Справа № 2-а-478/09                              

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 квітня 2009 року     Бородянський районний суд

Київської області в складі : головуючого  – судді Унятицького Д.Є.,

                                                   при секретарі – Хоменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації Київської області про визнання незаконною відмову про виплату недонарахованої суми одноразової допомоги на оздоровлення,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії і відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Проте за 2007-2008 роки вона отримувала допомогу на оздоровлення в значно меншому розмірі, ніж передбачено вказаним Законом.

Тому просила визнати незаконною відмову в перерахуванні щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, передбачену ст.. 48 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з боку Управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації Київської області від 13 лютого 2009 року та стягнути з відповідача недосплачені суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки в розмірі  4 485 гривень.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, до суду надіслала заяву, просить слухати справу без її участі, позовні вимоги підтримує.

Представник Управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації Оникієнко Р.В. позов не визнала, вважала, що позивачці правомірно, згідно з діючим законодавством були нараховані та виплачені суми одноразової грошової  допомоги, до того ж, позивачкою пропущено річний термін звернення до суду з адміністративним позовом.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка є інвалідом ІІ групи, захворювання якої пов'язане з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС, та постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, про що їй видане відповідне посвідчення, вкладка до нього, витяг із протоколу огляду у МСЕК (а.с.7, 22).

Як вбачається з оглянутої в судовому засіданні особової справи позивачки, довідки Управління праці та соціального захисту населення № 78 від 27 січня 2009 року (а.с.8) та визнається представником відповідача позивачка отримує на підставі ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідні кошти на оздоровлення, розмір яких встановлений Постановою "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 562 від 12 липня 2005 року.

Вказана допомога на оздоровлення позивачці виплачувалась в червні 2007-2008 років в розмірі 120 гривень.

Відповідно до відповіді УПСЗН Бородянської РДА № 1071 від 13 лютого 2009 року (а.с.9) позивачці відмовлено у виплаті щорічної допомоги на оздоровлення, виходячи із розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" інвалідам І-ІІ групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Зміст законів України, якими встановлюються розміри мінімальних заробітних плат, свідчить про відсутність будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Крім того, Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу і при вирішенні позовних вимог слід керуватися вимогами ст.48 вказаного Закону, який передбачає право позивачки на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в подальшому буд-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення  ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.

На 2007 рік дію ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати зупинено згідно із Законом № 3235-IV від 20 грудня 2005 року та № 489-V від 19 грудня 2006 року.

У відповідності до рішення Конституційного Суду України №6 від 9 липня 2007 року, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії абзацу четвертого частини четвертої ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати визнано неконституційним, тобто таким, що не відповідає Конституції України.

Згідно з п.28 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" № 107- VІ від 28 грудня 2007 року ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено в новій редакції, відповідно до якої одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Однак, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, положення вказаного Закону щодо викладення ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в новій редакції також визнано неконституційним.

За таких обставин та з урахуванням вимог ст.48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідач повинен був нарахувати позивачці допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент здійснення виплати.

Однак відповідно до вимог ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк і згідно ст. 100 вказаного Кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи вищевикладене та клопотання представника відповідача про застосування до спірних правовідносин річного строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача щорічного допомоги на оздоровлення за 2007 рік на користь позивачки необхідно залишити без задоволення.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок суми одноразової щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік позивачці, виходячи з розміру, встановленого ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” – п'яти мінімальних заробітних плат.

Керуючись ст.48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 59 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік", ст.ст. 9, 11, 71, 86, 99, 100, 159-163 КАС  України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації Київської області про визнання незаконною відмову про виплату недонарахованої суми одноразової допомоги на оздоровлення задовольнити частково.

Визнати незаконною відмову в перерахуванні щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, передбачену ст. 48 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з боку Управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації Київської області від 13 лютого 2009 року.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації здійснити перерахунок суми одноразової щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік ОСОБА_1, виходячи з розміру, встановленого ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” – п'яти мінімальних заробітних плат.

В іншій частині позову відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного суду через Бородянський районний суд Київської області.

Головуючий-суддя Д.Унятицький