Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54, 29000, (0382) 61-64-57

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2010 року

Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого - судді Леванчука А.О.,

при секретарі Кормило С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіостар" про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов’язати відповідача передати (повернути) йому власне майно, а саме: тенісний стіл "8іо1 8ропеІа 53- 47і"вартістю 2500 грн.; холодильник '"ІЛоусІз ТТІ-160" вартістю 800 грн.; мікрохвильову піч бв "Ве1оп§Ьі МУ 725" вартістю 500 грн.; меблевий набір б/в у складі: стіл фігурний 5-кутний -1 шт., шафа для документів 1 шт., комод для документів — 1 шт.. - загальною вартістю 2000 грн.; суматор (міст складання) "Квант-ефір СФ2-ТМ2 № 0105001 — вартістю 15000 грн. Всього на загальну суму 20800 грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що з 27.05.1999 р. по 01.10.2003 року він працював директором ТОВ "Радіостар1", звільнився за власним бажанням.

Також перебував на посаді директора Товариства з 01.02.2006 р. до 01.02.2007 р.,був звільнений за домовленістю сторін.

Товарне і ви 1999 року до 19.06.2009 року ОСОБА_1 був учасником цього господарського товариства та мав частку в розмірі 40% статутного фонду (до 01.02.2006 р. моя частка складала 30% статутного фонду Товариства).

У період з 01.10.2003 р. до 01.02.2007 р. ОСОБА_1В не перебував на посаді директора Товариства. Наприкінці 2004 року у зв'язку з підготовкою власної квартири до продажу, позивач запропонував діючому директору Товариства, ОСОБА_2, прийняти у тимчасове користування деяке власне майно, а саме - тенісний стіл, комплект меблів, мікрохвильову піч, холодильник, крісло та інше -те, що могло стати підприємству в пригоді. Окрім того, за власні та позичені кошти для розвитку підприємства ОСОБА_1 був придбаний суматор, без якого на той момент неможливо було підписання угоди з радіостанцією Люкс ФМ, що гарантувало подальший розвиток підприємства та нові перспективи у господарській діяльності.

На той час підприємство не мало власних вільних коштів у достатній кількості на придбання такого обладнання, тому я на власний ризик придбав це обладнання та передав у користування Товариству.

25 листопада 2004 року між ОСОБА_1В та ТОВ"Радіостар" в особі директора ОСОБА_2 було укладено договір безоплатного користування майном. Згідно цього договору позивач передав у тимчасове безоплатне користуванні ТОВ "Радіостар" наступне майно, яке належить йому на праві приватної власності: тенісний стіл "Stol Sponeta- 53-47і"вартістю 2500 грн., холодильник "' Lloyds TTI -160" вартістю 800 грн., мікрохвильову піч бв "Delonqhi MW 725" вартістю 500 грн., меблевий набір б/в у складі: стіл фігурний 5-кутний -1 шт., шафа для документів 1 шт., комод для документів — 1 шт.. - загальною вартістю 2000 грн., суматор (міст складання) "Квант-ефір СФ2-ТМ2 № 0105001 — вартістю 15000 грн. Всього на загальну суму 20800 грн..

Вищезазначене майно було передано позивачем та прийнято ТОВ '"Радіостар" згідно акту приймання-передачі від 26.11.2004 р.

ТОВ ""Радіостар" на той час здійснювало підприємницьку діяльність щодо ретрансляції сигналу радіостанцій "Наше радіо", «Люкс РМ». Суматор, який був ОСОБА_1В переданий у користування, застосовувався для об'єднання радіосигналів цих двох радіостанцій. Крім того, за взаємним погодженням між ОСОБА_1В та директором ТОВ "Радіостар" були встановлені реальні ціни на передане майно, та існувала домовленість, що підприємство може викупити у позивача все майно, або його частину за погодженою ціною.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили задоволити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений позов не визнав, вважає його безпідставним та необґрунтованим, просив відмовити в задоволенні позову. Дане майно на підприємстві після звільнення позивача з посади директора не виявлено. При цьому подав письмові заперечення на позов, відповідно до яких 25 листопада 2004 року, позивач та директор товариства з обмеженою відповідальністю «РАДІОСТАР» ОСОБА_2, уклали договір безоплатного користування майном за яким позивач передав у користування майно на суму 20800 гривень. У відповідності до п.1.2 договору, обладнання передано в день набуття чинності цього договору. Згідно п.4.1 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2007 року. Згідно п.п. «б» п.2.2 договору, позивач має право відчужувати передане у користування обладнання. Згідно позовної заяви, позивач зазначає, що він перебував на посаді директора товариства з 01.02.2006 року по 01.02.2007 року та те, що ним отримано відповідь директора товариства ОСОБА_3, що вказане майно не знаходиться на балансі підприємства, попереднім директором йому не передавалось. Як значиться у позовній заяві, майно яке належало позивачеві знаходилось в його квартирі та відноситься до побутових речей, а отже слід розуміти, що за домовленістю між сторонами, товариство отримало право користуватись речами побуту у квартирі позивача, при чому безоплатно.

Доказів передачі майна за адресою товариства для нього позивач не надав, вказавши у договорі та акті прийому передачі, як місце укладення договору так і місце укладення акту прийому-передаш місто Хмельницький. Виходячи з умов договору та складеного до нього акту слідує, що майно з володіння позивача не вибувало, а отже у нього відсутнє право вимоги, щодо його витребування.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків ОСОБА_2, ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Беззаперечною підставою для задоволення вендикаційного позову є достатні, достовірні дані щодо наявності майна у відповідача про витребування, якого просить позивач. В судовому засіданні ні сам позивач, ні свідки які допитані за його клопотанням переконливо стверджувати, що і на час розгляду справи в суді спірне майно знаходиться у відповідача не змогли.

За таких обставин правових підстав в задоволенні вендикаційного позову суд не вбачає.

Будь-яких достатніх достовірних доказів щодо наявності спірного майна у відповідача на час розгляду справи позивач та його представник суду не надали і таких доказів судом не здобуто, а тому підстав для задоволення вендикаційного позову немає.

На підставі наведеного та керуючись ст..387 ЦК України та ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіостар" про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя (підпис):