Справа №22-ц-2109/2009р. Головуючий 1 інст . - Гримайло А.М.
категорія -про поновлення на роботі Доповідач - Пономаренко Ю.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М УКРАЇНИ
27 квітня 2009 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Кукліної Н.О.,
суддів - Пономаренко Ю.А., Черкасова В.В.
при секретарі - Каплоух Н.Б., Андрійко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2009року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський метрополітен» про визнання відсторонення від роботи незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати,
В С Т А Н О В И Л А :
13.08.2008 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Харківський метрополітен» з позовом про визнання звільнення необґрунтованим, поновлення на роботі на займаній посаді та стягнення заробітної плати.
06.12.2008 р. позивачка уточнила свої позовні вимоги та просила визнати відсторонення від роботи незаконним, стягнути моральну шкоду в розмірі 26000 грн., та поновити її на роботі на займаній посаді і стягнути заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.
В обґрунтовані своїх позовних вимог позивачка та її представник зазначали, що 31.07.2008р. позивачку ознайомили з наказом про її звільнення, згідно з яким її звільнено за ст.40 п.4 КЗпП України за прогули без поважних причин. Позивачка вважає, що факт прогулів не відповідає дійсності, оскільки вона була відсутня на робочому місті по ініціативі відповідача, який необґрунтовано та незаконно не допустив її до роботи.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2009року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_1 у апеляційній скарзі просить рішення скасувати та постановити нове, яким задовольнити її позовні вимоги, оскільки вважає, що рішення є незаконним, необґрунтованим, та ухваленим з порушенням норм діючого законодавства. В обґрунтування своєї скарги посилається на те, що суд першої інстанції не з'ясував чи відповідає дійсності факт відсутності її на роботі без поважних причин, а також посилається на те, що суд не розглянув всіх її позовних вимог, залишивши по за увагою її вимогу про визнання її відсторонення від роботи неправомірним.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргусудова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суд, відмовляючи в позові, обґрунтовано виходив з того, що з 19.07.2008р. по 22.07.2008р. ОСОБА_1 була відсутня на роботі без поважних причин. При звільненні ОСОБА_1 адміністрацією метрополітену були викопані обов'язкові вимоги ст.43 КЗпІІ України та отримана попередня згода профспілкового комітету на звільнення ОСОБА_1 по п.4 ст.40 КЗпП України за скоєння прогулу, що підтверджується протоколом № 45 від 22.07.08 р. Тому суд правильно вважав, що законні підстави для поновлення ОСОБА_1 па попередньому робочому місці відсутні, і позивачці в задоволенні її позовних вимог необхідно відмовити.
Судова колегія вважає, що висновок суду 1 інстанції правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 6.11.1992р. із змінами.
Згідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 працювала у ДП «Харківський метрополітен» в службі руху з 1994 року. З 09.02.2007 р. на посаді машиніста прибиральних машин зі шкідливими умовами праці на яку була переведена за власним бажанням з посади прибиральниці виробничих приміщень.
На виконання «Методичних рекомендацій по проведенню атестації робочих місць за умовами праці», затверджених постановою Мінпраці України та головним санітарним лікарем України від 01.09.92 р. №41, на метрополітені підприємством Харківським науково-дослідним інститутом гігієни праці та професійних захворювань, один раз у п'ять років проводиться атестація робочого місця, визначається важкість та напруженість праці. Висновки оформлюються протоколом, який містить короткі відомості про склад роботи та характер трудового процесу та закріплюються результати досліджень - важкість праці та напруженість праці.
Згідно протоколу №73 та карти умов праці, умови і характер праці машиніста прибиральних машин відносяться до III класу 2 ступеня шкідливих умов праці, тобто з постійною роботою у підземних спорудах метрополітену та з роботою в нічний час.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про охорону праці» наказом начальника служби руху від 31.03.2008 р. №170 була затверджена Інструкція з охорони праці для машиніста прибиральних машин, яка встановлювала правила виконання робіт і поведінки працівника на робочому місці відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці.
Відповідно п. 1.10. цієї Інструкції до роботи за професією машиніст прибиральних машин допускаються особи, які пройшли попередній медичний огляд при прийомі на роботу та повинні проходити його періодично, згідно наказу Міністерства охорони здоров'я від 21.05.2007 р. №246. У подальшому працівники допускаються до роботи, якщо у висновку медичної комісії не мають медичного заперечення про придатність за станом здоров'я для роботи за професією.
Позивач ОСОБА_1 із вищезазначеною Інструкцією була ознайомлена під підпис та отримала один примірник 16.04.2008 р.
Наказом начальника метрополітену від 09.10.2006р. №422 «Про приведення строків проходження періодичних медичних оглядів працівників ДП «Харківський метрополітен» встановлено щорічне проходження періодичних медичних оглядів машиністів прибиральних машин.
28 листопада 2007 р. було складено Акт визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичним оглядам в 2008 році та відповідно якого, всі 237 машиністів прибиральних машин служби руху, в тому числі і ОСОБА_1, повинні були пройти у 2008 році періодичний медичний огляд для вирішення можливості продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих виробничих факторів.
На виконання п.2.3. наказу Мінохоронздоров'я України №246 на підставі Акту визначення категорій працівників, які підлягають медичному огляду у 2008 році, наказом начальника служби руху від 27.12.07 р. №492 було затверджено список осіб, які підлягають періодичному медичному огляду у 2008 року та відповідно якого ОСОБА_1 повинна пройти огляд до 04.05.08 року.
25.04.08 р. позивачці ОСОБА_1 відділом кадрів метрополітену було видане направлення па обов'язковий медичний огляд.
Згідно медичного висновку від 29.05.08р. вбачається, що ОСОБА_1 придатна до роботи прибиральницею виробничих приміщень тільки на поверхні, без впливу шкідливих умов праці.
30.05.2008 р. начальнику служби руху, старшим інспектором кадрів написана доповідна записка про визнання придатною до виконання своїх обов'язків ОСОБА_1 на поверхні.
Рішення медичної комісії є обов'язковими для адміністрації підприємств залізничного транспорту і метрополітену.
Позивач ОСОБА_1 рішення медичного висновку не оскаржила.
Після проходження медичної комісії та отримання висновку щодо придатності до роботи тільки на поверхні, ОСОБА_1 за власною заявою з 30.05.08 р. по 01.07.08р. включно було надано щорічну оплачувану відпустку для закінчення проходження медичної комісії та отримання висновку психіатра про можливість роботи під землею на попередній посаді. Висновок психіатра нею отримано не було.
02.07.08 р. ОСОБА_1 з'явилася на роботу в нічну зміну, у зв'язку з чим була недопущена черговою по станції до роботи, оскільки не була допущена до праці під землею.
Відповідно до ст.170 КЗпП України працівників, які перебувають за станом здоров'я наданню легшої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за їх згодою, па таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку.
У зв'язку з тим, що звільнення за невідповідність займаній посаді допускається при неспроможності переводу працівника за його згодою на іншу роботу або відмови працівника від переведення на іншу роботу, 29.05.08 р., 03.07.08 р., 04.07.08 р., 07.07.08 р. та 22.07.08 р. на засіданнях адміністрації та профспілкового комітету служби по розгляду питання щодо подальшого працевлаштування на метрополітені, де ОСОБА_1 був наданий переліки всіх вакансій на метрополітені. Позивачка ОСОБА_1 з переліками ознайомлена про що свідчить особистий підпис. Від всіх запропонованих вакансій, які відповідали її кваліфікації, ОСОБА_1 відмовилася.
Згідно протоколу № 41 від 04.07.2008 р. засідання адміністрації і профспілкового комітету служби руху підприємства вирішувалось питання щодо подальшого працевлаштування позивачки при відсутності висновку медичної комісії про можливість роботи під землею.
Згідно з наказом № 384-кД від 04.07.2008 р., на підставі особистої заяви позивачки ОСОБА_1 надана відпустка без збереження заробітної плати з 04.07.08 р. по 18.07.08 р. включно для закінчення проходження медичної комісії та отримання висновку психіатра про можливість роботи під землею на попередній посаді. Проте ОСОБА_1 знову обстеження у психіатра не пройшла, висновок психіатра не отримала, у зв'язку з відсутністю якого не могла бути допущена до виконання своїх функціональних обов'язків.
Після закінчення відпустки, починаючи з 19.07.08 р. до 28.07.08 р. ОСОБА_1 на роботі не з'являлася, висновку від психіатра про можливість працювати під землею не надала, про причини своєї відсутності не повідомляла, про що було складено відповідні акти.
На останньому засіданні адміністрації та профспілкового комітету служби руху 22.07.08р. ОСОБА_1 особисто відмовилася від надання яких-небудь усних та письмових пояснень щодо своєї відсутності па роботі, про що складено акт.
Згідно з наказом № 303-КД від 28.07.2008 р. ОСОБА_1 - 19.07.2008 р. звільнена з займаної посади за ст. 40 п. 4 КЗпП України - розірвання трудового договору за прогули без поважних причин.
29.07.2008 р. керівництвом відділу кадрів направлений лист що до необхідності прибути ОСОБА_1 у відділ кадрів для отримання трудової книжки.
Згідно з актом, складеним інспекторами відділу кадрів 31.07.2008 р. ОСОБА_1 отримала трудову книжку, копію наказу про звільнення, але відмовилася від підпису в книзі обліку руху трудових книжок та в особовій картці.
Відповідно п.4 ст.40 КЗпП України визначає прогул, як відсутність працівника на роботі без поважних причин як протягом усього дня так і більше трьох годин протягом робочого дня.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що з 19.07.2008 р. по 22.07.2008 р. ОСОБА_1 була відсутня па роботі без поважних причин. Доводи, позивачки, що вона не з'являлась на роботу у зв'язку з написанням скарг не можуть бути прийняті до уваги оскільки правового значення не мають.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при звільненні ОСОБА_1 адміністрацією метрополітену були виконані обов'язкові вимоги ст.43 КЗпП України та отримана попередня згода профспілкового комітету на звільнення ОСОБА_1 за п.4 ст.40 КЗпП України за скоєння прогулу, що підтверджується протоколом №45 від 22.07.08 р.
Тому правильні висновки суду 1 інстанції, що законні підстави для поновлення ОСОБА_1 на попередньому робочому місці відсутні, і позивачці в задоволенні її позовних вимог необхідно відмовити.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
При такому положенні судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.
Доводи, які викладено в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують
В зв'язку з чим судова колегія не вбачає правових підстав для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, ст.314, 315,317 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2009року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців починаючи з дня її проголошення.
Головуючий -
Судді -