АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 22-ц- 19678/2010 р. Головуючий 1-ї інстанції: Гуменний З.І.

Категорія: сімейні Доповідач: Солодков А.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Солодкова А.А.,

суддів колегії - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

при секретарі - Потюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 21 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на час навчання, -

встановила:

У квітні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на її користь на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки доходів щомісячно. В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначила, що 22 травня 1998 року шлюб з відповідачем було розірвано, донька залишилась проживати з нею. З 19 січня 2010 ОСОБА_4 навчається на першому курсі денного відділення Харківського університету Повітряних сил, в зв’язку з чим потребує матеріальної допомоги. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 21 червня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Додатковим рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 23 червня 2010 року з ОСОБА_3 стягнуто в дохід держави судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

В поданій до суду апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог. Обґрунтовуючи скаргу, посилається на незаконність рішення суду та вважає, що суд неповно встановив обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що відмовляючи в задоволенні позову, суд керувався ст. 182 Сімейного кодексу України, проте дана стаття визначає обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, і не є підставою для відмови в задоволенні даного позову. Також позивач зазначає, що державне утримання, на якому в цей час перебуває її донька, не забезпечує всіх її потреб, відповідач в змозі сплачувати аліменти на утримання дочки, а її пенсійне забезпечення через рік буде значно нижче навіть грошового забезпечення.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ч. 1 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач та відповідач є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб між сторонами було розірвано 22 травня 1998 року.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована разом з матір'ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, та перебуває на військовій службі у Харківському університеті Повітряних сил, навчається на першому курсі, проживає в казармі, отримує грошове забезпечення. Стан її здоров'я є задовільним.

Відповідач є інвалідом другої групи безстроково, отримує пенсію по інвалідності в розмірі 1202, 94 грн., проживає разом з матір'ю, ІНФОРМАЦІЯ_3, сестрою та племінниками.

Позивач забезпечена грошовим утриманням в розмірі: січень -травень 2010 року - по 1283 грн. щомісячно, червень 2010 року - 1425,25 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_4 не потребує матеріальної допомоги у зв’язку з навчанням, оскільки навчається за рахунок коштів державного бюджету та перебуває на державному утриманні у вищому навчальному закладі, а відповідач в силу стану свого здоров'я та матеріального становища не може надавати матеріальну допомогу дитині, яка продовжує навчання.

Згідно ч. З ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про аліментів має той з батьків, з ким проживають дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позову, врахувавши стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, наявність у нього непрацездатної матері, можливість надання утримання дитині позивачем, а також інші обставини, що мають істотне значення для справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що державне утримання, на якому в цей час перебуває дитина, не забезпечує всіх її потреб, а відповідач в змозі сплачувати аліменти на утримання дочки, не приймаються апеляційним судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, встановленим судом. Доводи апеляційної скарги щодо того, що через рік пенсійне забезпечення позивача буде значно нижче навіть грошового забезпечення, не приймаються апеляційним судом, оскільки згідно ч. 1 ст. 199 СК України умовою виникнення обов’язку батьків щодо надання матеріальної допомоги дитині, що продовжує навчання і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги, є лише можливість надання такої допомоги з боку батьків. Чинне законодавство не пов'язує виникнення обов’язку щодо надання матеріальної допомоги дитині, що продовжує навчання, з можливістю або неможливістю надання такої допомоги іншим з батьків, тому можливе погіршення матеріального становища позивача не впливатиме на висновки судової колегії щодо обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги щодо необгрунтованого, на думку позивача, посилання на ст. 182 СК України в рішенні суду першої інстанції, також не приймаються апеляційним судом, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено природу спірних правовідносин та застосовано норми матеріального права, що регулюють вказані правовідносини, зокрема ст. 199 СК України.

При розгляді цивільної справи суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, природу правовідносин та закон, їх регулюючий.

Справа розглянута судом першої інстанції в межах заявлених вимог. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 303, ст. 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 21 червня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: