№ 2-379/2009 р.                      

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30 квітня 2009 року                                                                                     смт. Станиця  Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:

головуючого                                                                     Соболєва Є.О.

при секретарі                                                                   Сухаревській Н.О.

за участю представника позивача                                   ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом АБ «Український комунальний банк» Станично-Луганське відділення до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №  01890/08-1220 від 03.03.2008 року у сумі 10821,53 грн., та судові витрати, посилаючись на наступні обставини:

03 березня 2008 року між  АБ «Український комунальний банк» (далі за текстом – Банк) та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 01890/08-1220, згідно якого позивач надав відповідачу з метою ремонту будинку кредит у розмірі  10 000 грн. строком до 02.03.2010 року зі сплатою 36  % річних ( та 1 % комісії від суми виданого кредиту одноразово).

За умовами  п. 1.1 кредитного договору ОСОБА_2 зобов’язувався погашати отриманий кредит щомісячно згідно з графіком, а також сплачувати позивачу відсотки за користування кредитом щомісячно та відповідно до п. 3.7 кредитного договору, у разі порушення умов кредитного договору, достроково повернути всю суму заборгованості за кредитом, включаючи борг  за кредитом, відсотки за користування кредитом та пеню.

В якості забезпечення виконання зобов’язань 03 березня 2008 року між  АБ «Український комунальний банк» (далі за текстом – Банк) та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 01890/08-1220/П, згідно якого поручитель зобов’язується  солідарно відповідати перед позивачем у повному обсязі за своєчасне повне виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_2 припинив виконувати взяті на себе зобов’язання, злісно ухиляється від виконання взятих зобов’язань по сплаті кредитних платежів та відсотків за користування кредитом, порушує графік погашення кредиту, на виклики позивача не з’являється, посилаючись на зайнятість, тому станом на 25 лютого 2009 року у нього перед позивачем виникла заборгованість,  яка складається з: основної суми кредиту – 7835,91 грн.; відсотків за користування кредитом – 2707,75 та нарахованої за невиконання умов договору пені на суму 277,87 грн., всього сума заборгованості склала 10821,53 грн.

Оскільки відповідачі на звернення Банку про необхідність виконання умов договору не реагують, позивач змушений був звернутись до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність не надходило, заперечень проти позову не надав.

В судове засідання від начальника арештного дому Луганського слідчого ізолятора ОСОБА_4 надійшла заява  відповідача ОСОБА_3, в якій він позов визнав, просив розстрочити суму боргу та розглянути справу у його відсутність.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, 611, 615, 623 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином в строки встановлені договором або законом. У разі невиконання, або неналежного виконання зобов’язань в односторонньому порядку, сторона винна в порушенні зобов’язання повинна нести цивільну відповідальність відповідно умов договору або закону.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 03.03.2008 року був  дійсно був укладений кредитний договір на умовах зазначених в позовній заяві, а також, що між позивачем  та відповідачем  ОСОБА_3 03.03.2008 року  був укладений договір поруки.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору відповідач ОСОБА_2 зобов’язувався своєчасно і в повному обсязі погашати отриманий кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом щомісячно.

Також відповідач ОСОБА_2 відповідно  п. 3.7 кредитного договору зобов’язувався у разі порушення умов кредитного договору, достроково повернути всю суму заборгованості за кредитом, включаючи борг за кредитом, відсотки за користування кредитом та пеню.

Розрахунком заборгованості за кредитним договором підтверджується заборгованість відповідачів перед банком, що наведена в позовній заяві.

Письмовими повідомленнями позивача про наявність заборгованості та необхідність її погашення підтверджується факт, що відповідачі попереджалися про необхідність виконання вимог кредитного договору.

Відповідно до ст. 553 ЦК України поручитель за договором поруки поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язань боржником.

Таким чином вбачається, що згідно вказаного договору поруки ОСОБА_3 на добровільних засадах прийняв на себе зобов’язання відповідати  по зобов’язанням ОСОБА_2, перед Кредитором, тобто Банком.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором  в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Ст. 543 ЦК України вказує, що у разі солідарного обов’язку боржників (відповідачів) кредитор (позивач) має право вимагати виконання обов’язку в повному обсязі від усіх боржників (відповідачів) разом.

Відповідно до ст. ст. 657, 1050 ЦК України у разі порушення позичальником умов кредитного договору, де встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами в разі прострочення повернення чергової частини боргу позикодавець вправі вимагати дострокового повернення  позики, що залишилася зі сплатою процентів, а також вимагати розірвання цього договору.

Таким чином, з огляду на те, що відповідач ОСОБА_2  не надав суду своїх пояснень та заперечень проти позову, а ОСОБА_3 позов визнав, аналізуючи в сукупності докази у справі у суду не виникає сумнівів, що ОСОБА_2 повинен нести відповідальність за порушення умов кредитного договору, оскільки він, підписавши його, погодився з наведеними в ньому умовами, а ОСОБА_3 згідно вказаного договору поруки прийняв на себе зобов’язання відповідати  по зобов’язанням ОСОБА_2, перед Кредитором, тобто Банком, тому з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 10821,53 грн. слід стягнути солідарно.

Крім того,  оскільки, згідно ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалене рішення суд присуджує з іншої сторони стягнення понесених витрат, тому з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 варто стягнути на користь АБ «Український комунальний банк»  витрати понесені на оплату судового збору 108,22 грн. і  інформаційно-технічне забезпечення 30 грн., в рівних частках.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 615, 623, 657, 543, 553,554, 1050 ЦК України, ст.ст. 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов  АБ «Український комунальний банк» задовольнити.

Розірвати кредитний договір № 01890/08-1220 від 03.03.2008 року, що був укладений між АБ «Український комунальний банк» та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь  АБ «Український комунальний банк» заборгованість за кредитним договором № 01890/08-1220 від 03.03.2008  року у сумі 10821,53 грн. – солідарно.

Стягнути з  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь  АБ «Український комунальний банк» 108,22 грн. – розмір сплаченого позивачем судового збору та 30 грн. – суму сплачених позивачем витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а всього – 138,22 грн., в рівних частках, з кожного.

Рішення  може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганский районний суд Луганської області протягом 20-ти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження рішення, яка може бути подана до Станично-Луганського районного суду протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Головуючий: