Справа № 2-а-809/09

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

23 червня 2009 року                                                                                  Бородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого – судді Унятицького Д.Є.

                                                  при секретарі – Хоменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області про визнання дій протиправними у перерахунку пенсії та стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

         В травні 2009 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, її визнано інвалідом IІ групи.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  її віднесено до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього Закону їй призначено пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну її здоров'ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законодавством.

З травня 2007 року управлінням ПФУ у Бородянському районі Київської області їй була призначена пенсія. В 2008 році їй стало відомо, що основну пенсію та додаткову пенсію по ІІ групі інвалідності нараховують не вірно.

         Вважає, що відповідно до ст.ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вона має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, та розмір її пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідач усупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування цих пенсій та не проводить їх перерахунок після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Крім того, відповідно до вимог ст. 39 ЗУ "Про статусу та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вона має отримання щомісячної грошової доплати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Проте фактично виплачені їй суми щомісячної доплати є набагато меншими від суми, передбаченої вказаним Законом.

         Тому просила визнати дії Управління Пенсійного Фонду України у Бородянському районі Київської області щодо нарахування та перерахунку їй основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, суми щомісячної доплати як проживаючій в зоні посиленого радіологічного контролю  згідно ст. 39 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", протиправними; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії як основної так і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та виплатити заборгованість за період з 1 травня 2007 року по 31 травня 2009 року; зобов'язати відповідача виплати на її користь недоотриману суму щомісячної грошової доплати за період з травня 2007 року по 31 травня 2009 року.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, викладене пітвердила.

         Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, вважав, що позивачці правомірно, відповідно до діючого законодавства проводилось нарахування та виплата пенсії,   до того ж, позивачкою пропущено річний термін звернення до суду з адміністративним позовом.

Вислухавши пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

         Судом встановлено, що позивачка є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії та з 20 квітня 2007 року є інвалідом ІІ групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується копіями довідки із акта огляду МСЕК, посвідчення та вкладки до нього (а.с.8,15).

         Як вбачається із заперечення Управління ПФУ у Бородянському районі № 1427/06 від 23 червня 2009 року та довідки відповідача  № 2904 від 16 червня 2009 року (а.с.21-23,24) позивачка перебуває на обліку в Управлінні ПФУ у Бородянському районі і отримує пенсію по інвалідності ІІ групи в розмірі відповідно до вимог ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". На виконання ч.4 ст. 54 вказаного Закону постановою КМ України № 1 від 3 січня 2002 року "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" визначено розрахункову величину 19,91 грн., відповідно до якої  проводився розрахунок пенсії. Позивачка отримує пенсію по інвалідності у мінімальному розмірі відповідно до Постанови КМ України № 654 від 16 липня 2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян". Розрахунок доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, який передбачений статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться відповідно до постанови КМ України № 836 від 26 липня 1996 року в розмірі 5,20 грн.

         Вказана пенсія виплачувалась позивачці: з травня по вересень 2007 року в розмірі 459,19 грн. (в тому числі основна пенсія - 400 грн. додаткова пенсія – 14,93 грн.), з жовтня по грудень 2007 року в розмірі 464,30 грн. (в тому числі основна пенсія - 400 грн. додаткова пенсія – 14,93 грн.), з січня по березень 2008 року в розмірі 658 грн. (в тому числі основна пенсія – 564 грн. додаткова пенсія – 94 грн.), в квітні 2008 року в розмірі 673,40 грн. (в тому числі основна пенсія – 577 грн. додаткова пенсія – 96,20 грн.), в травні 2008 року в розмірі 674,30 грн. (в тому числі основна пенсія – 578,10 грн. додаткова пенсія – 96,20 грн.), в червні 2008 року в розмірі 776,20 грн. (в тому числі основна пенсія – 580 грн. додаткова пенсія – 96,20 грн.), з липня по вересень 2008 року в розмірі 751,40 грн. (в тому числі основна пенсія – 655 грн. додаткова пенсія – 96,40 грн.), з жовтня 2008 року по березень 2009 року в розмірі 754,90 грн. (в тому числі основна пенсія – 655 грн. додаткова пенсія – 99,60 грн.), з квітня по травень 2009 року в розмірі 762,10 грн. (в тому числі основна пенсія – 655 грн. додаткова пенсія – 99,60 грн.)

         Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

         Згідно з ч. 4 ст. 54 вищевказаного Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

         За таких обставин суд вважає, що позивачка має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

         Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення  змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI п.28 розділу ІІ вносились зміни в  Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, в статтю 50 та ч.3 і 4 ст.54, які  викладались в новій редакції та змінювали у бік зниження особам, віднесеним до категорії І, інвалідам ІІ групи розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, -  з   75 % прожиткового мінімуму до 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та нижній розмір пенсії з 8 мінімальних пенсій за віком до 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

         Однак, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення вказаних статей Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнано неконституційними.

        Постановою КМ України від 28 травня 2008 року № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" також було знижено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю для інвалідів ІІ групи до 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та встановлено, що у  всіх  випадках  розміри  пенсій  для інвалідів,  щодо  яких  встановлено   зв'язок   з   Чорнобильською катастрофою,  і  пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче для інвалідів ІІ групи - 965 грн.

         Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

         Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

         Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачці застосуванню підлягають ч.1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивачки.

         Також суд не звертає увагу на посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивачки, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

         З положень ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

         При цьому суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

         Також безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо визначення розміру та виплати пенсій.

         Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

         Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.        

За таких обставин суд вважає, що дії управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі щодо відмови у перерахунку призначеної позивачці  пенсії в розмірі, визначеному ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", необхідно визнати неправомірними.

Однак відповідно до вимог ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк і згідно ст. 100 вказаного Кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи вищевикладене та клопотання представника відповідача про застосування до спірних правовідносин річного строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок позивачці пенсії як основної, так і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 1 травня 2007 року по 31 грудня 2007 року необхідно залишити без задоволення.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачки з 29 травня 2008 року по 31 травня 2009 року в межах річного строку з дня звернення до суду, нарахувавши пенсію по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи із встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 39 ЗУ України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Частину першу та другу статті 39 ЗУ України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було замінено однією частиною такого змісту: "Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 вищевказані зміни до Закону визнано неконституційними, тобто такими, які не відповідають Конституції України.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення  ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Одночасно слід зазначити, що з 2004 року розмір мінімальної заробітної плати встановлювався Законом України "Про Державний бюджет України" (на відповідний рік). Положення Законів України "Про Державний бюджет України" не містить обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Тому позовні вимоги щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області здійснити перерахунок позивачці як пенсіонерці, яка проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, недоотриманої суми щомісячної грошової доплати за період 2008 року підлягають задоволенню з 29 травня 2008 року.

         Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 86, 87, 90, 98, 99,100, 159 - 163, 167 КАС України, ст.ст. 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області про визнання дій протиправними у перерахунку пенсії та стягнення боргу задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України у Бородянському районі Київської області щодо нарахування та перерахунку ОСОБА_1 основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, суми щомісячної доплати як проживаючій в зоні посиленого радіологічного контролю  згідно ст. 39 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок та, з урахуванням виплачених сум, виплатити ОСОБА_1 з 29 травня 2008 року по 31 травня 2009 року, пенсію, нарахувавши основну державну пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та щомісячну грошову доплату за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю – в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

В іншій частині  позову відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного суду через Бородянський районний суд Київської області.

  ОСОБА_3 Унятицький