Судове рішення #5428491
Справа № 22-ц-491 Головуючий у 1-й інстанції - Котенко О

 

Справа №  22-ц-491     Головуючий у 1-й інстанції - Котенко О.А.

Категорія  5     Суддя-доповідач - Смирнова Т.В

                                                                 

                                                       У Х В А Л А

                                         І м е н е м                 У к р а ї н и

 

«28» травня 2009 року   колегія суддів судової  палати з цивільних справ апеляційного суду  Сумської  області  в складі:

 

головуючого - Смирнової Т.В.,

суддів -  Ільченко О.Ю.,

                Ведмедь Н.І.,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

та осіб, які  беруть участь у справі - сторін та їх представників,-

  

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні  апеляційного суду Сумської області справу  за апеляційною скаргою   адвоката ОСОБА_1

на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 06 лютого 2009  року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4

про визнання права власності на частину квартири, визнання права користування квартирою, права реєстрації в квартирі, встановлення порядку користування квартирою, -

 

В С Т А Н О В И Л А :

 

Рішенням суду в задоволенні позову ОСОБА_2  відмовлено за необґрунтованістю.

 

В апеляційній скарзі представник позивачки просить скасувати рішення суду і визнати право власності  на 1/3 частину спірної квартири за ОСОБА_2 та визнати за нею право користування квартирою, право на реєстрацію в цій квартирі, встановити  порядок користування цією квартирою.

 

Апелянт вважає, що суд помилково не взяв до уваги обставини, що мають значення для справи та неповно з»ясував їх, а також неправильно застосував норми матеріального права.

 

Зокрема, суд  безпідставно не врахував той факт, що  спірна 3-х кімнатна квартира надавалась на всіх членів сім»ї, в тому числі і на позивачку.

 

Крім того, суд безпідставно відхилив покази свідків про спільне проживання  позивачки разом з  власником     квартири.

 

Вивчивши матеріали справи , перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення  апелянта  та позивача , які підтримали  доводи апеляційної скарги , заперечення  проти скарги  відповідачів та їх представника, колегія суддів вважає, що  апеляційна скарга  підлягає відхиленню, а рішення суду  залишенню без змін з наступних підстав.

 

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що   правові підстави для визнання за позивачкою права власності на 1/3 частину квартири відсутні. Суд вважав, що позивачка не є співвласником спірної квартири, не є членом сім»ї власника, не набула права користування квартирою, а тому не має правових підстав заявляти вимогу про встановлення порядку користування квартирою, оскільки така вимога може бути заявлена лише співвласником квартири.

 

Колегія суддів вважає, що  висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону, виходячи з наступного.

 

В позовній заяві позивачка, посилалась на те, що спірна 3-х кімнатна квартира  АДРЕСА_1  в ЖБК «Електрон-6» надавалась її матері  ОСОБА_3 на склад сім»ї з 3-х осіб, в тому числі  і на позивачку .

 

Сплачувати пайові внески за квартиру вона почала з часу свого  повноліття , коли стала мати заробіток. За цих підстав  вважала, що набула права власності  на 1/3 частину  квартири, тому  має право тут проживати , бути зареєстрованою та просила виділити в її окреме користування  одну з кімнат.

 

Згідно зі ст.60 ЦПК України  кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які  вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, проте  позивачкою позов не було доведено.

 

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_3 як членом ЖБК-74 «Електрон-6» була виплачена  вартість трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1(а.с.18). За рішенням  виконкому Сумської міськради від 27.02.2003 р. №89 затверджено рішення загальних зборів ЖБК №74 від 15.11.2002 р. №12  про прийняття в члени  кооперативу відповідачку ОСОБА_4 замість ОСОБА_3 При цьому було визнано, що  сім»я складається з 2-х чоловік : самої ОСОБА_4 та її матері  ОСОБА_3

 

Позивачкою не надано  жодних допустимих доказів щодо сплати нею  пайових внесків , їх розміру і  ніяким чином  не мотивовано  доводи про  її право саме на 1/3 частину  квартири.

 

Не оспорені нею правовстановлюючі документи на спірну квартиру, зокрема, свідоцтво про право власності  на нерухоме майно (а.с.21) від12.05.2008 р., згідно з яким одноособовим  власником спірної квартири є ОСОБА_4 та це право  зареєстровано 22.05.2008 р. в реєстрі Сумського МБТІ.

 

За таких обставин суд обґрунтовано  відмовив в позові про  визнання права власності на частину квартири.

 

В апеляційній скарзі відсутні доводи  щодо набуття позивачкою права власності на частину квартири, не наведені підстави набуття такого права, а в засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 пояснила, що була неповнолітньою  під час сплати пайових внесків, пізніше оплачувала витрати за проживання в квартирі.

 

Позовні вимоги щодо захисту права на проживання , реєстрацію в квартирі та встановлення  порядку користування нею позивачка обґрунтовувала тим, що має право власності на частину  в квартирі , а крім того  вселялась в квартиру як член сім»ї члена ЖБК.

 

Колегія суддів вважає, що  суд першої інстанції вірно відмовив позивачці в задоволенні  зазначених вимог.

 

Своє право власності на  частину  квартири вона не довела. Як у члена сім»ї члена  ЖБК, тобто своєї матері  ОСОБА_3, у неї дійсно виникало право користування житлом  при одержанні квартири, але в 1995 р. після одруження  вона виїхала за межі України, проживала своєю сім»єю в іншій державі і таким чином  перестала бути членом сім»ї своєї матері , була виписана з квартири 30 жовтня 1998 р.( а.с.59 - довідка про прописку) та втратила право користування квартирою як член сім»ї члена ЖБК.

 

Повернувшись до України  через декілька років вона стала проживати в спірній квартирі разом з чоловіком та дитиною з дозволу власника квартири, але при цьому їм не було дозволено  прописуватись в квартирі та  вона не проживала  з власником квартири  однією сім»єю, оскільки має свою  сім»ю, крім того , з вересня 2002 р. вона мала на праві  особистої власності  2-х кімнатну квартиру.

 

Той факт, що відповідачки не визнавали за позивачкою та членами її сім»ї право постійного користування квартирою зазначила вона сама в своїй позовній     заяві , посилаючись на те, що її не надають дозвіл на прописку, не дають документи на квартиру, чинять перешкоди в проживанні  у квартирі.

 

За таких обставин суд першої інстанції  дійшов обґрунтованого висновку  про недоведеність заявлених вимог про набуття  права користування , як члена сім»ї члена ЖБК.

 

Колегія суддів  зважує і на той факт , що під час  судового провадження по справі  позивачка з сім»єю вибула  із спірної квартири  та  згідно з довідкою житлового органу ( а.с.62) зареєстрована  03.10.2008 р. у впорядкованій квартирі АДРЕСА_2, зазначена 2-х кімнатна квартира  належить позивачці на праві особистої власності  з  вересня 2002 р. ( а.с.37,довідка БТІ, а.с.55  - копія техпаспорта на квартиру).

 

Не набувши права власності на спірну квартиру ОСОБА_2 не набула права вимагати  встановлення  порядку користування  приміщенням у квартирі та реєструватись в неї без згоди власника, якому на підставі  ст.319 ЦК України належать всі права володіння, користування та розпорядження майном.

 

На даний час  в спірній квартирі  проживає її власник ОСОБА_4 зі своєю сім»єю та відповідачкою  ОСОБА_3

 

Інші доводи  апеляційної скарги не спростовують висновків  судового рішення.

 

Суд першої інстанції повно і  правильно встановив обставини справи, вірно застосував  матеріальний та процесуальний закони, а тому відсутні підстави для  скасування або зміни  рішення суду.

 

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.303,п.1 ч.1 ст.307,п.1 ч.1 ст.312,ст.ст.313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

 

                              У Х В А Л И ЛА :

 

                   Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1  - відхилити.

 

Рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 06 лютого 2009  року в даній справі залишити без змін .

 

Ухвала набирає законної сили  з моменту проголошення , але з цього часу може бути  оскаржена в  касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

 

 

 

Головуючий -

 

Судді -

 

       З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                                Т.В.Смирнова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація