Справа № 11-290/2009р. Головуючий 1 інстанції: Олійник В.П.
Категорія - ст. 121 ч. 2 КК Доповідач: Борисенко І.П.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 липня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області у складі :
головуючого - судді Борисенка І.П.
суддів: Оседача М.М., Щербакова О.С.
при секретарі Терешко В.В.
з участю прокурора Надточій О.О.
засудженої - ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2
представника потерпілої- адвоката - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок по справі, потерпілої ОСОБА_2 та засудженої ОСОБА_1 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30 березня 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, громадянка України, з повною загальною освітою, не працююча, перебувала в незареєстрованому шлюбі, маюча на утриманні одну неповнолітню дитину, не судима згідно ст. 89 КК України.
Засуджена за ст. 121 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Стягнуто із засудженої ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 5001 грн. 77 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 50000 в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 55001 грн. 77 копійок.
Як встановив суд, 01 січня 2009 року, близько 04 години, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час сварки зі своїм співмешканцем ОСОБА_1, який також перебував в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, спричинила один удар кухонним ножем останньому в область передньої черевної стінки живота, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав тілесне ушкодження, яке згідно висновку експертизи належить до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечне для життя в момент заподіяння. 01 січня 2009 року, близько 05 години потерпілий ОСОБА_1 при транспортуванні до лікарні помер від отриманих тілесних ушкоджень.
На вирок суду подані апеляції потерпілою ОСОБА_2, засудженою ОСОБА_1 та прокурором, який затвердив обвинувальний висновок по справі.
В апеляціях потерпіла та прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи, просять вирок суду скасувати за м'якістю призначеного покарання, вказуючи, що суд, застосовуючи ст. 69 КК України не мотивував, які саме обставини справи або дані про особу винного істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання. Суд не звернув уваги, що ОСОБА_1 скоїла тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння і від її дій настали тяжкі наслідки - смерть потерпілого ОСОБА_1 і заслуговує на покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті 121 ч. 2 КК України без застосування ст. 69 КК України.
Засуджена ОСОБА_1 просить вирок суду змінити та застосувати до неї положення ст. 75 КК України та звільнити її від відбування призначеного покарання, встановивши їй іспитовий строк на три роки. Не оспорюючи встановлених судом фактичних обставин справи, в той же час в апеляції зазначає, що суд при призначенні покарання не врахував усі обставини, що пом'якшують її покарання, а саме ту обставину, що злочин вона скоїла під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними діями самого потерпілого ОСОБА_1, який ображав її та бив. Вважає призначене покарання їй надто суворим, вказує, що позбавлена можливості займатися вихованням неповнолітньої дитини та позбавлена можливості надання допомоги своєму батькові похилого віку.
Під час часткового судового слідства заслухавши доповідача, прокурора, який просив апеляції потерпілої та прокурора задовольнити з вказаних в них підстав, а апеляцію засудженої залишити без задоволення; потерпілу ОСОБА_2 та її представника адвоката ОСОБА_3, які просили апеляції потерпілої та прокурора задовольнити з вказаних в них підстав, а апеляцію засудженої залишити без задоволення; засуджену ОСОБА_1, яка просила задовольнити її апеляцію та змінити вирок суду першої інстанції, а апеляції прокурора та потерпілої просила залишити без задоволення, вивчивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та потерпілої слід задовольнити, а апеляцію засудженої належить залишити без задоволення з таких підстав.
Під час проведення часткового судового слідства, засуджена ОСОБА_1 пояснила, що не оспорює фактичних обставин справи, не заперечує, що саме вона завдала поранення ножем своєму чоловікові, проте вважає, що вимушена була це зробити під впливом сильного хвилювання. Також ОСОБА_1 пояснила, що конфлікти в сім'ї були дуже часто, але вони виникали з вини ОСОБА_1, з цих підстав до органів міліції вона не зверталась. Обставини, які викладені у обвинувальному висновку та вироку суду відповідають дійсності і просить застосувати до неї положення ст. 75 КК України і таке покарання вважає для себе достатнім. Вказала про те, що перебуваючи на волі, вона могла б займатися вихованням свого малолітнього сина та турбуватися про свого непрацездатного батька, похилого віку.
Потерпіла ОСОБА_2 в засіданні суду пояснила, що ОСОБА_1 за час спільного життя з її сином ОСОБА_1 ніде не працювала, знаходилась на утриманні її сина, постійно в будинку вчиняла сварки та конфлікти, зловживала спиртними напоями, злочин скоїла в Новорічну ніч та в присутності свого сина.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, 01 січня 2009 року, близько 04 години, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час сварки зі своїм співмешканцем ОСОБА_1, який також перебував в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, спричинила один удар кухонним ножем останньому в область передньої черевної стінки живота, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження і в той же день, близько 05 години потерпілий при транспортуванні до лікарні помер від отриманих тілесних ушкоджень.
Судово - медичні данні вказують на те, що смерть ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, настала від гострої крововтрати в результаті ушкодження лівої ниркової вени, на тлі колото-різаного ушкодження передньої черевної, що проникає в черевну порожнину та заочеревинний простір зліва. Тілесні ушкодження могли виникнути в наслідок дії гострого колюче-ріжучого предмету типу ножа (а.с.40-44).
Посилання засудженої стосовно перебування її в стані сильного душевного хвилювання по відношенню до дій її співмешканця ОСОБА_1 суперечать фактичним обставинам справи і не можуть бути прийнятими до уваги.
Якщо б загроза ОСОБА_6 від її співмешканця ОСОБА_1 була б реальною, то остання могла покликати на допомогу свою сестру ОСОБА_7, яка знаходилась в будинку або інших осіб, які також знаходились в приміщенні.
Як видно з матеріалів справи, під час розпиття спиртних напоїв та перед нанесенням ножового удару, ОСОБА_1 нікому із присутніх в приміщенні будинку не звернулась за допомогою та не вказувала на неправомірну поведінку свого співмешканця.
Згідно з висновку судово-медичного дослідження № 63 відомо, що при судово - токсикологічному дослідженні крові від вбитого ОСОБА_1, був виявлений етиловий спирт в концентрації 2,5 проміле, що по відношенню до живої людини відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп'яніння (а.с.47).
01 січня 2009 року о 14 годині 05 хв. ОСОБА_1 була оглянута лікарем для встановлення стану сп'яніння. Дані протоколу медичного огляду вказують на те, що ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп'яніння, у неї була коливаючи ходьба, хитка при поворотах, спостерігалося тремтіння пальців рук, відчувався запах алкоголю з ротової порожнини, одяг був забруднений. З її пояснень встановлено, що з 31.12.2008 року на 01.01.2009 року випила горілки від 0,25 до 0,5л. При зовнішньому обстеженні лікар виявив гематому лівої ягодичної області, садна лівої гомілки, обох нігтьових суглобів та крововиливи, царапини лівої щоки, різана рана правої кисті (а.с.18).
Із висновку судово-медичної експертизи вбачається, що у ОСОБА_1 мались тілесні ушкодження у вигляді множинних синців в області обличчя, обох верхніх кінцівок, поперекові області зправа та зліва, саден в області шиї, лівої нижньої кінцівки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 55-57).
Отже, неприязні стосунки між співмешканцями, які не перебували в зареєстрованому шлюбі, перебування обох в стані алкогольного сп'яніння, призвело до того, що ОСОБА_1 під час конфлікту, навмисно завдавши ножового поранення в область живота, спричинила тяжкі тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_1 помер.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 121 ч.2 КК України як умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Разом з тим, при призначенні покарання засудженій, суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 334 ч. 2 КПК України, не умотивував своє рішення про застосування ст. 69 КК України і призначення покарання нижчого від найнижчої межі, передбаченої санкцією статті, не звернув увагу на особу засудженої, яка хоча і вважається раніше не судимою в силу ст. 89 КК України, але відбувала покарання в місцях позбавлення волі, працездатна, але ніде не працює.
Як підстави для призначення більш м'якого покарання в ч.1 ст. 69 КК України передбачені: наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані, що характеризують особу винного.
Вчинення злочину під час святкування Нового Року, як обставину, яка пом'якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, розцінювати не можна.
В даному випадку, засуджена ОСОБА_1, жодного разу з приводу неправомірної поведінки свого співмешканця ОСОБА_1 в органи міліції не зверталася, слідів побоїв на ній ніхто не бачив. В новорічну ніч ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння залишила свого співмешканця ОСОБА_1 та свого малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, а сама пішла відпочивати в кафе.
Відповідно до акту № 29 амбулаторної судово-психіатричної експертизи у ОСОБА_1 не простежувалось будь-яких клінічних ознак психічного захворювання, вона могла усвідомлювати свої дії та керувати ними на період часу, до якого відноситься інкриміноване їй діяння, примусові заходи медичного характеру їй не показані (а.с. 98-101). Згідно мотивувальної частини даної експертизи, ОСОБА_1 з своїх рис відмітила запальність. Вину в інкримінованому їй діянні визнала повністю та посилалась на те, що не пам'ятає як саме нанесла удар ножем потерпілому.
За таких підстав, колегія судів приходить до висновку, що посилання засудженої про те, що при призначенні їй покарання не було враховано те, що вона злочин скоїла під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними діями самого потерпілого є нікчемними та такими, що не заслуговують на увагу.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 вчинила тяжкий злочин, в стані алкогольного сп'яніння, має посередню характеристику, не шкодує з приводу вчиненого, колегія суддів вважає справедливим та обґрунтованим, призначити їй покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, передбаченої ст. 121 ч. 2 КК України.
Посилання ОСОБА_1 про те, що при призначенні покарання суд не врахував того, що на її утриманні знаходиться батько, який є інвалідом та людиною похилого віку і потребує постійного нагляду з її сторони, не заслуговують на увагу, оскільки з матеріалів справи не встановлено, щоб ОСОБА_1 безпосередньо турбувалась про свого батька, оскільки сама є працездатною, але ніде не працює на протязі тривалого часу та окрім того, згідно довідки про склад сім'ї (а.с.111) засуджена ОСОБА_1 має сестру, яка також проживає разом з батьком, тобто однією сім'єю. Твердження ОСОБА_1 про необхідність виховання нею малолітнього сина з її сторони, також не знайшли свого підтвердження, так як після винесення вирок судом першої інстанції, неповнолітній Богдан, 2001 року народження майже постійно проживає у своєї бабусі, тобто потерпілої по справі ОСОБА_2 Також згідно довідки з школи в якій навчається неповнолітній Богдан вбачається, що на той час коли неповнолітній знаходиться разом з ОСОБА_1, то дитина не відвідує пришкільний табір, а мати в період з 31 березня по 05 червня 2009 року до шкодили не приходила взагалі.
За таких обставин доводи засудженої ОСОБА_1, викладені нею в апеляції є безпідставними і такими, що не заслуговують на увагу.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів -
П Р И С У Д И Л А :
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляції прокурора, який затверджував обвинувальний висновок та потерпілої ОСОБА_2, задовольнити.
Вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30 березня 2009 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасувати за м'якістю.
ОСОБА_1 засудити за ст. 121 ч. 2 КК України на сім років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання засудженій рахувати з дня фактичного затримання.
Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_1 строк її перебування під вартою в період з 01 січня 2009 року по 04 січня 2009 року.
Запобіжний захід засудженій до набрання вироком законної сили - залишити підписку про невиїзд.
В решті цей же вирок залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня проголошення вироку.
СУДДІ:
Борисенко І. П. Щербаков О.С. Оседач М.М.