Справа № 22-ц-828 / 2009 Головуючий у 1-й інстанції - Прокудіна Н.Г.
Категорія - 55 Суддя-доповідач - Ведмедь Н.І.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
16 червня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Ільченко О.Ю.,
суддів - Ведмедь Н.І., Кононенко О.Ю.,
з участю секретаря - Пархоменко А.П.
та осіб, які беруть участь у справі - позивача, його представника та відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 28 квітня 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємця ОСОБА_2, третя особа - ПВКФ «Сервісцентр»,
про захист прав споживачів, стягнення моральної шкоди, неустойки,
в с т а н о в и л а :
22 жовтня 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом.
Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 28 квітня 2009 року позов задоволено частково.
Зобов'язано ПП СОСОБА_2 провести заміну відеокамери SONY DCR-SR 45Е на товар належної якості. Вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповноту з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду в частині вирішення вимог про стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди скасувати та ухвалити нове рішення, про задоволення позову в частині стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди.
Вважає, що довела законність своїх вимог про стягнення неустойки та наявність у неї розладу здоров'я, спричиненого саме протиправними діями відповідача.
Заслухавши пояснення та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення, суд вірно з'ясував характер спірних правовідносин, але допустив порушення норм матеріального та процесуального права.
Суд виходив з того, що 01 серпня 2008 року ОСОБА_1, придбала в магазині «Теле-фото зв'язок та цифрова техніка» відеокамеру SONY DCR-SR 45Е, вартістю 2690 грн., на яку видано гарантійний талон.
29 серпня 2008 року позивачка звернулась до вказаного магазину для усунення виявлених у відеокамері дефектів.
Відповідач, видавши ОСОБА_1 розписку за збереження товару та вказавши його недоліки, направив відеокамеру до сервісного центру, який у своєму висновку зазначив, що після ремонту товар знаходиться у робочому стані.
29 вересня 2008 року позивач звернулась до ПП СОСОБА_2 з заявою про повернення сплаченої за товар суми і грошової компенсації від її вартості за дні невикористання товару або заміни товару на якісний, однак в подальшому відмовилась від вимоги, прийнявши відремонтовану відеокамеру 25 жовтня 2008 року.
28 жовтня 2008 року ОСОБА_1 повторно звернулась до відповідача з вимогою прийняти відеокамеру та провести незалежну експертизу, а 29 жовтня 2008 року з заявою про надання їй відеокамери з обмінного фонду на час ремонту, однак в подальшому - забрала свою відеокамеру, відмовившись надавати її на експертизу.
Відповідно до висновку спеціаліста-товарознавця Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Н.С. Бокаріуса №7265 від 02 грудня 2008 року, у відеокамері виявлені дефекти, які мають виробничий характер та впливають на прямі функціональні властивості виробу: знижують якість запису та відтворення.
Проте, колегія суддів вважає, що з висновками суду погодитись не можна, оскільки при ухваленні рішення він неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а тому дійшов помилкового висновку, відмовивши ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог в частині стягнення неустойки.
Відповідно до абз.3 ч.9 ст.8 ЗУ “Про захист прав споживачів”, ч.3, 5 ст.709 ЦК України, вимоги споживача про безоплатне усунення недоліків товару повинні бути задоволені протягом чотирнадцяти днів з дати їх пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.
За кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 серпня 2008 року ОСОБА_1 здала відеокамеру до магазину в ремонт та звернулась з вимогою про її повернення по сплину чотирнадцяти днів, тобто 12 вересня 2008 року, проте, відремонтований товар відповідач їй не надав.
Повідомлення ПП СОСОБА_2 про відремонтовану відеокамеру позивач отримала поштою лише 10 жовтня 2008 року.
Отже, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідач не усунув недоліки товару у встановлений для гарантійного ремонту чотирнадцятиденний строк, та не врахував, що сторони не досягли згоди про усунення недоліків в інший строк.
Таки чином, колегія суддів вважає, що стягненню підлягає неустойка за період з 12 вересня по 10 жовтня 2008 року, тобто за 29 днів. Розраховуючи стягнення неустойки, 1% від вартості товару становитиме 26 грн. 90 коп.
Отже сума неустойки складатиме 780 грн. 10 коп. (26 грн. 90 коп. ? 29 днів).
До того ж, оскільки абз.2 ч.9 ст.8 ЗУ “Про захист прав споживачів”, передбачено, що товар аналогічної марки незалежно від моделі надається споживачу на час ремонту на письмову вимогу споживача, посилання апелянта на безпідставне незадоволення її вимог про надання з фонду обміну відеокамери є необґрунтованим, так як в порушення ч.1 ст.60 ЦПК України, доказів про таку вимогу вона не надала.
У частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди рішення суду є достатньо мотивованим, відповідає матеріалам справи і вимогам п.5 ч.1 ст.4 Закону України “Про захист прав споживачів”, згідно з яким, споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, у випадках, передбачених законодавством.
Таким чином, враховуючи наведену невідповідність висновків суду фактичним обставинам та допущені порушення норм матеріального права, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про стягнення з ПП СОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойки з ухваленням нового рішення.
При частковому задоволенні вимог ОСОБА_1, судові витрати, відповідно до ч.1, 3 ст.88 ЦПК України необхідно стягнути з іншої сторони у розмірі 250 грн. у відшкодування витрат на ІТЗ на користь позивача та 25 грн. 50 коп. судового збору в дохід держави.
Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.3, 4 ч.1 ст.309, ст.ст.314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Зарічного районного суду м.Суми від 28 квітня 2009 року в даній справі у частині вирішення позовних вимог про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойки скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 780 грн. 10 коп. неустойки.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 250 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення та 25 грн. 50 коп. судового збору в дохід держави.
Рішення набрало законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий -
Судді -