Справа № 22-ц-747 / 2009 р.                                                Головуючий у 1-й інстанції - Собина О.І.

Категорія - 48                                                      Суддя-доповідач - Ведмедь Н.І.

У Х В А Л А

і м е н е м        У к р а ї н и

    09 червня 2009   року  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:        

    головуючого - Смирнова Т.В.,

суддів             - Ведмедь Н.І., Ільченко О.Ю.  

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

та осіб, які беруть участь у справі - відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  

на  рішення  Зарічного районного суду м.Суми від 23 квітня 2009 року

    у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

в с т а н о в и л а :

У січні 2009 року ОСОБА_1   звернулась до суду з вказаним позовом.

Просила розірвати шлюб між нею та відповідачем та стягнути на свою користь з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 800 грн. на місяць, але менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для дітей відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.  

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 23 квітня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1   задоволено частково.

Розірвано шлюб між ОСОБА_1   та ОСОБА_2, зареєстрований 09 червня 2001 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини з усіх видів доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною  повноліття, починаючи стягнення з 14 січня 2009 року.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповноту з'ясування обставин, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з відповідача аліментів в розмірі ? частини від усіх видів його доходу, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у частині стягненні аліментів.

Вважає, помилковими висновки суду щодо визначення розміру стягнення аліментів.

Заслухавши пояснення і заперечення, дослідивши матеріали справи і перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, 09 червня 2001 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_1, мають спільну доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У зв'язку з погіршенням відносин сторони проживають окремо і шлюбних стосунків не підтримують з листопада 2008 року.

ОСОБА_1   з малолітньою донькою проживає АДРЕСА_1.

Вказані факти правильно встановлено судом на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При визначенні розміру аліментів суд, відповідно до ст.182 СК України, враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у нього інших утриманців.

За таких обставин, на думку колегії суддів, вирішуючи спір, місцевий суд дійшов вірного  висновку про те, що ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги на утримання малолітньої доньки, а ОСОБА_2 має можливість і зобов'язаний надавати таку  допомогу до досягнення дитиною повноліття, шляхом сплати на користь позивачки щомісячно аліментів у визначеному судом розмірі.

У цій частині рішення суду узгоджується з вимогами ст.ст.180-183 СК України.   

Доводи апелянта про можливість надання відповідачем матеріальної допомоги на утримання дитини у розмірі 800 грн. не заслуговують на увагу, оскільки у відповідності до ст.60 ЦПК України, сторона не надала суду доказів на їх підтвердження.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують зазначених висновків суду.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

                         у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м.Суми від 23 квітня 2009 року в даній справі в частині вирішення позовних вимог про стягнення аліментів залишити без зміни.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: