АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул.В.Пермська,2, тел. 24-56-63
Справа №10-215/2009 року Головуючий у суді І-ї інстанції - Чохонелідзе Л.М.
Категорія - ст.236-7 КПК України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції - Кадегроб А.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2009 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді: Медведенка Ю.С.,
суддів: Олексієнко І.С., Кадегроб А.І.,
з участю прокурора: Сивак М.М.,
підозрюваного: ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді матеріали за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції - помічника прокурора м. Олександрії на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 квітня 2009 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано постанову прокурора м. Олександрії про порушення кримінальної справи від 22 грудня 2008 року відносно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.190 ч.3, 358 ч.3 КК України в частині, що стосується останнього та відмовлено в порушенні кримінальної справи.
Прокурором м. Олександрії 22.12.2008 року винесено постанову про порушення кримінальної справи за фактом шахрайського заволодіння коштами АК ПІБ „Промінвестбанку” ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.190 ч.3, 358 ч.3 КК України.
ОСОБА_1 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області зі скаргою на вказану постанову в якій просив її скасувати та відмовити в порушенні кримінальної справи відносно нього. Свої вимоги обґрунтовував тим, що на момент порушення справи були відсутні достатні приводи та підстави.
По результатам розгляду скарги 16.04.2009 року судом винесено постанову, якою скаргу задоволено, постанову про порушення кримінальної справи в частині, яка стосується скаржника - скасовано, а також відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно останнього. Своє рішення суд мотивував тим, що матеріали перевірки не містять даних, які вказують, що кредит отримав ОСОБА_1 08.12.2008 року кредитна заборгованість була погашена ОСОБА_2 у сумі 42 000 грн., а справу порушено 22.12.2008 року. В постанові про порушення кримінальної справи йдеться про те, що довідку про доходи надано ОСОБА_2, а тому не зрозуміло у чому полягає наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ст.358 ч.3 КК України.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції - помічник прокурора м. Олександрії звернувся з апеляцією, в якій просить постанову скасувати, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Обґрунтовуючи свої вимоги прокурор зазначив, що ОСОБА_2 на прохання ОСОБА_1 звернувся для отримання кредиту, надавши при цьому довідку про розмір заробітної плати з інформацією, яка не відповідає дійсності. Після підписання відповідних документів ОСОБА_2 кошти по кредиту не отримував і ними не розпоряджався. Викладене свідчить про наявність достатніх підстав для порушення кримінальної справи, а приводом є заява керуючої філією „Відділення Промінвестбанку в м. Кіровограді” ОСОБА_3 щодо порушення банківського законодавства.
Заслухавши доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_1, який висловився про залишення постанови без зміни, думку прокурора, який підтримав апеляцію та просив постанову суду першої інстанції скасувати, перевіривши матеріали та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 98 КПК України, при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання зобов'язанні винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави для порушення справи, статтю кримінального кодексу, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.
Стаття 94 КПК України надає перелік підстав для порушення кримінальної справи, а також чітко вказує на те, що порушення кримінальної справи можливе тільки у випадку, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Згідно ст. 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Рішенням Конституційного Суду України №16рп-2009 від 30.06.2009 року, а саме пунктом 1, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст.236-8 ч.16 п.2 КПК України щодо винесення судом першої інстанції постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.
Як вбачається з матеріалів дослідчої перевірки приводом до порушення кримінальної справи стала заява №29/483 керуючої філією „Відділення Промінвестбанку в м. Кіровограді” ОСОБА_3 від 16.10.2008 року (а.с.3-4) щодо спричинення банку матеріальної шкоди шляхом непогашення кредиту та відсотків за користування ним.
В ході дослідчої перевірки було з'ясовано, що 11.12.2005 року ОСОБА_2 уклав кредитний договір з філією „Відділення Промінвестбанку в м. Кіровограді” на отримання кредиту в сумі 50 000 грн. Умовами договору було передбачено кінцевий термін його повернення 08.12.2008 року і саме в цей день позичальником погашено частково борг на суму 42 000 грн. Однак, незважаючи на це 22.12.2008 року прокурором м. Олександрії було порушено кримінальну справу та зазначено в постанові, що збитки складають 61573,03 грн., хоча матеріали (а.с.62) містять довідку №29/640 від 11.12.2008 року, згідно якої загальна заборгованість становить лише 2252,15 грн. Матеріали перевірки не містять даних, які свідчать про отримання зазначених кредитних коштів саме ОСОБА_1, а також розпорядження останніми. Довідка про доходи від 30.11.2005 року, що стала однією з підстав отримання ОСОБА_2 кредиту підписана головним бухгалтером та директором ТОВ „Барбарис і Ко” - ОСОБА_1, проте використав її для отримання кредиту ОСОБА_2 (а.с.8).
Викладене свідчить, що в ході дослідчої перевірки не було встановлено достатніх даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч.3, 358 ч.3 КК України, тобто підстави для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 - відсутні.
Таким чином, судом першої інстанції всебічно і повно дослідивши матеріали, які стали приводом та підставами для порушення даної кримінальної справи, обґрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення скарги, що відповідає вимогам ст.94 ч.2 КПК України, оскільки кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, що в даному випадку - відсутнє.
Щодо доводів апеляції прокурора про наявність достатніх підстав для порушення кримінальної справи, то вони є необґрунтованими та спростовуються проаналізованими вище матеріалами.
Проте, зважаючи на викладене рішення Конституційного Суду України постанова суду першої інстанції в частині відмови в порушенні кримінальної справи підлягає скасуванню, оскільки дану норму кримінально-процесуального закону визнано не конституційною.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції - помічника прокурора м. Олександрії задовольнити частково.
Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 квітня 2009 року відносно ОСОБА_1 скасувати в частині відмови в порушенні кримінальної справи відносно останнього.
В решті постанову залишити без змін.
СУДДІ:
Медведенко Ю.С. Олексієнко І.С. Кадегроб А.І.
ї