Апеляційний суд Кіровоградської області
25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул.В.Пермська,2, тел. 24-56-63
Справа № 10 - 239/2009 року Головуючий у суді І-ї інстанції - Колесник С.І.
Категорія - ст.236-7 КПК України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції - Кадегроб А.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2009 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Драного О.П.
суддів: Кадегроб А.І., Лещенка Р.М.,
з участю прокурора - Цимбала О.В.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді матеріали за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції - прокурора Петрівського району Кіровоградської області на постанову Петрівського районного суду Кіровоградської області від 18 травня 2009 року, якою скасовано постанову прокурора Петрівського району Кіровоградської області про порушення кримінальної справи від 10 квітня 2009 року відносно начальника ІТТ Петрівського РВ УМВС в області - ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст.367 ч.1 КК України та відмовлено в порушенні кримінальної справи.
Прокурором Петрівського району Кіровоградської області 10.04.2009 року винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно начальника ІТТ Петрівського РВ УМВС в області - ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст.367 ч.1 КК України.
На дану постанову захисником-адвокатом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подано скаргу до Петрівського районного суду Кіровоградській області, в якій він просить вказану постанову скасувати, оскільки вона винесена без достатніх приводів та підстав і викладені в ній обставини не відповідають фактичним даним. Зокрема, конвоювання підсудних зазвичай здійснювалось конвоєм в складі двох осіб внаслідок неналежного кадрового забезпечення, а втеча засудженим ОСОБА_3 є наслідком поганого обладнання місця тримання підсудних у залі засідання суду. Крім цього, не зрозуміло які саме інтереси держави або окремих громадян порушені в даному випадку, в постанові цього не зазначено, тобто відсутня обов'язкова ознака інкримінуємого складу злочину - наслідки.
Розглянувши скаргу судом першої інстанції 18.05.2009 року винесено постанову, якою скаргу - задоволено, а постанову про порушення кримінальної справи від 10.04.2009 року - скасовано та відмовлено в порушенні кримінальної справи. Своє рішення суд обґрунтував тим, що у постанові про порушення кримінальної справи вказується, що вчинення службової недбалості призвело до скоєння засудженим втечі з-під варти та заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, правам, свободам і інтересам окремих громадян. Проте, прокурором не зазначено: у чому полягає істотна шкода, спричинена охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, громадським інтересам, інтересам юридичних осіб; престиж та авторитет якого конкретно органу державної влади підірвано; конкретних окремих громадян, юридичних осіб чи громадських організацій, інтересам яких спричинено шкоду. Крім того, відсутність такої обов'язкової ознаки об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.367 ч.1 КК України, як істотна шкода, свідчить про відсутність підстав та приводів до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1
В апеляції на постанову суду першої інстанції прокурор Петрівського району Кіровоградської області просить постанову скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд, оскільки висновок суду про відсутність достатніх приводів та підстав для порушення кримінальної справи є передчасним та спростовується матеріалами дослідчої перевірки.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію та просив постанову суду першої інстанції скасувати, перевіривши матеріали, обговоривши та зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що її необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 98 КПК України, при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання зобов'язанні винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави для порушення справи, статтю кримінального кодексу, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.
Стаття 94 КПК України надає перелік підстав для порушення кримінальної справи, а також чітко вказує на те, що порушення кримінальної справи можливе тільки у випадку, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Відповідно до ст. 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Як вбачається з матеріалів дослідчої перевірки приводом до порушення даної кримінальної справи стали матеріали перевірки за фактом неналежного виконання своїх службових обов'язків начальником ІТТ Петрівського РВ УМВС України в області - ОСОБА_1, що призвело до втечі з-під варти засудженого, тобто безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину.
Перевіркою встановлено, що 31.03.2009 року близько 13.00 години на підставі наказу начальника Петрівського РВ УМВС в Кіровоградській області №52 від 31.03.2009 засуджений ОСОБА_3 був конвойований до Петрівського районного суду Кіровоградської області та поміщений до стаціонарного металевого загородження місця тримання підсудних зали суду для ознайомлення з матеріалами кримінальної справи. При цьому начальник ІТТ Петрівського РВ УМВС в області - ОСОБА_1, знаючи про те, що відповідно до п. 1.16 розділу 1 Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 20.01.2005 року №60 ДСК, для конвоювання затриманих і взятих під варту осіб призначається мінімальний склад конвойного наряду для конвоювання однієї взятої під варту особи в кількості не менше трьох працівників: начальник конвою( старший конвоїр) та два конвоїри, неналежно виконуючи свої владні та службові обов'язки, здійснив організацію і конвоювання засудженого ОСОБА_3 до суду в супроводі лише двох конвоїрів. Окрім того, всупереч вимог п. 1.29 Інструкції начальник ІТТ Петрівського РВ УМВС в області, достовірно знаючи про те, що засуджений ОСОБА_3 відбуває покарання за втечу з місць позбавлення волі та потребує особливої пильності, при конвоюванні, неналежно виконуючи свої службові обов'язки, в порушення вимог чинного законодавства, відпустив другого конвоїра, при цьому сам залишив засудженого без нагляду, внаслідок чого в подальшому останній, скориставшись відсутністю нагляду та охорони, приблизно о 14.00 годині, 31.03.2009 року вчинив втечу з-під варти з місця тримання підсудних залу засідань Петрівського районного суду Кіровоградської області та зник у невідомому напрямку. Тобто, в ході дослідчої перевірки встановлені достатні підстави до порушення кримінальної справи, яким дана належна юридична оцінка постановою про порушення кримінальної справи.
Суд першої інстанції, під час розгляду скарги, дослідив матеріали, які стали приводом та підставами до порушення даної справи, однак не дав їм належну оцінку та необґрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення скарги, мотивуючи це тим, що матеріали перевірки не містять об'єктивної сторони складу злочину, чим було порушено вимоги ст.236-8 КПК України, оскільки з постанови вбачається, що судом проведено оцінку доказів, в той час, як суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати та заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України №16рп-2009 від 30.06.2009 року, а саме пунктом 1, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст.236-8 ч.16 п.2 КПК України щодо винесення судом першої інстанції постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.
Таким чином, враховуючи наведене та виходячи з матеріалів колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було допущено однобічне та неповне вивчення матеріалів і істотне порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а тому постанова підлягає скасуванню як незаконна, а матеріали поверненню на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі, під час якого необхідно усунути зазначені недоліки та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора Петрівського району Кіровоградської області задовольнити.
Постанову Петрівського районного суду Кіровоградської області від 18 травня 2009 року щодо скасування постанови про порушення кримінальної справи від 10 квітня 2009 року відносно начальника ІТТ Петрівського РВ УМВС в області - ОСОБА_1 - скасувати, а матеріали повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Судді: