Справа № 2а-143/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2009 року м.Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді – Чумаченко Р.Д.
при секретарі – Ліфінцовій Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в Київському районі м. Сімферополя про визнання неправомірною бездіяльність, спонукання до виконання певних дій, стягнення недоотриманої допомоги, відшкодування моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення в Київському районі м. Сімферополя про визнання неправомірною бездіяльність, спонукання до виконання певних дій та стягнення недоотриманої допомоги. Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є матір’ю неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. З цього часу вона перебувала на лікарняному у зв'язку із вагітністю та пологами, а потім з 08 січня 2007 року - у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
У відповідності до діючого законодавства вона має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду , але не менш розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Тобто за період часу з 08 січня 2007 рок по грудень 2007 року вона повинна була отримати допомогу в розмірі 5388,73 грн., але фактично вона отримала лише 1538,93 грн., тобто борг відповідача перед нею складає 3849,80 грн.
Крім того, позивачка вказує, що згідно до ст. 41 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» станом на березень 2007р. було передбачено, що допомога при народженні дитини надається у сумі , кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта – протягом 12 місяців у порядку , встановленому Кабінетом міністрів України. З жовтня 2006 року по жовтень 2007 рік відповідач здійснив виплату їй допомоги в розмірі 8 500 грн. Виплата допомоги здійснювалася одноразово при народженні дитини в розмірі 3400 грн., решта протягом наступних 12 місяців. До жовтня 2007 р. вона чекала проведення перерахунку, із урахування того, що станом на жовтень 2006 року прожитковий мінімум на дитину до 6 років складав 418 грн., але цього зроблено не було, тому вважає, що з відповідача на її користь повинно бути стягнуто суму різниці між сплаченою допомогою та допомогою, яка повинна була бути сплачена в розмірі 946,80 грн.
Також позивачка вказує, що їй , як матері малолітньої дитини, не донарахування суми допомоги дня неї є суттєвою. Вона зазнала моральні страждання тому, що вимушена була відмовляти осіб та своєму сину в речах першої необхідності та придбавати продукти харчування в недостатній для розвитку дитини кількості. Вона втратила душевну рівновагу та впевненість в собі, що негативно відобразилося на її психічному стані, порушило життєвий уклад. Вважає, що внаслідок протиправних дій відповідача, вона зазнала фізичні та моральні страждання, які оцінила в 5000 грн.
Просила визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя щодо перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомоги при народженні дитини , протиправною. Зобов’язати відповідача зробити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомоги при народженні дитини. Стягнути на її користь борг в сумі 4796,60 грн. та в відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
В ході судового розгляду справи, позивачка уточнювала та доповнювала свої вимоги, остаточно просила визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя щодо перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомоги при народженні дитини , протиправною. Зобов’язати відповідача зробити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомоги при народженні дитини згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» з 01.01.2007 року по 31.12.2007року, за січень 2008 року, за січень 2009 року. Зобов’язати відповідача сплачувати щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою в розмірі не менш прожиткового мінімуму , встановленого для працездатних осіб , а саме до 31.10.2009р. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя на її користь суму боргу по сплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомоги при народженні дитини в розмірі 6962,73 грн.
Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди не підтримала.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву з проханням про розгляд справи за його відсутності, при цьому надав письмові заперечення, посилаючись на ст.56 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік». Просив відмовити у задоволенні позову, оскільки управління як розпорядник бюджетних коштів у вигляді субвенцій з Державного бюджету не має правових підстав та фінансових можливостей виплачувати розмір допомоги, більше визначеного Законом про бюджет. Також щодо визнання протиправної бездіяльності управління у частині відмови у виплаті допомоги, то управління у своїй відповіді на подану заяву не відмовляє у виплаті допомоги, а лише вказує на відстрочку у проведенні виплати у зв’язку з відсутністю порядку фінансування виплат у нових розмірах, незабезпечених фінансовими коштами держави.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що згідно до свідоцтва про народження від 24 листопада 2006 року, актовий запис № 3851, ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно до ст. 41 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» станом на березень 2007р. було передбачено, що допомога при народженні дитини надається у сумі , кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта – протягом 12 місяців у порядку , встановленому Кабінетом міністрів України.
Як вказує позивачка з жовтня 2006 року по жовтень 2007 рік відповідач здійснив виплату їй допомоги в розмірі 8 500 грн. Виплата допомоги здійснювалася одноразово при народженні дитини в розмірі 3400 грн., решта протягом наступних 12 місяців, різними частинами. До жовтня 2007 р. вона чекала проведення перерахунку, із урахування того, що станом на жовтень 2006 року прожитковий мінімум на дитину до 6 років складав 418 грн., але цього зроблено не було, тому вважає, що з відповідача на її користь повинно бути стягнуто суму різниці між сплаченою допомогою та допомогою, яка повинна була бути сплачена в розмірі 946,80 грн.
Суд вважає ці вимоги цілком обґрунтованими, такими, що базуються на чинному законодавстві, тому повинні бути задоволені в повному об’ємі.
З 08 січня 2007 року ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується довідкою Регіонального управління в АР Крим Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний Фонд Сприяння Молодіжному Житловому Будівництву» від 06.10.2008 року № 469, в якій ОСОБА_1 працює на посаді головного бухгалтера.
Відповідно до ст. 51 п.З Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування ; зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ підставою для призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є наказ (розпорядження) роботодавця про надання застрахованій особі, яка фактично здійсню догляд за дитиною, відпустки для догляду за дитиною.
До надання позивачці відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, вона працювала. Щомісяця з її заробітної плати проводились відрахування до Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, так як вона є застрахованою в системі загальнообов'язковою державного соціального страхування.
У відповідності до п. З ч. 1 ст. 29 Закону № 2240-ІІІ, застраховані особи мають право отримувати у разі настання страхового випадку матеріальне забезпечення та соціальні послуги, передбачені цим Законом; п. 4 ч.І ст. 34 зазначеного Закону одним з видів матеріального забезпечення с допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; ч.І ст. 42 цього ж Закону, право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного
віку має застрахована особа (один з батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший
родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
З 01.01.2007 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2007р. N 32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» та Наказу Міністерства праці та соціальної політики від 06.12.2006 року N 453 «Про передачу функцій призначення та виплати, допомоги, при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення» повноваження робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень з призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" передані органам праці та соціального захисту населення. Тому відповідачем за цим позовом має бути саме Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя.
Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення з 01 січня 2007 року забезпечує призначення допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі документів, визначених Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Даним Законом також встановлено розмір зазначених видів допомоги.
При цьому Управління праці та соціального захисту населення повинно своєчасно формувати заявки по коштах державного бюджету, необхідних на виплату застрахованим особам допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи зі січня 2007 року.
Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, встановлений ст.43 Закону України від 08,01.2001р. №2240-111 «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», згідно до якого Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого за законом.
Статтею 62 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 09.12.2006р. № 489-5 встановлено прожитковий мінімум на 2007 рік для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня – 525 грн., з 1 квітня – 561 грн., 1 жовтня -568 грн.
В 2007-2008 роках в Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було внесено зміни Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» відповідно, що на думку суду є неприпустимим з огляду на конституційність таких змін, про що неодноразово наголошується Конституційним судом України. Конституційний Суд України неодноразово розглядав за зверненнями суб'єктів права на конституційне подання справи і приймав рішення,, у яких визнавав окремі положення законів про Державний бюджет України щодо зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій такими, що не відповідають Конституції України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 7 статті 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України "Про Державний бюджет України на 2008-рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Зважаючи на те, що зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб, то "втрата чинності нормативно-правовим актом, яким відбулося зупинення дії певного закону, за правовими наслідками є поновленням дії цього закону, а відповідно, і поновленням прав та обов'язків осіб, які є учасниками правовідносин, що є предметом регулювання такого закону.
При цьому статтею 74 Закону України "Про Конституційний Суд України» — визначено, що Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Таким чином, якщо будь-який закон був прийнятий з порушенням ч.З статті 22 Конституції України, а саме - зменшив право людини на отримання виплат, пільг, компенсації, то такий закон не може застосовуватись, і повинен діяти первісний закон, який дав людині право на вказану виплату, пільгу чи компенсацію. Підтвердженням правильності такого висновку являється і п. 2 Пленуму Верховного Суду України від 01.01.96 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», де зазначено, що «оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.».
Отже, сума державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік складає 6015,53 грн, із розрахунку, що за січень 2007 р. допомога повинна складати 406,56 грн., а фактично сплачена в сумі 97,75 грн., за лютий - березень 2007 року - 1050,00 грн. фактично сплачено - 243,18 грн.; квітень - серпень 2007 року - 2805,00 грн.(фактично - 645,15 грн.; вересень 2007 року - 561,00 грн. фактично - 136,25 грн.; жовтень 2007 року - 568,00 грн. фактично - 132,45 грн.; листопад 2007 року - 568, 00 грн. фактично - 140,05 грн.; грудень 2007 року - 568,00 грн. фактично - 144,10 грн.; січень 2008 року - 633,00 грн. фактично - 144,10 грн.; січень 2009 року - 669,00 грн. фактично - 130,00 грн., а також недоотриманої суми одноразової допомоги при народженні дитини 946,80 грн. Всього їй було не доплачено 6962,73 грн. Зазначений розрахунок був наданий суду позивачкою, та не був оскаржений відповідачем, тому суд приймає його як вірний.
Таким чином, на думку суду, позовні вимоги про визнання бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя щодо не перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомоги при народженні дитини, протиправною; зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя зробити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомоги при народженні дитини згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» з 01.01.2007 року по 31.12.2007року, за січень 2008 року, за січень 2009 року та зобов’язання сплачувати щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в розмірі не менш прожиткового мінімуму , встановленого для працездатних осіб , а саме до 31.10.2009р. є обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, то в ідповідно до пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягає, зокрема, наявність такої шкоди, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних або фізичних страждань або втрат немайнового характеру, у якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду і з чого він при цьому виходить. Словінською Т.Г. не надано ніяких доказів, які б підтверджували наявність моральної шкоди, заподіяної Управлінням праці та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя.
На підставі викладеного, ст. 22,152 Конституції України, ст.ст. 24,34, 41-43, 51 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд
постановив:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Київського
району м.Сімферополі, щодо не перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомоги при народженні дитини згідно з законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", визнати противоправною.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Київського
району м.Сімферополі зробити перерахунок ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомоги при народженні дитини згідно з законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з
тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та
похованням" з 01.01.2007 року до 31.12 2007 року, за січень 2008 року, за січень 2009
року.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Київського
району м.Сімферополі сплачувати ОСОБА_1 щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", в розмірі не менше
прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, а саме до 31.10.2009р.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту Київського району м. Сімферополя на користь ОСОБА_1 недоотриману суму допомоги в розмірі 6962,73 грн..
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Судовий збір віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання постанови в повному обсязі і поданням апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя