожуючи фізичною розправою ОСОБА_9, після категоричної відмови передати телефон, ОСОБА_3 біля входу на територію школи №4, розташованої по проспекту Винниченка у м. Кіровограді, вирвав з рук ОСОБА_9 мобільний телефон „LG KP 199”, вартістю 814,66 грн., в якому знаходилась сім-карта „МТС”, вартістю 25 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 5 грн. і карта пам'яті, вартістю 40 грн., який належить потерпілому ОСОБА_10 та поклав телефон собі до кишені. В цей момент невстановлена особа знаходилася неподалік і спостерігала за навколишнім середовищем. Не звертаючи уваги на прохання потерпілого віддати телефон, ОСОБА_3 погрожуючи ОСОБА_9 фізичною розправою пішов в напрямку центра міста, де передав невстановленій слідством особі викрадений мобільний телефон. Після цього ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа з місця скоєння злочину зникли, викраденим розпорядилися за власним розсудом, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 884, 66 грн.
06.02.2009 року о 17.30 год. ОСОБА_3, знаходячись біля АДРЕСА_2, з метою заволодіння мобільним телефоном, підійшов до раніше незнайомого йому неповнолітнього ОСОБА_11 та попросив в нього мобільний телефон під приводом відправити безкоштовну смс щоб йому передзвонили. ОСОБА_11 не підозрюючи про намір ОСОБА_3 передав останньому свій мобільний телефон „Соні Еріксон К550і”, вартістю 600 грн., в якому знаходилась сім карта „МТС”, вартістю 25 грн., на рахунку якої грошей не було. Після цього, ОСОБА_3 поклав його собі до кишені і став тікати від потерпілого в напрямку магазину „Велика кишеня” не звертаючи уваги на прохання потерпілого повернути телефон, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 625 грн. З місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився за власним розсудом.
08.02.2009 року о 17.00 год. невстановлена слідством особа запропонувала ОСОБА_3 заволодіти мобільним телефоном у підлітків на що останній погодився. Знаходячись біля ЗОШ №19, розташованої по вул. Волкова 24 у м. Кіровограді, невстановлена слідством особа, побачивши раніше незнайомих підлітків на спортивному майданчику школи вказала на них ОСОБА_3 та запропонувала їх пограбувати, на що останній погодився. Після чого ОСОБА_3 підійшов до раніше незнайомого неповнолітнього ОСОБА_12 і попросив в нього мобільний телефон під приводом зателефонувати. Останній не підозрюючи про його злочинний намір передав йому свій мобільний телефон „Нокіа N 73”, вартістю 1760 грн., з сім картою „МТС”, вартістю 25 грн., на рахунку якої грошей не було. Після чого ОСОБА_3 поклав його собі до кишені і пішов з території школи, погрожуючи потерпілому фізичною розправою з боку його друзів, які ніби-то знаходилися за школою, а невстановлена слідством особа знаходилась за територією школи та спостерігала за навколишнім середовищем, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1785 грн., з місця скоєння злочину зникли, викраденим розпорядилися за власним розсудом.
10.02.2009 року близько 14.30 годин ОСОБА_3 з невстановленою слідством особою пішов на території ЗОШ №16 по пров. Фортечному у м. Кіровограді, де підійшов до раніше не знайомого неповнолітнього ОСОБА_13 попросив останнього передати йому мобільний телефон під приводом зателефонувати. ОСОБА_13 відмовив, що в нього на рахунку немає грошей. ОСОБА_3 взяв однією рукою ОСОБА_13 за шию, а другою зігнувши пальці в кулак націлив в обличчя потерпілого і погрожував застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, а саме вибити зуби. В цей момент на мобільний телефон ОСОБА_13 прийшло смс повідомлення і він дістав з кишені свій мобільний телефон. ОСОБА_3 рукою наніс один удар ОСОБА_13 по руці, спричинивши фізичний біль, від чого у останнього з руки випав мобільний телефон. ОСОБА_3 відштовхнув потерпілого і піднявши мобільний телефон „Соні Еріксон К750І”, вартістю 1200 грн., в якому знаходилась сім карта мобільного оператора „МТС”, вартістю 25 грн. і флеш-картка, яка входила в комплект мобільного телефону, поклав його собі до кишені і пішов в сторону дитячого садка „Гномік”, розташованого по пров. Фортечному у м. Кіровограді. Потерпілий ОСОБА_13, намагаючись повернути свій телефон прослідував за ОСОБА_3 до дитячого садка, висловлюючи прохання повернути йому телефон. ОСОБА_3, розуміючи переслідування потерпілого, з метою усунення перешкоди для зникнення з місця скоєння злочину, зупинився біля транспортних воріт дитячого садка на вул. Інтернаціональній у м. Кіровограді та діставши з кишені куртки ніж, направив його в сторону потерпілого ОСОБА_13, погрожуючи йому застосуванням насильства, яке являється небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу. Потерпілий ОСОБА_13, сприймаючи погрозу застосування ножа як реальну, остерігаючись за своє життя та здоров'я та зрозумівши, що він телефон йому не поверне, попросив повернути хоча б сім карту і флеш-карту від його мобільного телефону. ОСОБА_3 вийняв з викраденого телефону сім карту і флеш-картку та передав потерпілому. Потім ОСОБА_3 зустрівся біля Дитячої обласної лікарні, розташованої по вул. Преображенській 79/35 у м. Кіровограді, з невстановленою слідством особою та передав їй викрадений мобільний телефон „Соні Еріксон”, чим спричинили потерпілому ОСОБА_13 матеріальні збитки на загальну суму 1225 грн., викраденим розпорядилися за власним розсудом.
12.02.2009 року близько 12.40 год. ОСОБА_3, знаходячись на АДРЕСА_3, підійшов до раніше незнайомого неповнолітнього ОСОБА_14 та попросив у останнього мобільний телефон, під приводом відправити безкоштовну смс щоб йому передзвонили. ОСОБА_14 передав ОСОБА_3 мобільний телефон „Соні Еріксон К790і”, вартістю 1078 грн., з сім картою „Джинс”, вартістю 10 грн., на рахунку якої грошей не було. Після чого ОСОБА_3 поклав мобільний телефон собі до кишені і сказав останньому йти за ним. Завів ОСОБА_14 за кут будинку та переконавшись, що навколо відсутні особи, які могли б перешкодити в здійснені його злочинного наміру, став вимагати у потерпілого гроші. Отримавши відмову ОСОБА_3 обшукав кишені потерпілого, однак нічого не знайшовши наніс потерпілому один удар кулаком в живіт, спричинивши фізичний біль, подавивши таким чином опір та волю потерпілого наказав йому йти геть, чим спричинив потерпілому ОСОБА_14 матеріальну шкоду на загальну суму 1088 грн., з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився за власним розсудом.
В апеляціях на вирок:
- захисник-адвокат ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить вирок змінити та призначити більш м'яке покарання із застосуванням положень ст.104 КК України. Районний суд при призначенні покарання не врахував в достатній мірі, що засуджений вину визнав повністю, щиро розкаявся, надавав по справі протягом всього часу досудового та судового слідства правдиві і послідовні показання, позитивно характеризується за місцем проживання, від вчиненого злочину не настало будь-яких тяжких наслідків, не притягнення раніше до кримінальної відповідальності, скоєння злочину в неповнолітньому віці, а тому призначив надто суворе покарання;
- законний представник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить вирок суду змінити та пом'якшити призначене покарання із застосуванням положень ст.104 КК України. Свої вимоги обґрунтовує доводами аналогічним з захисником-адвокатом.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_3, який свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, підтримав апеляції законного представника і захисника-адвоката та просив призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі, законного представника ОСОБА_2 та захисника-адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого, які підтримали свої апеляції з підстав викладених в них, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши та зваживши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають залишенню без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни, виходячи з наступних підстав.
Засуджений ОСОБА_3 свою вину визнав, як в ході досудового слідства так і під час розгляду справи судом першої інстанції і надав суду пояснення, що скоїв злочини, за які його засуджено, при обставинах викладених у вироку.
Крім того, вина засудженого підтверджується також і показаннями потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_13, які в своїх поясненнях, наданих суду першої інстанції, розповіли про обставини скоєння відносно них злочину засудженим ОСОБА_3, а також свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які пояснили суду, що бачили, як засуджений забрав у потерпілого ОСОБА_12 мобільний телефон, після чого пішов в бік обласної лікарні.
Також вина засудженого у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується і іншими доказами зібраними в ході досудового слідства та дослідженими судом першої інстанції, зокрема:
- протоколами огляду місця події, якими оглянуто місце скоєння злочину відносно неповнолітніх ОСОБА_11 та ОСОБА_13, а також вилучено мобільні телефони „LG KP 199” та „Соні Еріксон К 790і”, які було виявлено на „Європейському ринку” (Т.1, а.с.5-6, 80, 91, 169-170; Т.2, а.с.10, 70-71);
- протоколами пред'явлення особи для впізнання, згідно яких неповнолітні потерпілі ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 впізнали ОСОБА_3, як особу яка скоїла проти них злочин (Т.1, а.с.34, 201; Т.2, а.с.100);
- протоколами відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_14 та засудженого ОСОБА_3 в ході проведення яких потерпілі та засуджений показали місце скоєння злочину та розповіли про обставини скоєння злочину (Т.1, а.с.45-48, 52-57, 145-150, 154-155, 219-223, 226-230; Т.2, а.с.53-56, 58-62, 102-106);
- протоколами огляду предметів в ході якого було оглянуто мобільні телефони „LG KP 199” та „Соні Еріксон” (т.1, а.с.96-98; Т.2, а.с.25);
- протоколом пред'явлення предмету на впізнання від 04.03.2009 року в ході проведення якого потерпілим ОСОБА_10 було впізнано належний йому телефон, який був викрадений 06.02.2009 року (Т.1, а.с161);
- висновками експерта про вартість викраденого (Т.1, а.с.102-104; Т.2, а.с.30-32);
- речовими доказами - мобільними телефонами (Т.1, а.с.99; Т.2, а.с.26).
Таким чином, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що вина засудженого ОСОБА_3 доведена повністю, а дії останнього правильно кваліфіковано за ст.ст.186 ч.2, 187 ч.1 КК України.
Призначаючи покарання засудженому судом першої інстанції відповідно до ст.65 КК України враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії тяжких, особу засудженого, який характеризується позитивно, не судимий, є неповнолітнім, не працює, не навчається, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що обтяжують покарання - судом не встановлено, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та часткове повернення заподіяної шкоди, а тому зроблено правильний висновок, що виправлення та перевиховання засудженого не можливо без ізоляції від суспільства та призначив йому мінімально допустиме покарання в межах санкцій інкримінуємих статей, після чого призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів.
Доводи апеляцій в частині призначеного покарання щодо недостатнього врахування всіх пом'якшуючих та характеризуючих особу винного обставин є необґрунтованими, оскільки призначаючи покарання суд врахував в достатній мірі всі перелічені в апеляціях обставини, зважаючи на фактичні обставини та матеріали справи, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано призначив покарання без застосуванням ст.ст. 69,104 КК України, яке є необхідним та достатнім для виправлення засудженого.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляцій, оскільки доводи викладені в них є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, а вирок суду першої інстанції вважає необхідним залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції законного представника ОСОБА_2 та захисника-адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 квітня 2009 року відносно ОСОБА_3 - без зміни.
СУДДІ:
Медведенко Ю.С. Олексієнко І.С. Кадегроб А.І.