Апеляційний суд Кіровоградської області
25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул.В.Пермська,2, тел. 24-56-63
Справа № 11а - 467/2009 року Головуючий у суді І-ї інстанції - Кучеренко О.П.
Категорія - ст.186 ч.2 КК України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції - Кадегроб А.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2009 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого -судді Медведенка Ю.С.,
суддів: Олексієнко І.С., Кадегроб А.І.,
з участю прокурора: Ахалшенішвілі Н.Є.,
засудженого: ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 14 травня 2009 року, яким:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, тимчасово проживаючого АДРЕСА_2, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, не працюючого, раніше судимого
- 18.05.1993 року Корабельним районним судом Миколаївської області за ст.ст. 140 ч.2, ч.3, 186 ч.3, 42 КК України на 4 роки позбавлення волі, ухвалою Миколаївського обласного суду від 29.06.1993 року вирок в частині ст.186 ч.3 КК України відмінено, а справа закрита, вважати засудженим за ст.140 ч.3, 140 ч.2 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнився 31.10.1994 року умовно-достроково на 1 рік 8 місяців 15 днів;
- 06.10.199 року Корабельним районним судом Миколаївської області за ст.ст. 142 ч.2, 208, 42 КК України на 6 років позбавлення волі;
- 01.02.2002 року Казанківським районним судом Миколаївської області за ст.391,71 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення волі, звільнився 02.02.2006 року,
засуджено за ст.185 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ст.190 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі, згідно ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено покарання 6 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1, в рахунок відшкодування матеріальних збитків завданих злочином, на користь: ОСОБА_2 - 150 грн., ОСОБА_3 - 2800 грн. Також стягнуто 1000 грн. на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вироком вирішено питання щодо речових доказів по справі.
Суд визнав винним та засудив ОСОБА_1 за те, що він 25.03.2008 року в період часу з 12 по 18 годину, тимчасово працюючи по усній домовленості різноробочим у ОСОБА_4, проживаючого за адресою АДРЕСА_3, розвозячи корм худобі на гужовій однокінній повозці, яка належить ОСОБА_4, та маючи постійно її в користуванні, зловживаючи довірою власника, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, діючи умисно та цілеспрямовано, попрохав у господаря гужову повозку вартістю 2000 грн., з конем вартістю 4000 грн., з метою перевезти дрова до домоволодіння своєї співмешканки ОСОБА_5 В послідуючому поїхав в м. Помічна, де залишив гужову повозку, біля залізничної колії початку вул. Кірова в м. Помічна, а коня продав незнайомому громадянину, отримавши при цьому завдаток в сумі 200 грн., завдавши при цьому шкоду потерпілому на загальну суму 6000 грн. З отриманим завдатком з місця скоєння злочину зник.
Крім цього, близько 05.04.2008 року, точну дату слідством не встановлено, о 22.00 годині, ОСОБА_1, повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в гостях у
домоволодінні ОСОБА_2, розташованому в АДРЕСА_4, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, діючи умисно та цілеспрямовано, під час розпиття спиртного з співмешканцем господарки - ОСОБА_6, діждавшись коли останній від вжитого спиртного сп'янів та заснув, шляхом вільного доступу, таємно викрав: бензопилу „ПТ-99374” вартістю 600 грн., телевізор іноземного виробництва вартістю 100 грн., мобільний телефон „Моторола” вартістю 200 грн., з СІМ картою „Білайн” вартістю 15 грн., господарську валізу, яка цінності для потерпілої не представляє. З викраденим з місця скоєння злочину зник, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 915 грн.
Також, 12.05.2008 року, близько 21.30 годин, ОСОБА_1, перебуваючи у гостях у ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_5, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, діючи умисно та цілеспрямовано, відкрито з погрозою застосування фізичного насильства до ОСОБА_3, заволодів: грошима в сумі 20 грн., ДВД - програвачем „Vitek” вартістю 250 грн., ДВД - програвачем „LG” вартістю 200 грн., бензопилою „Stihl” вартістю 1000 грн., мобільним телефоном „Sony Eriksson” вартістю 250 грн., мобільним телефоном „Sony Eriksson” вартістю 400 грн., перстнем з серебра вагою 6,12 гр. і вартістю 120 грн., перстнем з серебра вагою 4 гр. і вартістю 30 грн., СД - дисками в кількості 30 шт. вартістю 10 грн. за 1 диск та господарською валізою, яка цінності для потерпілої не представляє. З викраденим з місця скоєння злочину зник, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 2570 грн.
В апеляції на вирок засуджений ОСОБА_1 просить його скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки по справі допущено однобічність та неповноту, які вплинули на правильність прийнятого рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції залишив поза увагою відсутність належного реагування працівників міліції на постанову від 31.11.2008 року, винесеній судом в порядку ст.23-2 КПК України. Довідка про обстеження засудженого (т.1, а.с.150) не відповідає дійсності, оскільки такого дослідження він не проходив. Його не ознайомлено з матеріалами справи належним чином. Не вірно вказано місце проживання. По справі наявні суттєві розбіжності в показаннях свідків, які в ході досудового та судового слідства не усунуто, а також не проведено впізнання, очні ставки, відтворення обстановки та обставин події. Позовні вимоги не обґрунтовано в достатній мірі, що позбавляло суд можливості їх задовольняти.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію та просив вирок скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши та зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно ст.299 ч.3 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.
Диспозиція даної статті передбачає, що суд вправі визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, однак лише за умови, що проти цього не заперечують учасники процесу, якими по даній справі є засуджений, потерпілі та прокурор.
Як вбачається з матеріалів справи (Т.2, а.с. 61-62) при з'ясуванні судом чи розуміє засуджений ОСОБА_1 суть пред'явленого йому обвинувачення, суд обмежився лише вказівкою останнього, що він вину визнає в повному обсязі, проте судом не з'ясовано в чому саме він визнав себе винним та за яких обставин вчинив злочини, оскільки показання засудженого по справі відсутні, що є недопустимим при застосуванні ч. 3 ст. 299 КПК України. Також не з'ясована позиція засудженого щодо заявлених по справі цивільних позовів.
В ході розгляду даної справи, після оголошення резолютивної частини обвинувального висновку та визнання вини засудженим, суд вирішив, що судове слідство по даній справі можливо провести в порядку ст.299 ч.3 КПК України, проте даний висновок є передчасним, оскільки в судовому засіданні не були присутніми потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, думка яких з приводу такого порядку дослідження доказів у справі є обов'язковою. Розглянувши справу за відсутності вказаних учасників процесу, суд тим самим позбавив їх можливості реалізувати свої процесуальні права, що є порушення кримінально-процесуального закону, зокрема ст.ст.16, 22 КПК України.
Згідно ст.324 ч.1 п.п.7, 10 КПК України постановляючи вирок, суд повинен вирішити чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов, на чию користь та в якому розмірі, чи підлягають відшкодуванню збитки, заподіяні потерпілому, а також кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на його стаціонарне лікування, якщо цивільний позов не був заявлений та на кого повинні бути покладені судові витрати по справі і в якому розмірі.
Матеріали кримінальної справи (Т.1, а.с.43) містять позовну заяву потерпілої ОСОБА_3 про стягнення на її користь 2800 грн. в рахунок відшкодування шкоди завданої злочином. В ході розгляду справи судом першої інстанції потерпілою було підтримано позовні вимоги лише на суму 1500 грн. (Т.2, а.с.32). Незважаючи на цю обставину, судом у вироку стягнуто із засудженого на користь потерпілої ОСОБА_3 суму, яку було визначено в позовній заяві під час досудового слідства, і не враховано її думку висловлену в судовому засіданні, що є неприпустимим.
Оскільки, суд першої інстанції визначив обсяг досліджених ним доказів із порушенням вимог ст. 299 КПК України, апеляційний суд позбавлений можливості самостійно усунути недоліки, допущені судом першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді даної справи було допущено порушення вимог кримінально-процесуального закону - не має показань засудженого, позбавлено потерпілих можливості реалізувати свої процесуальні права, а також неправильно вирішено питання щодо стягнення збитків заподіяних злочином, а тому вирок суду підлягає скасуванню, а справа - поверненню на новий судовий розгляд в той-же суд в іншому складі суду, під час якого необхідно усунути зазначені порушення та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 колегія суддів вважає необхідним залишити утримання під вартою, оскільки підстав для її зміни на підписку про невиїзд судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 - задовольнити.
Вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 14 травня 2009 року відносно ОСОБА_1 - скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той-же суд в іншому складі суду.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити утримання під вартою.
СУДДІ:
Медведенко Ю.С. Олексієнко І.С. Кадегроб А.І.