Справа № 22-ц-803/2009р. Головуючий по 1-ій інстанції: Очиргораєва О.М.
Категорія: 30 Суддя-доповідач: Кононенко О.Ю.
РІШЕННЯ
іменем України
07 липня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого: Шевченка В.А.
суддів: Кононенко О.Ю., Білецького О.М.
з участю секретаря судового засідання - Василенко В.В.
та осіб, які беруть участь у справі - відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_4, позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 квітня 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, визнання укладеним договору підряду,-
в с т а н о в и л а :
У травні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, свої вимоги мотивуючи тим, що 06 серпня 2007 року між ОСОБА_2 та подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в усній формі укладено договір підряду на організацію та виконання комплексу ремонтно-оздоблювальних робіт будинку та благоустрою земельної ділянки (фасадні роботи, внутрішні і зовнішні ремонтно-оздоблювальні роботи, будівництво господарської будівлі тощо) замовника, розташованих по АДРЕСА_1.
Позивач зазначив, що сторонами досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов договору. Ціна договору визначається на підставі ринкових цін, діючих на момент виконання робіт. Строк виконання договору - до 31 грудня 2007 року. Виконання робіт проводилось з матеріалів позивача.
Перевіряючи якість виконаних робіт, він виявив істотні недоліки (дефекти) та звернувся до відповідача про їх усунення.
Однак, незважаючи на обіцянку приступити до виправлення недоліків й закінчити інші розпочаті роботи з 14 січня 2008 року, в обумовлений час відповідач так і не з'явився на об'єкті.
Тому, на підставі ч.3 ст.849, ст.1166 ЦК України просив суд стягнути з відповідача на його користь 71012 грн. 68 коп. майнової шкоди, завданої неналежним виконанням робіт та на підставі ст.ст.23, 1167 ЦК України - 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а токож витрати, пов'язані з розглядом справи.
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 квітня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить апеляційний суд скасувати зазначене рішення суду через неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, невірне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.
При цьому, зазначає, що між ОСОБА_2 та ним був укладений в усній формі договір підряду на організацію та виконання комплексу ремонтно-оздоблювальних робіт.
Вказує, що ОСОБА_2 підрядні роботи були виконані неякісно та неповністю.
Вважає, що відповідач повинен відшкодувати завдану йому майнову та моральну шкоду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_6, які підтримали доводи апеляційної скарги, відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_4, які заперечували проти доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, місцевий суд виходив з того, що вимоги позивача не грунтуються на законі, належним чином не доведено, що між сторонами було укладено договір підряду, оскільки не була дотримана письмова форма договору з передачею замовником підряднику затвердженої проектно-кошторисної документації, з одержанням підрядником спеціального дозволу на виконання робіт, з визначенням ціни робіт відповідно до кошторису та строків виконання робіт, з оформленням акту про прийняття робіт та оплатою прийнятих робіт, тому вважав, що відсутні підстави для відшкодування майнової та моральної шкоди.
Колегія суддів вважає, що даний висновок суду не узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону, грунтується на неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.
Згідно з ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
З матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем у справі, що він взяв на себе зобов'язання по організації та виконанню комплексу ремонтно-оздоблювальних робіт будинку та благоустрою земельної ділянки замовника, сторонами було досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов договору, визначено об'єм робіт та строк їх виконання, відповідач отримував від останнього кошти за виконані роботи, про що свідчать розписки ОСОБА_2 про отримання будівельних матеріалів, коштів на придбання матеріалів, інструменту, заробітної плати (а.с.21-58), пояснення свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у суді першої інстанції.
Суд першої інстанції помилково вважав, що позивач доводив укладення договору будівельного підряду і невірно застосував до спірних правовідносин положення ст.875 ЦК України щодо письмової форми договору, передачі підряднику затвердженої проектно-кошторисної документації, одержання спеціального дозволу на проведення робіт, з визначенням ціни робіт відповідно до кошторису та строків виконання робіт, з оформленням акту про прийняття робіт та їх оплатою, які стосуються нового будівництва або капітального ремонту будівель, оскільки з позовної заяви та пояснень позивача в суді першої та апеляційній інстанції вбачається, що предметом договору була організація та проведення ремонтно-оздоблювальних робіт будинку та благоустрою земельної ділянки (фасадні роботи, внутрішні та зовнішні ремонтно-оздоблювальні роботи), на проведення яких одержання спеціального дозволу законом не передбачено.
До виникших правовідносин слід застосовувати загальні положення про підряд.
Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Оскільки письмова форма для цього виду договору спеціально законом не встановлена, колегія суддів не приймає до уваги заперечення відповідача щодо недотримання письмової форми договору.
Не заслуговує на увагу і твердження відповідача, що його функції носили посередницький характер, так як воно не підтверджене належними доказами.
Колегія суддів вважає, що позивач довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог. Договір підряду був укладений та вчинений.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач, як у суді першої інстанції, так і у апеляційному суді, не спростував ту обставину, що замовлені роботи виконані з істотними недоліками та неповністю, не оскаржив висновку спеціаліста з будівельно-технічних досліджень ТОВ “Бюро судових експертиз ЛТД”, згідно з яким вартість ремонтно-відновлювальних робіт, необхідних для приведення об'єкту до належного стану становить 56785 грн. (а.с.74), та не заперечував проти того, що отримав від позивача кошти у розмірі 1450 грн. та 630 грн. на придбання цементозмішувача та шліфмашини кутової, але інструмент не повернув (копії розписок про отримання коштів а.с.26), взяв подвійну оплату в розмірі 609 грн. за штукатурення сауни (копії розписок а.с.43, 55), безпідставно отримав оплату в розмірі 4165 грн. за затирання швів після укладення плитки по всьому будинку, хоча робота фактично не виконана, що підтверджується висновком спеціаліста (а.с.74), безпідставно отримав кошти в розмірі 330 грн. за підготовку підлоги до укладення 3-метрів плитки на терасі біля басейну, укладення плитки й затирання швів.
Майнова шкода, завдана внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання, підлягає відшкодуванню на користь позивача на підставі вимог ст.1166 ЦК України і складає 63960 грн.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати на підставі п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову в частині стягнення майнової шкоди. В іншій частині позову про стягнення моральної шкоди у розмірі 10000 грн. необхідно відмовити, оскільки відшкодування такої шкоди умовами договору не передбачено.
Відповідно до вимог ч.5 ст.88 ЦПК України необхідно вирішити питання про розподіл судових витрат.
Так як позов задоволено частково, на 90 %, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 639 грн. 10 коп. в повернення судового збору та 27 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді першої інстанції, 319 грн. 55 коп. судового збору та 225 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді.
Крім того, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 7000 грн. витрат на проведення експертного дослідження та 2000 грн. - компенсацію витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.п.1,3,4 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 квітня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати укладеним договір підряду між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 63969 грн. на відшкодування майнової шкоди.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 639 грн. 10 коп. в повернення судового збору, 27 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді першої інстанції, 7000 грн. витрат за проведення експертного дослідження, 2000 грн. компенсації витрат на правову допомогу, 319 грн. 55 коп. судового збору та 225 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді.
Рішення набрало законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: Шевченко В.А.
Судді: Кононенко О.Ю., Білецький О.М.
З оригіналом згідно:
суддя Апеляційного суду Сумської області О.Ю.Кононенко