Апеляційний суд Кіровоградської області

25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул.В.Пермська,2, тел. 24-56-63

Справа № 11а - 447/2009 року                         Головуючий у суді І-ї інстанції - Могильний О.П.

Категорія - ст.289 ч.2 КК України       Доповідач у суді ІІ-ї інстанції  -  Кадегроб А.І.

   

У Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 

30 червня 2009 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді: Медведенка Ю.С.,

суддів: Олексієнко І.С., Кадегроб А.І.,

з участю прокурора: Голубенко Г.П.,

засуджених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

             

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок - заступника прокурора м. Кіровограда, засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 квітня 2009 року, яким:

 

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, громадянина України, українця, освіта неповна середня, не працюючого, не одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:

 

- 01.07.1996 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ст.ст. 86-1, 44, 81 ч.4, 44, 81 ч.3, 140 ч.2, 42 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- 12.12.1996 року Петрівським районним судом Кіровоградської області за ст.ст. 86-1,44,42 КК України на 5 років позбавлення волі, звільнений 21.08.1998 року за ст.2 Закону України „Про амністію” від 24.07.1998 року;

- 12.02.1999 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ст.81 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання;

- 21.11.2003 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ст.185 ч.3, 304, 70 КК України на 6 років позбавлення волі, звільнений 07.09.2007 року постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31.08.2007 року умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 9 днів,

 

засуджено за ст.185 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ст.289 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, згідно ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією всього особистого майна, на підставі ст.71 ч.1 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання призначеного за даним вироком не відбутої частини покарання за вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.11.2003 року, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 5 місяців з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

 

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Кіровограда, громадянина України, українця, освіта середня, не працюючого, не одруженого, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого:

 

- 05.11.1999 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ст.229-6 ч.1 КК України на 6 місяців позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання;

- 05.11.2002 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ст.ст. 185 ч.2,185 ч.3., 188 ч.2, 70 КК України на 5 років позбавлення волі, звільнений 13.09.2005 року за постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.09.2005 року за ст.2 Закону України „Про амністію” від 31.05.2005 року,

 

засуджено за ст.185 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі.

 

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Кіровограда, громадянина     України, українця, освіта середньо-спеціальна, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_3, раніше судимого:

 

- 17.01.2001 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ст.141 ч.2 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, звільнений 31.05.2002 року постановою Олександрівського районного суду Кіровоградської області за ст.81 КК України умовно-достроково на 9 днів;

- 29.09.2003 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнений 12.04.2007 року постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05.04.2007 року умовно-достроково на 3 місяці 29 днів,

   

засуджено за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі.

 

    Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 7458 гривень в рахунок відшкодування збитків завданих злочином.

 

Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 7450 гривень в рахунок відшкодування збитків завданих злочином.

 

Вироком вирішено питання щодо судових витрат по справі.

 

    Суд визнав винними та засудив ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за те, що вони  30.03.2008 року біля 14.00 години за попередньою змовою, направилися до приміщення МЦНТТУМ „Каскад”, розташованого в будинку № 5 по вул. Попова в м. Кіровограді, де діючи умисно та цілеспрямовано з корисних міркувань, проникли в приміщення МЦНТТУМ „Каскад” звідки таємно викрали дельтаплан „Славутич”, вартістю 5266 гривень, чим своїми заподіяли МЦНТТУМ „Каскад” матеріальних збитків на вищевказану суму, оскільки з місця вчинення злочину зникли та розпорядились викраденим на власний розсуд.

Крім того, 21.04.2008 року близько 02 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку АДРЕСА_4, підійшов до автомобіля ВАЗ -2106, бежевого кольору, державний номер НОМЕР_1 і діючи умисно та цілеспрямовано, з корисних міркувань, незаконно заволодів даним автомобілем, який належить потерпілому ОСОБА_6 на праві приватної власності, після чого з місця скоєння злочину зник на вказаному автомобілі та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальних збитків на суму 20000 гривень.

 

В той-же день  близько 07 години ОСОБА_1., знаходячись на території дачного кооперативу, розташованого по вул. Металургів в м. Кіровограді вступив в злочинну змову з ОСОБА_2 і вони разом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та маючи намір на таємне викрадення майна з салону раніше викраденого ОСОБА_1 автомобіля ВАЗ -2106, державний номер НОМЕР_1, який належить гр. ОСОБА_6, повторно, таємно викрали майно, яке належить гр. ОСОБА_5, на загальну суму 1750 грн., чим завдали останньому матеріальних збитків на вказану суму.

 

В апеляціях на вирок:

 

    - прокурор, який затвердив обвинувальний висновок - заступник прокурора м. Кіровограда в зміненій апеляції просить вирок суду першої інстанції скасувати в частині цивільного позову та судових витрат, а справу повернути на новий судовий розгляд, оскільки судом залишено поза увагою, що збитки по угону автомобіля складають 6352 грн. (Т.1, а.с.54-56), однак суд стягнув 7450 грн. солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, хоча останній не приймав участі у вказаному епізоді. Крім того, суд безпідставно стягнув з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 7458 грн. вартість викраденого дельтаплана, хоча по матеріалам справи вартість останнього становить 5266 грн., також вважає, що судом не вірно вирішено питання по відшкодуванню судових витрат по справі;

 

- засуджений ОСОБА_2 просить вирок змінити, пом'якшивши призначене покарання, оскільки районним судом, при призначенні покарання, не враховано в достатній мірі повне визнання ним своєї вини, щире каяття, наявність тяжких захворювань - туберкульоз та хронічний бронхіт, а також наявність на утриманні малолітньої доньки - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4;

 

- засуджений ОСОБА_3 просить вирок скасувати, кваліфікувавши його дії за ст.185 ч.2 КК України та призначити покарання, застосувавши ст.69 КК України, а також зменшити розмір матеріальної шкоди,  стягнутої в рахунок відшкодування збитків завданих злочином, оскільки вона не доведена належним чином в ході судового слідства та значно завищена. Також вважає, що судом не враховано те, що він не знав про протиправність проникнення у МЦНТТУМ „Каскад” і вважав, що вони з ОСОБА_1. беруть майно, яке нікому не належить, та  при призначенні покарання недостатньо враховано повне визнання вини, щире каяття, часткове відшкодування шкоди.

 

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який висловився про залишення вироку без зміни, засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які вину свою визнали в повному обсязі, та частково підтримали свої апеляції, зокрема просили  пом'якшити їм призначене покарання та зменшити розмір стягнутих судом у відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочинами, збитків та судових витрат, оскільки вважають що вони значно завищені і не доведені суду належним чином; думку прокурора, який підтримав змінену апеляцію, перевіривши матеріали справи, обговоривши та зваживши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступних підстав.

 

Відповідно ст.299 ч.3 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.

 

Згідно ст.324 ч.1 п.п.7, 10 КПК України постановляючи вирок, суд повинен вирішити чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов, на чию користь та в якому розмірі,  чи підлягають відшкодуванню збитки, заподіяні потерпілому, а також кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на його стаціонарне лікування, якщо цивільний позов не був заявлений та на кого повинні бути покладені судові витрати по справі і в якому розмірі.

 

Як вбачається з матеріалів справи (Т.2 а.с.343), при попередньому розгляді справи суд дійшов висновку про виклик в судове засідання всіх осіб зазначених в обвинувальному висновку. Проте представник цивільного позивача ОСОБА_4 на розгляд справи по суті не з'явився, а в матеріалах справи відсутні відомості про те, що останнього повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи, оскільки всі виклики повернуто поштою у зв'язку із закінченням терміну зберігання.  

 

Незважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про можливість слухання справи по епізоду щодо викрадення з приміщення МЦНТТУМ „Каскад” засудженими ОСОБА_1. та ОСОБА_3 дельтаплана „Славутич”, яке мало місце 30.03.2008 року за відсутності представника цивільного позивача в порядку ст.299 ч.3 КПК України. В даному випадку слухання справи в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України  є не можливим, оскільки не з'ясувавши думку з даного приводу представника потерпілого, суд, таким чином, позбавляє його можливості реалізувати свої процесуальні права, що є порушення кримінально-процесуального закону, зокрема ст.ст.16, 22 КПК України.

 

Крім того, вирішуючи у вироку питання щодо задоволення цивільних позовів та стягнення шкоди заподіяної злочинами, судом неправильно визначено суми, які підлягають стягненню та осіб з яких вони стягуватимуться.

 

За вироком суду з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стягнуто солідарно на користь ОСОБА_4 7458 грн. в рахунок відшкодування збитків завданих злочином, однак судом першої інстанції залишено поза увагою те, що матеріали справи містять інвентаризаційний опис (Т.1, а.с.121-124), де зазначено, що загальна вартість викраденого дельтаплана складає 5266 грн. В позовній заяві представника цивільного позивача (Т.2, а.с.27) необґрунтовано вказано загальна сума збитків 7458 грн., вартість всього майна, яке було викрадене у них протягом часу, проте засудженим інкриміновано лише викрадення дельтаплана, а щодо інших товарно-матеріальних цінностей, то їх викрадення засудженим не інкриміновано, а тому стягнення їх вартості із засуджених не можливо, зважаючи на те, що їх вину в цій частині не доведено.    

 

Вироком стягнуто, солідарно, із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 7450 грн. в рахунок відшкодування збитків завданих злочином, а саме викраденням автомобіля. Проте в матеріалах справи є висновок авто-товарознавчого дослідження №153/5 від 19.06.2008 року, згідно якого ринкова вартість автомобіля ВАЗ-2106, державний номер НОМЕР_2, на момент проведення дослідження, складала 11377,52 грн., а матеріальні збитки заподіяні автомобілю становлять 6352,93 грн. В позовній заяві цивільного позивача  (Т.1, а.с.103) вказано загальну суму збитків 7450 грн. - 7000 грн. за ремонт автомобіля і вартості проведення дослідження - 450 грн. Однак, ці всі моменти в суді не з'ясовано належним чином, оскільки із протоколу судового засідання не зрозуміло які конкретно претензії матеріального характеру є у потерпілого ОСОБА_5 Так, потерпілий заявив, що він витратив на відновлювання  автомобіля 7000 грн., та за експертизу 450 грн., однак,  судом безпідставно стягнуто солідарно і  з ОСОБА_2 7450 грн. збитків на користь ОСОБА_5 по епізоду викрадення самого автомобіля, тобто витрати по відновлюванню після аварії та за проведення експертизи, тоді як викрадене майно повернуто потерпілому і він в позовній заяві не ставить питання щодо стягнення коштів в цій частині.  Судом також не з'ясовано у потерпілого питання чи все майно, яке було викрадене у потерпілого із автомобіля йому повернуто і чи немає у нього з цього приводу претензій до засуджених.

 

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат по справі, судом першої інстанції стягнуто, солідарно,  із засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 300 грн. 48 коп., проте судом не вказано що саме це за судові витрати, в чому вони полягають, тоді як із матеріалів справи вбачається що по справі проводилося декілька експертиз.

 

Крім того, судом помилково стягнуто судові витрати, солідарно, із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в розмірі 300 грн. 48 коп., тоді як із матеріалів справи вбачається, що всі експертизи по справі  були проведені по епізоду крадіжки засудженими ОСОБА_1. та ОСОБА_3 з приміщення МЦНТТУМ „Каскад”  дельтаплана «Славутич».

 

Відшкодування судових витрат по справі, в тому разі, якщо винними буде визнано декількох осіб,  проводиться відповідно до вимог ст. 93 КПК України, зокрема, суд  постановляє, в якому розмірі повинні бути стягнені витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених, а тому стягнення судових витрати із засуджених солідарно є таким, що не допустимим.  

 

Оскільки, суд першої інстанції по епізодам викрадення з приміщення МЦНТТУМ „Каскад” засудженими ОСОБА_1. та ОСОБА_3 дельтаплана «Славутич» та  незаконного заволодіння автомобілем визначив обсяг досліджених ним доказів із порушенням вимог ст. 299  КПК України, апеляційний суд позбавлений можливості самостійно усунути недоліки, допущені судом першої

 

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді даної справи було допущено порушення вимог кримінально-процесуального закону - позбавлено представника цивільно позивача можливості реалізувати свої процесуальні права, а також неправильно вирішено питання щодо стягнення збитків заподіяних злочином та судових витрат по справі, отже вирок підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду, під час якого необхідно усунути зазначені порушення та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

 

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 колегія суддів вважає необхідним залишити утримання під вартою, оскільки підстав для її зміни на підписку про невиїзд судова колегія не вбачає.

 

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

   

Апеляції прокурора, який затвердив обвинувальний висновок - заступника прокурора м. Кіровограда, засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

 

Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 квітня 2009 року відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той-же суд в іншому складі суду.

 

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити утримання під вартою.

 

СУДДІ:

 

Медведенко Ю.С.             Олексієнко І.С.             Кадегроб А.І.