Справа № 2-351 /2008 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2008 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого, судді Онищенко Т.С.,

при секретарі Окул Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до  ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи  свої вимоги тим, що між нею та її чоловіком втрачено відчуття любові і взаєморозуміння, у зв'язку з чим збереження шлюбу з відповідачем вважає неможливим оскільки подальше сімейне життя суперечитиме її інтересам, на примирення не згодна, з посиланням на статті 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України.

Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги з підстав викладених у позові підтримав у повному обсязі, на розірванні шлюбу наполягає і затверджує, що  рішення продумано і остаточно, на примирення не згоден.

Відповідач  у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань або заяв про відкладення судового засідання до суду від відповідача не надходило.

Позивач надав суду згоду на заочний розгляд справи, позовні вимоги (предмет або підстави позову), не змінює.

Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони 06.01.1990 зареєстрували законний шлюб, про що Чистенською сільською радою Сімферопольського району Кримської області  зроблений відповідний актовий запис №01 та видане свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1.

У позивача це другий, а у відповідача це перший шлюб.

Подружжя мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Основна причина розпаду сім'ї це різниця характерів, відсутність взаєморозуміння і довір'я.

Подружні відносини між сторонами припинені приблизно з березня 2007 року.

Ухвалою суду від 26.11.2007 подружжю призначений строк для примирення два місяця.

Проте, не дивлячись на те, що судом був призначений подружжю строк на примирення,  це не виправило ситуацію в їх відносинах – позивач не помирилася з відповідачем і категорично наполягає на розірванні шлюбу.

Правовідносини сторін регулюються статтями 104, 105, 110-112  Сімейного кодексу України.

На підставі вищевикладеного, вивчивши матеріали справи, заслухавши позивача, оцінивши докази, приймаючи відсутність згоди позивача на примирення, суд дійшов до висновку, що причини, що спонукають позивача  наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, в наслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Задовольняючи позов суд виходить з того, що добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Шлюб – це сімейний союз, при цьому  слово „сімейний” засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово „союз”, підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується  на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористувалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу.

Судом були вжити заходи до примирення подружжя.

Проте призначений судом подружжю строк для примирення лише  тимчасово відстрочили розірвання шлюбу, але не виправили ситуацію, що склалася тому, що збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.

Таким чином, судом при розгляді справи встановлено, що збереження цього шлюбу не можливо у зв'язку з втратою позивачем почуття любові до відповідача та відсутністю у позивача будь-якого наміру на збереження подружніх стосунків з відповідачем.

Державне мито при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу у розмірі 17,00 грн. суд покладає на відповідача.

Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають за згодою позивача.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями  10,  212, 215, 224-226  Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити  повністю.

2.   Шлюб  між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,  зареєстрований 06.01.1990 Чистенською сільською радою Сімферопольського району Кримської області, актовий запис №01, розірвати.

3.   Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в доход держави з ОСОБА_4   – 17,00   грн., ОСОБА_3 від сплати державного мита при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу    – звільнити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому частиною 4 статті 295  Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 (десяти днів) з дня  отримання копії.

Суддя                                 Онищенко Т.С.