Справа №2-а-1305/11

Категорія 90

2-а/604/12182/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2011 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді - Болейко А.П.

секретаря - Білінської Л.С.

за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за адміністративним

позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального

захисту населення Богунської районної ради м. Житомира про визнання неправомірною

бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати неправомірною бездіяльності відповідача щодо відмови у встановленні йому статусу інваліда війни та зобов'язати визначити йому такий статус. В обгрунтування своїх вимог зазначив, що з 13.08.1986 року по 11.09.1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. В зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, його визнано інвалідом 3-ої групи. Однак, відповідач відмовив йому у встановлені статусу інваліда війни, оскільки ним не надано достатньо доказів на підтвердження факту залучення до складу формувань Цивільної оборони, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. Представником позивача було зазначено, що підтверджуючі документи відсутні через вилучення Генеральною Прокуратурою України.

Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира заперечувала проти задоволення позову, з підстав, викладених у запереченні. Підтвердила. Що дійсно доказів того, що СМУ - 24 не відносилась до спеціалізованого формування, згідно ст. 9 ЗУ «Про цивільну оборону України» немає, бо в архівах і управліннях вилучені документи Генеральною Прокуратурою України.

Свідок ОСОБА_4 повідомив, що у 1986 році перебував на зборах водієм у в/ч 38064 у с. М. Рача. З червня по грудень 1986 року він виїжджав в м. Чорнобиль, де бачив позивача близько 3-х разів на тиждень, де вони познайомилися. Має статус інваліда війни і отримав відповідні посвідчення.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

Між сторонами виник спір в сфері публічно-правових відносин.

Право позивача на визначення йому відповідного статусу передбачено п. 1 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно якого до інвалідів війни відносяться особи з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №302 від 12.05.1994р. (із змінами), посвідчення інваліда війни видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності. Відповідно до п. 7 цього Порядку обов'язок по видачі посвідчень та нагрудних знаків ветеранам війни покладено на органи праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 13.08.1986 року по 11.09.1986 року, працюючи електрозварювальником БМУ № 24 у м. Прип'ять, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження.

Наданими позивачем доказами, долученими до матеріалів справи підтверджено обставини як безпосередньої участі позивача у роботах по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, так і наявності у нього захворювання, спричиненого участю у таких роботах. Такий висновок вбачається з наданих позивачем документів, а саме: з світлокопії трудової книжки позивача (а. с. 9), з довідки ВАТ БМУ № 24, згідно якої позивач з 13.08.1986 року по 11.09.1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на будівництві дренажної завіси, працював електрозварювальником 6-го розряду (а. с. 3-5), з експертного висновку і довідки МСЕК, якими позивачу безстроково встановлено III групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС (а. с. 10, 11), з посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, виданого 02.07.2007 року та вкладки учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, виданої 02.07.2007 року (а. с. 12).

Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до інвалідів війни належать військовослужбовці,особи вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;

Вказані документи були надані позивачем відповідачу для розгляду на відповідні комісіїта прийняття рішення, проте останній безпідставно відмовив позивачу у визначенні статусу інваліда війни, що підтверджується відповідним листом від 12.03.2011 року.

Твердження про відсутність достатніх документів про факт залучення до складу формувань Цивільної оборони спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами по справі. Крім того, відсутність первинних документів, які містили інформацію стосовно зведеного мобільного загону спеціального захисту Житомирської області не є підставою для відмови позивачеві у задоволенні позову. Таким чином, вимоги позивача щодо визнання рішення про відмову у визначенні статусу інваліда війни обґрунтовані і підлягають до задоволення

Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 7 п. 9, 18 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 35 Закону України «Про правові засади цивільного захисту», ст.ст. 8,9,11,86,94, 128,160-163, 167,254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу інваліда війни відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира встановити статус інваліда війни ОСОБА_1 відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видати відповідне посвідчення.

Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: