Справа № 2-1363/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 04.червня 2008 р.         Київський районний суд м. Сімферополя в складі:

головуючого – судді Чумаченко Р.Д.,

при секретарі – Ліфінцовій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи – Служби у справах дітей  Сімферопольської міської ради про розірвання браку, визначення місця проживання дітей, примусове відібрання дитини,

В С Т А Н О В И В:

      ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідача. У його обґрунтування позивачка вказує, що з 27 квітня 2002 р. вона уклала шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3, 14.11.2002 р народження, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спільне життя з відповідачем припинилось з 2007 року, коли останній припинив шлюбні стосунки, утримання її та дітей у будь-якій формі, у зв'язку з чим вона з дітьми у травні 2008 року переїхати на проживання до своїх батьків у м.Армянськ АР Крим, влаштувалась на роботу до ЗАТ «Титан». Діти з травня 2008 року ходять до дошкільного навчального закладу «Ластівка». Зміну місця проживання дітей відповідач на той час не заперечував.

Позивачка також вказує, що обидві малолітні доньки проживають зі нею та находяться на її утриманні. Відповідач ніякої участі у їх утриманні не приймає, у зв'язку з чим вона звернулася до Армянського міського суду АР Крим із позовом про стягнення аліментів на утримання доньок. Дізнавшись про поданий позов  відповідач 16 серпня 2008 року приїхав до мАрмянська, начебто, для побачення з дітьми. Взяв обох дітей для прогулянки на міський дитячий пляж. Але повіз дітей не на пляж, а відразу передав дітей своїй матері ОСОБА_5, яка мешкає у с.Камєнськоє Ленінського р-ну АР Крим. Повертати дітей як відповідач так і його мати відмовляються.

З проханням сприяння повернення дітей вона звернулась 23.08.08 р. до Армянського МВ ГУМВС України в АР Крим, та 24.08.08р до Київського РВ М.Симферополя ГУМВС України в АР Крим(  ПЗ за №7206).

Відповідач перешкоджає їй у будь-якому спілкуванні з дітьми, що вважає шкідливим фізичному, психічному здоров'ю, нормальному розвитку та вихованню своїх малолітніх дітей.

Вважає, що особисті риси характеру відповідача, його протиправна поведінка та малолітній вік дітей є перешкодою для залишення дітей відповідачу та є підставою для розірвання шлюбу, оскільки його збереження суперечить її інтересам та інтересам  доньок.

       У судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала, пояснила, що на сьогодні молодша донька знаходиться у неї, вона її забрала коли остання хворіла. Доповнила свої вимоги, просила також негайно відбирання дитину ОСОБА_6 від відповідача і передати їй.

     Представник відповідача проти позову в частині визначення місця проживання дітей з матір'ю заперечував, посилаючись на те, що у позивальниці немає належних умов для мешкання дітей. На розірвання шлюбу згоден.

    Представник третьої особи - Служби у справах дітей Сімферопольської міської ОСОБА_7 пояснив, що, на його думку, на користь дітей,  слід визначити місце  їх проживання з матір'ю, яка має всі умови для виховання і утримання дочок.

     Вислухавши позивача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

     Судом встановлено, що сторони по справі полягають в зареєстрованому шлюбі, зареєстрованому 27 квітня 2002 року, в Відділі реєстрації актів про одруження м. Сімферополя , актовий запис № 259.

    Від сумісного шлюбу мають двох доньок ОСОБА_3, 14.11.2002 р народження, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

     З 2007 року сімейно-шлюбні відношення подружжя були припинені, у зв'язку із втратою відповідачем інтересу до подружнього життя, припинення матеріального утримання дружини та дітей.  З цього часу позивачка разом із дітьми переїхала до батьків в м. Армянськ, АР Крим, що не оспорювалося відповідачем.

      В липня 2008 року  позивачка звернулася до суду по місцю свого мешкання із позовом про стягнення аліментів.  16 серпня 2008 року відповідач приїхав до м.Армянська, для побачення з дітьми. Взяв обох дітей для прогулянки на міський дитячий пляж. Відповідач відразу відвіз їх до свого місця мешкання, а потім діти жили у його матері ОСОБА_5, яка мешкає у с.Камєнськоє Ленінського р-ну АР Крим. З цього приводу позивачка зверталася до правоохоронних органів. Згодом під час хвороби молодшої доньки, позивачка забрала до себе останню,  але старшу відповідач повернути відмовляеться.

      Згідно ст. 155 ч.2 Сімейного Кодексу України здійснення батьками своїх прав і виконання обов'язків повинні ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

        Відповідно до ч.1 ст. 161 СК України,  якщо мати і батько, що проживає окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким з них проживатиме малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися в суді.

        Частина 1 ст.162 СК України свідчить: якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди іншого з батьків або інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, змінить його місце проживання, зокрема способом його викрадання, суд за позовом зацікавленої особи  має право негайно ухвалити рішення про відбирання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала.

         Суд вважає встановленим, що відповідач ОСОБА_2 16 серпня 2008 р. самовільно змінив місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючою з матір'ю і молодшою сестрою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, і відвіз її без згоди матері до місця свого проживання до м. Сімферополя. Встановлено, що дитина із за місцем проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 не проживає. Це підтвердив в судовому засіданні представник третьої особи - служби у справах дітей Сімферопольської Міськради ОСОБА_8, яка пояснила, що неодноразово перевірялося місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 за заявою її матері. За вищезгаданою адресою мешкання батька дитини її не було. Про що був складений висновок.

           У висновку служби у справах дітей Армянської міської ради вказано, що з травня 2008 р. діти проживають з матір'ю в м. Армянське в квартирі батьків останньої. Проживають в окремій кімнаті. Кімната має все необхідне для розвитку і виховання дітей. Сім'я Зубарєвих (батьків позивачки) характеризується позитивно, ОСОБА_1 також характеризується позитивно, має постійну роботу, матеріально забезпечена.

      Даному висновку відповідає акт обстеження сім'ї неповнолітніх за місцем проживання від 30.01.09 р. Обстеження проведене головним фахівцем Служби у справах дітей Арменської ОСОБА_7 АРК. Висновки обстеження - житлово-побутові умови відповідають умовам мешкання, розвитку і виховання дітей. (ас.9 ).

       Згідно висновку Служби по справи дітей Сімферопольської міської ради від 23.03.09р. скласти акт обстеження умов мешкання відповідача ОСОБА_2 не представилося можливим, оскільки виходом за адресою його реєстрації : АДРЕСА_2 встановлено, що дома нікого немає. Прийнято пояснення від сусідки з квартири № 54 ОСОБА_9, яка пояснила, що квартира здається в найм квартирантам, місце проживання ОСОБА_2 і малолітньої дочки ОСОБА_10 невідомо. На засіданні Опікунської ради при виконкомі міської ОСОБА_7, що відбулося 12.02.09 р., була розглянута заява гр-ки ОСОБА_1 про її участь у вихованні дочки ОСОБА_10, були визначені дні спілкування дитини з матір'ю. Проте відповідач з рекомендаціями опікунської ради не погодився, не виконує їх.

          Відповідно до ч.2 ст.161 СК України при вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги відношення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан здоров'я і інші обставини, що мають істотне значення .

           Оцінивши всі зібрані у справі докази, суд вважає, що місце проживання дітей Есіпових необхідно визначити за місцем проживання їх матері в м. Армянське, мікрорайон КорявкоАДРЕСА_3. При цьому суд враховує, що діти є малолітніми, сестри, до серпня 2008 р. проживали разом і ніколи не розлучалися. Через вік, статі дівчинки в даний час потребують особливої опіки матері.

            Доводи батька, що заперечував проти позову в частині визначення місця проживання дітей з матір'ю через свого представника, зводяться до того, що діти не мають реєстрації по місцю мешкання, не беруться судом до уваги, оскільки така позиція не сприяє захисту інтересів дітей. Ч.8 ст.7 Сімейного Кодексу України указує, що регулювання сімейних відносин повинне здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

            Крім того, суд вважає вимогу позивачки про відбирання доньки ОСОБА_3  у відповідача і передачі її матері такою, що підлягає  задоволенню за наступними підставами.

              Встановлено, що відповідач  без згоди позивачки, оманливим шляхом забрав дитину від матері, з якою вона проживала. і змінив місце проживання дочки, розлучивши її з матір'ю і молодшою сестрою, тому  дитина повинна бути повернена матері.

             Підлягають задоволенню і вимоги позивачки ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, оскільки сім'я сторін розпалася остаточно,  з квітня 2008 р. подружжя проживає роздільно, відповідач згоден на розірвання шлюбу. Шлюб у обох з подружжя перший. Враховуючи, що з позивачкою залишаються проживати двоє дітей, суд вважає за можливе покласти витрати по реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС на відповідача, а також стягнути на користь позивачки понесені нею судові витрати у розмірі 16 грн.

             На підставі викладеного, ст. 5,7, 155, 157, 161, 162 Сімейні Кодекси України, керуючись ст.ст. 211-213 ЦПК України, с у д

В И Р І Ш И В:

           Позов задовольнити.

           Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований Відділом реєстрації актів про одруження м. Сімферополя 27 квітня 2002 року, актовий запис № 259.

           При реєстрації розірвання шлюбу  в органах РАЦС стягнути на користь держави  державне мито  з ОСОБА_2 – 17 грн., ОСОБА_1  від втрат звільнити.

          Визначити місце  мешкання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 з матір’ю ОСОБА_1, що мешкає за адресою м. Армянськ, мікрорайон КорявкоАДРЕСА_3.

         Відібрати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 від батька ОСОБА_2, що мешкає за адресою АДРЕСА_4,  та передати на виховання матері ОСОБА_1, що мешкає за адресою м. Армянськ, мікрорайон КорявкоАДРЕСА_3.

        Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати, а саме за сплату судового збору 8,50 грн. та за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи 7,50грн. Разом 16 грн.  

         Рішення в частині відібрання дитини допустити до негайного виконання.

          На рішення  може бути принесена заява  про апеляційне оскарження  протягом  десяти днів зі дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти  днів після  подання заяви про апеляційне оскарження  до Апеляційного суду АР Крим, через Київський районний суд м. Сімферополя.

Суддя