ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 р. Справа № 804/9052/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Потолової Г.В.

при секретарі – Дубровці Д.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськ-Авто» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2,

ВСТАНОВИВ:

УПФУ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з ПАТ «Дніпропетровськ-Авто» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2 за 2012 рік у сумі 16’ 277грн. 63коп.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, вважає позовні вимоги безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, при розгляді справи виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Дніпропетровськ-Авто» (код ЄДРПОУ 20220933) зареєстровано як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та не виконує зобов'язання Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» по сплаті в установлені строки та в повному обсязі коштів, призначених на покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах на момент розгляду справи становить у сумі 16’ 277грн. 63коп.

У судовому засіданні позивач зазначає, що на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» – «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на 2013р. УПФУ в Індустріальному районі м.Дніпропетровська були здійснені витрати на виплату і доставку пенсій колишньому працівнику відповідача ОСОБА_3 і відповідно даних цих розрахунків витрати складають загальну суму 16’ 277,62грн.

Так, відповідачем не сплачені кошти, призначені на покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 колишнім працівникам відповідача за 2012р., отже заборгованість складає у загальній сумі 16’ 277,62грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає наступне.

Так, наказом Дніпропетровського обласного виробничого об'єднання «Дніпропетровськавтотехобслуговування» від 16.06.1978р. № 110/к ОСОБА_3 прийнято 17 червня 1978 року на роботу у цех № 2 слюсарем З розряду з ремонту автомобілів.

Наказом Дніпропетровського обласного підприємства автомотосервіса та торгівлі «Дніпропетровськавтомотосервіс» від 30.04.1992р. № 74-к ОСОБА_3 звільнено з посади маляра 4 розряду «Дніпропетровської станції технічного обслуговування М 2» (скорочено ДСТО-2) з 30 квітня 1992 року.

Відкрите акціонерне товариство «ДАС», правонаступником якого є відповідач, створене у 1993 році на підставі протоколу засновницьких зборів акціонерів від 14.07.1993р. № 1 та засновницького договору від 09.07.1993р. № АТ-30.

На підставі Законів України «Про приватизацію майна державних підприємств» від 04.03.1992, Декрету Кабінету Міністрів України «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств або їх структурних підрозділів, переданих в оренду» від 20.05.1993, а також іншими законодавчими, нормативними актами України, відкритим акціонерним товариством «ДАС» приватизовано нерухоме майно Дніпропетровської СТО-2, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Магдалинівська, 2а; про що, зокрема, свідчить Витяг інвентаризаційної відомості переліку майна, що передано у власність відкритому акціонерному товариству «ДАС» станом на 01.05.1993 року при формуванні його статутного фонду.

На підставі протоколу збору акціонерів відкритого акціонерного товариства “ДАС” від 28 грудня 1995 року та затвердженого цим протоколом роздільного балансу, створено закрите акціонерне товариство «Дніпропетровська станція технічного обслуговування №2» (код ЄДРПОУ 21866666), про що свідчать свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №416852, Статут закритого акціонерного товариства «Дніпропетровська станція технічного обслуговування №2», затверджений та зареєстрований у передбаченому законодавством України порядку, та установчий договір від 06 січня 1996р.

Крім того, на підставі листів відповідача УПФУ в Індустріальному районі м.Дніпропетровська виплату пільгової пенсії ОСОБА_3 припинено з 01 травня 2011 року.

Тому, відповідач вважає, що вимоги УПФУ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій ОСОБА_3 у розмірі 16’ 277,62грн. за рахунок коштів ПАТ «Дніпропетровськ – Авто» є безпідставними та незаконними.

Відповідач не є правонаступником тих державних підприємств, де працював ОСОБА_3, якому УПФУ в Індустріальному районі м.Дніпропетровська з 23 травня 2008 року призначалась пенсія за віком на пільгових умовах та відносно якого позивач вимагає стягнути з відповідача відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсії.

Дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх, суд виходить з наступного.

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області, згідно положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах» від 30.04.2002р. №8-2 здійснює функції по обліку платників, збирання та акумуляції у районі збору на обов’язкове державне пенсійне страхування; фінансування витрат на виплату пенсій, інших витрат, фінансування яких відповідно до чинного законодавства покладено на Фонд, застосовує фінансові санкції, передбачені законом, стягує з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків тощо.

Відповідно до Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, до Пенсійного фонду України, від 19.12.2003р. за №21 -1 та Закону України «Про збір на загальнообов'язкове не пенсійне страхування» та положення про Пенсійний фонд України від 01.03.2001р. №121 підприємства, установи, організації являються платниками обов'язкових платежів та зборів передбачених чинним законодавством, в тому числі, і збору на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (п.6.1. Інструкції).

Відповідно до п.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані або не сплачені у визначені ст.20 цього Закону строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені і фінансових санкцій.

Пунктом 2 розділу XV прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове не пенсійне страхування», підприємства та організації з коштів, призначених на оплату носять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які отримують пенсії на пільгових умовах за списками № 1 та №2 до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Пунктом 2 прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003р. №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо їй і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або на вислугу років. які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій шляхом введення окремого на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р., яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених ст.4 цього Закону.

Відповідно до Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до п.п “б”-“з” ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Абзац 5 пункту 2 розділу XV Закону України від 09.07.2003р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який з 01.01.2004р. стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до п.п. “б”-“е” та “ж” ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і має зворотну дію, регулює лише порядок виплати пенсій, а не змінює порядок відшкодування, та не звільняє підприємства, зазначені у ст.1 (п.п. 1,2) Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

У відповідності до ч. 1 п.п 6.1 п. 6 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України» №21-1 від 31.12.2003р. відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З огляду всіх вищенаведених норм відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці.

Крім того, відповідно до вимог Інструкції «Про порядок організації оформлення, фінансування та виплати пенсій, грошової допомоги підприємствами поштового зв'язку України», Управлінням Пенсійного фонду України компенсуються витрати за доставку пенсій згідно тарифів встановлених Укрпоштою. Відповідно до Інструкції зазначена компенсація підлягає відшкодуванню на рахунки Пенсійного фонду.

Згідно з пп. 6.4. п.6 Інструкції від 31.12.2003р. розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У відповідності до пп. 6.8. п.6 Інструкції №21-1, підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У випадку несплати витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, вказані витрати є боргом зі сплати страхових внесків, який стягується органами Пенсійного фонду України на підставі пп. 7 п. 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/20.

Наведені вище розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідачем не оскаржувалися, про що відповідачем також було підтверджено безпосередньо в судовому засіданні.

Так, виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наступне.

Оскільки відповідачем було отримано відповідні розрахунки УПФУ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, та, будь-яких заходів щодо оскарження зазначених розрахунків з боку відповідача вжито не було, зазначені розрахунки є узгодженими і обов’язковими до виконання, а відтак такими, що підлягають сплаті.

Крім того, дослідивши надані відповідачем у якості доказів відсутності правонаступництва копії документів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про безпідставність зазначених тверджень відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до довідок, уточнюючих особистий характер праці або умови праці, необхідний для призначення пільгової пенсії, що стосується ОСОБА_3, зазначені довідки були видані вказаній особі відкритим акціонерним товариством «Дніпропетровськ – Авто» (травень 2008 року №145 та №146), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дніпропетровськ-Авто».

Проте, суд не приймає до уваги лист ПАТ «Дніпропетровськ-Авто» від 14.01.2011р. №32 щодо відкликання зазначених вище довідок №145 та №146 від 06.05.2008р., оскільки чинним пенсійним законодавством України не передбачений зазначений спосіб позбавлення осіб, що мають необхідний стаж роботи для призначення пільгової пенсії як права на отримання такої пенсії, так і безпідставного права особи, на яку зазначеними вище нормами чинного законодавства України покладений обов’язок щодо здійснення відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку такої пенсії за власним бажанням звільнити себе від зазначеного обов’язку, порушуючи при цьому як принцип верховенства права, гарантований відповідно до ст.8 Конституції України, так і ст.46 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом; гарантуванням цього права загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними, а пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з’ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськ-Авто» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2 – задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськ-Авто» (49041, м.Дніпропетровськ, пр.Праці, б.16, к.401, р/р 26008309980201 в Київ. філії АБ «Брокбузнесбанк», МФО 305577, код ЄДРПОУ 20220933) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Писаржевського, 1а, р/р 25602303013177 у ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 305482, код ЄДРПОУ 21910657) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2 в розмірі 16’ 277грн. 63коп. (шістнадцять тисяч двісті сімдесят сім грн. 63коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 27.01.2014р.

Суддя ОСОБА_4