Справа № 2-а-220 /09                              

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 квітня 2009 року     Бородянський районний суд

Київської області в складі : головуючого  – судді Унятицького Д.Є.,

                                                  при секретарі – Хоменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації про зобов'язання виплатити недоотримані суми щомісячної доплати,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2009 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він працює в Бородянській ЦРЛ, що розташована в зоні посиленого радіологічного контролю і відповідно до ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", має право на щомісячну доплату у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, проте з 1996 року вказані доплати він отримував в значно меншому розмірі, ніж передбачено вказаним Законом.

Тому просив визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації щодо відмови у виплаті йому щомісячної доплати згідно ст.39 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними, зобов’язати Управління праці  та соціального захисту населення Бородянської РДА провести перерахунок і виплатити на його користь недоотриману суму щомісячної грошової доплати за період 1996-2008 років у розмірі 29 241,69 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, викладене підтвердили, зазначили, що відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Бородянської РДА зобов'язаний виплатити недоотримані суми щомісячної доплати громадянам, які працюють та проживають на території посиленого радіологічного забруднення, оскільки на даний час саме цей державний орган є розпорядником державних коштів нижчого рівня для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Представник управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації Краснощок В.В. позов не визнав, обґрунтовуючи тим, що відповідно до ст. 62 ЗУ ""Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Кабінету Міністрів України надано право провадити роз'яснення щодо застосування цього Закону. Постановою № 936 від 20 вересня 2005 року Кабінет Міністрів встановив, що доплата за роботу на територіях зон радіоактивного забруднення  відповідно до ст. 39 вказаного закону проводиться за місцем роботи громадян підприємствами та організаціями відповідно до розрахункових даних поданих до управлінь праці. Керівники підприємств та організацій несуть персональну відповідальність за своєчасність подання розрахункових документів та правильність призначень і нарахувань компенсаційних виплат та допомог. Постановою № 836 від 26 липня 1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено граничний розмір доплати за роботу в зоні посиленого радіологічного контролю  в сумі 5,20 грн. на місяць. До того ж, позивачем пропущено річний термін звернення до суду з адміністративним позовом.

Представник третьої особи - Бородянської ЦРЛ Салата Л.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач з 18 березня 1994 року по теперішній час працює фельдшером швидкої допомоги Бородянської центральної районної лікарні, що розташована в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до Постанови КМ УРСР "Про організацію виконання Постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію Законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №106 від 23 липня 1991 року.

Як вбачається з копії довідки Бородянської ЦРЛ № 501 від 24 листопада 2008 року (а.с.8) позивачу, як працюючому в зоні постійного радіологічного контролю, з січня 1996 року по жовтень 2008 року проводилась доплата відповідно до Закону України  "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з суми 5 гривень 20 копійок, встановленої Постановою Кабінету міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 20 квітня 2007 року.

З 6 червня 1996 року, відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлено, що громадянам, які працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.

В 2007 році дія абзацу четвертого частини першої статті 39 ЗУ України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, була зупинена, відповідно до Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік",

Однак рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 вказані зміни до Закону були визнані неконституційними, тобто такими, які не відповідають Конституції України.

В 2008 році частину першу та другу статті 39 ЗУ України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було замінено однією частиною такого змісту: "Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України" відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року.

Однак вищезазначені зміни до Закону також рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 були визнані неконституційними.

 Відповідно до п.3.1 "Положення про порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення", затвердженого наказом Міністерства України у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства фінансів України від 2 грудня 1994 р. N 184/121, виплата допомоги і компенсацій, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", працюючим громадянам проводиться підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами, де громадяни працюють, навчаються або несуть службу.

Пунктом 3.9. встановлено, що організації, зазначені в пункті 3.1 цього Положення, виплату допомоги і компенсацій здійснюють за рахунок власних коштів з наступним відшкодуванням їх за рахунок коштів Фонду за поданням до органів, що відшкодовують видатки.

Аналогічний порядок виплат вказаних допомог та компенсацій містився і в п.п. 24, 31 "Порядку зарахування збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення і використання його коштів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №396 від 30 березня 1998 року, та п.п.20, 27 "Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 987 від 20 червня 2000 року.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 "Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 р. N 936, доплата особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проводиться управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.

Вказані доплати, відповідно до п.5 зазначеного Порядку, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями (далі - підприємства) відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці.

Абзацом 4 пункту 6 Порядку встановлено, що до 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, підприємства подають до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат, пов'язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, за затвердженою Мінпраці формою та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначаються, крім особових даних, відомості про отримані виплати, суму компенсацій та вид допомоги.

Після внесення змін до вказаного абзацу (Постановою КМ України "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 211 від 14 лютого 2007 року) в документах щодо розрахункових витрат, крім іншого, зазначаються відомості про нараховані виплати.

З поданих суду документів вбачається та визнається позивачем, третьою особою, що управлінням праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації з січня 1996 року вказана доплата проводились відповідно до розрахункових даних, поданих Бородянською центральною лікарнею, відповідно до яких вказані доплати нараховувались виходячи з суми 5 гривень 20 копійок.

Оскільки відповідно до діючого законодавства, з 6 червня 1996 року Управління праці та соціального захисту населення Бородянської РДА в процедурі виплат вказаних доплат не приймало участі, а з набранням чинності Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 20 вересня 2005 року № 936, повинно було перераховувати Бородянській ЦРЛ кошти для виплати вказаних доплат  відповідно до поданих підприємством, де працює особа, розрахункових даних, то підстав для задоволення позову щодо зобов’язання управління праці та соціального захисту населення Бородянської РДА зробити перерахунок та виплатити вказані доплати відповідно до вимог ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" не вбачається.

Керуючись ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28 лютого 1991 року, п.п.20, 27 "Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 987 від 20 червня 2000 року, пп.4,5,6 "Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 р. N 936, ст.ст. 9,11,71,86, 99,100, 159-163 КАС  України, суд

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації про зобов'язання виплатити недоотримані суми щомісячної доплати відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного суду через Бородянський районний суд Київської області.

Головуючий-суддя Д.Унятицький