Справа № 2-3/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2010р. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі:

головуючого Тростянчук Г.Г.

при секретарі Кобзаренко І.Р.

за участю представника позивачів ОСОБА_1

за участю представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно справу за позовом

ОСОБА_3, ОСОБА_4 до

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним,

в с т а н о в и в :

позивачі просять суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, що в м. Дубно, Рівненської області здійснений 14.10.2005 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_5. В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що дана угода була здійснена в наслідок збігу і під впливом тяжких обставин а також особою яка в момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.

У судовому засіданні позивачі настоюють на позовних вимогах вказуючи на те, що 14.10.2005 року їх мати ОСОБА_8 та ОСОБА_5 уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2. Угода була здійснена під впливом тяжких обставин, тяжкої хвороби матері яка на той час не могла усвідомлювати значення своїх дій.

Представник позивачів адвокат ОСОБА_1 підтримав заявлений позов з аналогічних підстав.

Відповідачі ОСОБА_9, ОСОБА_6 рахують що позов безпідставний і задоволенню не підлягає. Угода купівлі-продажу квартири №17 по вул. Грушевського, 170а ОСОБА_8 проводилась за згодою сторін, дієздатною особою. Всі умови угоди виконані.

Представник відповідачів рахує, що позов безпідставний та задоволенню не підлягає.

Відповідач ОСОБА_7 рахує що позов підлягає до задоволення.

Заслухавши пояснення сторін їх представників, вивчивши матеріали справи суд приходить до слідуючого.

Судом встановлено, що 19.03.1997 року ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на підставі договору міни набули право власності на квартиру АДРЕСА_1, що знаходиться в м. Дубно, Рівненської області (а.с.92 т.1). Вказаний договір міни не змінювався, не визнавався недійсним. 14.10.2005 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продали по договору купівлі продажу вище названу квартиру ОСОБА_5 Угода купівлі-продажу посвідчена нотаріально (а.с.91 т.1). Умови угоди сторонами виконані повністю.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Тому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мали право вчиняти відносно свого майна будь-які дії в тому числі і його продаж.

Посилання позивачів на те, що ОСОБА_8 перебувала в стані коли не могла усвідомлювати значення своїх дій перевірено судом і відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи (а.с.84-86 т.2) ця обставина не знайшла свого підтвердження. Дієздатність ОСОБА_8 перевірялась нотаріусом при укладанні угоди. Підписи в договорі купівлі-продажу зі сторони продавців здійснювали особи які вказані продавцями в договорі купівлі-продажу (а.с. 114-117 т.1). Крім того в день здійснення договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_8 була учасником розгляду цивільної справи в суді. Якихось доказів про її неадекватну поведінку в судовому засіданні не встановлено. А отже вказана підстава не знайшла свого підтвердження.

Судом перевірено доводи позивачів про вчинення угоди під впливом тяжкої обставини. Як на тяжку обставину позивачі посилаються на хворобу матері. Ці доводи позивачів перевірені судом. ОСОБА_8 дійсно знаходилась на обліку в Дубенському міжрайонному онкодиспансері з 26.10.2001 року і отримувала відповідне лікування, в тому числі отримувала знеболюючі. Будь-яких доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_8 придбавала медикаменти поза отримуваною медичної допомогою на, що потрібно було витрачати кошти позивачами не надано.

Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_7 він разом із ОСОБА_8 зловживали спиртними напоями на протязі семи років. На думку суду зловживання спиртними напоями зі сторони ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ставило їх в тяжке матеріальне становище. Разом з тим ця обставина на думку суду не підпадає під ознаки впливу тяжкої обставини в розуміння ч.1 ст.233 ЦК України.

Посилання позивачів, як на підставу задоволення позовних вимог, вчинення нотаріальної дії нотаріусом поза межами приміщення Державної нотаріальної контори, зокрема в салоні швидкої медичної допомоги не є підставою для задоволення позовних вимог.

Суд також враховує, що квартира АДРЕСА_1 належала не тільки ОСОБА_8, а і ОСОБА_7 який на даний час якихось позовних вимог про визнання угоди недійсною не ставить. Кошти отримані від продажу квартири були передані позивачам тобто ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Ця обставина позивачами не спростовується.

Керуючись ст. 10, 60, 213, 215, 224 ЦПК України, ст. 316, 319, 325, 328, 202, 208, 209, 225, 233 ЦК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 недійсним залишити без задоволення як безпідставний.

На рішення може бути подано апеляцію до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі заяви про намір подати апеляцію протягом 10 днів з послідуючою подачею апеляції протягом 20 днів.

Суддя: