Справа №22-ц-368-2007                                                       Головуючий

Категорія: відшкодування шкоди                                          1 інстанції Сугачова О.О.

Доповідач    Кукліна Н.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 січня 2007 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого    Кукліної Н.О.

Суддів          Бобровського В.В.

Ларенка В.І. При секретарі    Чоларія К.З.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної події

по апеляційній скарзі ОСОБА_2

на рішення Московського районного суду м.Харкова від 4 грудня 2006 року

      В СТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної події, що мала місце 13 серпня 2001 року. Зазначав, що вироком Московського районного суду м.Харкова від 28 липня 2004 року відповідача визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.І ст. 286 КК України. Вирок в частині задоволення його цивільного позову в кримінальній справі скасовано. Внаслідок ДТП з вини відповідача пошкоджено його автомобіль на 1651,82 грн., він отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, довгий час лікувався, на медикаменти витратив 500 грн., а також витратив 600 грн. на юридичну допомогу. Просить стягти у відшкодування матеріальної шкоди 2251,82 грн. Внаслідок наїзду автомобіля відповідача на його стоячий автомобіль він злякався, переніс гострий фізичний біль та психологічний стрес. Завдану моральну шкоду оцінює в 10000 грн. і просить її стягти на свою користь з відповідача.

Відповідач позов не визнав і заявив, що автомобіль позивача стояв на проїжджий частині дороги без освітлення. Його вини в завданні позивачу шкоди немає. До того ж будь-якої медичної документації про лікування позивача внаслідок травми в медичних закладах немає. Де позивач отримав травму не відомо. Він йому виплатив 3000 грн. і вважає, що така сума повністю компенсує всі вимоги позивача.

Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 4 грудня 2006 року позов ОСОБА_1. задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 3000 грн. В іншій частині позову ОСОБА_1. відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду 1 інстанції змінити, зменшивши суму відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Суд безпідставно вважав доведеним, що вартість пошкодження автомобіля позивача складає 1651,82 грн. Позивач автомобіль експлуатує з 1987 року і стан автомобілю занедбаний, має значний знос, що судом не враховано при визначенні розміру шкоди. До того ж даних, що позивач лікувався немає. Експертизу він пройшов через 5,5 місяців після події. В постанові органів ДАІ зазначено, що потерпілих внаслідок зіткнення з автомобілем позивача немає. Де він отримав тілесні ушкодження невідомо. Немає доказів і на підтвердження витрат на юридичну допомогу в 600 грн. Занадто завищена і моральна шкода.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши наведені в скарзі доводи , перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню виходячи з наступного.

2

Факт настання дорожньо-транспортної події 13 серпня 2001 року в 00 час.30 хв. за участю сторін не заперечується. Винним в ДТП вироком Московського районного суду м.Харкова від 28 липня 2004 року визнано ОСОБА_2. ( а.с.72) Вирок набрав чинності і відповідно до ст.61 ч.4 ЦПК України є обов'язковим для суду, що розглядає справу про цивільні - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Вироком також встановлено факт спричинення позивачу тілесних ушкоджень середньої тяжкості та знаходження його на лікуванні. Ухвалою Верховного суду України від 20 грудня 2005 року скасовано вирок тільки в частині розв'язання цивільного позову та справу в цій частині направлено на судовий розгляд в порядку цивільного провадження. ( а.с.72-79)

Заперечення відповідача щодо обставин дорожньо-транспортної події та її наслідків спростовуються вироком по кримінальній справі і судом 1 інстанції обґрунтовано визнані безпідставними.

Вирішуючи спір, суд 1 інстанції вважав доведеним факт заподіяння позивачу матеріальних збитків з вини відповідача на суму 2251,82 грн. та моральної шкоди на 3000 грн.

При визначенні розміру відшкодування матеріальної шкоди , суд 1 інстанції виходив із вартості робіт, які необхідно провести для відновлення пошкодженого автомобілю ВАЗ-21063 1988 року випуску, визначеної комісійним висновком Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім., проф.. B.C. Бокаріуса від ІНФОРМАЦІЯ_1. Дослідження експертами проводилось з безпосереднім оглядом пошкодженого автомобілю позивача. ( а.с.34-36)

Заперечення відповідача щодо завищення розміру матеріального відшкодування на ремонт пошкодженого автомобілю до 1651,82 грн. перевірялись судом 1 інстанції і підтвердження не знайшли. Підстав не погоджуватись з висновками експертів у суду 1 інстанції не було. Не спростовується доводами апеляційної скарги і висновок суду 1 інстанції щодо доведеності понесення позивачем витрат на правову допомогу в 600 грн.

Відмовляючи в позові ОСОБА_1. про відшкодування матеріальної шкоди , суд 1 інстанції виходив із факту її відшкодування відповідачем шляхом виплати 3000 грн.

Розмір моральної шкоди судом 1 інстанції визначено з врахуванням обставин її заподіяння та наслідків, які настали для потерпілого. Твердження відповідача про завищення судом 1 інстанції розміру морального відшкодування наявними в справі доказами не доводиться.

Разом з тим неможливо погодитись із застосованим судом 1 інстанції заліком отриманої позивачем від відповідача суми в 3000 грн. у відшкодування тільки матеріальної шкоди на суму 2251,82 грн.. Такий залік не є співмірним розміру матеріальної шкоди. За таких обставин судова колегія знаходить необхідним допустити залік отриманих позивачем від ОСОБА_2. сум у відшкодування шкоди в повному обсязі і зменшити суму, присуджену судом 1 інстанції у відшкодування моральної шкоди до 2251,81 грн.

Також судом 1 інстанції не вирішено питання про судові витрати, які підлягають стягненню в доход держави відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача в сумі 51 грн.

Виходячи з наведеного, судова колегія , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає, що ухвалене судом 1 інстанції рішення підлягає зміні відповідно до ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 303,304,307, 309, 313, 314, 317, 319, 324 ЦПКУкраїни, судова колегія

               ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольни частково. Рішення Московського районного суду м.Харкова від 4 грудня 2006 року змінити. Стягти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2251,82 грн..

Стягти з ОСОБА_2 судовий збір в доход держави в сумі 51 грн.. В іншій частині рішення суду 1 інстанції залишити без зміни.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржено в

касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня

його проголошення.