Справа № 357/4/16-к Головуючий у І інстанції Гапоненко

Провадження № 11-сс/780/97/16 Доповідач у 2 інстанції Шевченко О. В.

Категорія 14.03.2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Шевченка О.В.,

суддів - Миколюка О.В., Шроля В.Р.,

за участю прокурора - Пантелеєвої Ю.Є.,

захисника - Глякова О.А.,

при секретарі: Казьміній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката Глякова О.А. в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110030005014 від 03 грудня 2015 року на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 березня 2016 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Вівсянки Вільшанського району Кіровоградської області, громадянину України, з середньою освітою,, одруженому, не працюючому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимому, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч.2 ст. 289 КК України, -

продовжено строк тримання під вартою в Київському СІЗО №13 Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області до 90 днів, тобто до 04 квітня 2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

01 березня 2016 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого Білоцерківського відділу поліції ГУНП в Київській області Антоненка О.І. за погодженням з прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури Постельгою О.А. про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12015110030005014 від 03 грудня 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч.2 ст. 289 КК України.

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 березня 2016 року вказане клопотання задоволено, підозрюваному ОСОБА_3 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04 квітня 2016 року.

Своє рішення суд мотивував тим, що прокурор та слідчий довели наявність достатніх підстав вважати, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_3 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України, в чому останньому 05.01.2016 року повідомлено про підозру, також наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, того, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як підозрюється у вчиненні нового особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, і який неодноразово судимий, що свідчить про схильність підозрюваного до вчинення зазначених злочинів, підозрюваний не працює, самостійного доходу не має, а тому може вчинити нові злочини із користі, перебуваючи на волі може чинити тиск на потерпілого та свідків в кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі захисник Гляков О.А. вважав ухвалу слідчого судді необґрунтованою та незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права, просив її скасувати та постановити нову, якою обрати щодо підозрюваного ОСОБА_3 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою. В обґрунтування свої вимог зазначив, що всупереч ст.193 КПК України розгляд клопотання слідчого відбувався без участі підозрюваного, будь-яких доказів про те що він категорично відмовився від доставки його в судове засідання не наведено, а навпаки з рапортів співробітників ІТТ вбачається що ОСОБА_3 не міг бути доставленим до суду у зв'язку з погіршенням стану здоров'я.

Також стверджував, що слідчий суддя, в порушення вимог ст.199 КПК України та листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року п. 18 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» проігнорував порушення процесуальних строків складення клопотання та не порушив питання про відповідальність слідчого, прокурора, який порушив процесуальний строк, перед органами, які уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

На думку захисника слідчий суддя невірно вказав дату закінчення строку дії ухвали, так, він насправді закінчується на 1 день раніше, тобто 03 квітня 2016 року.

Стверджував також, що слідчий суддя не в повній мірі врахував вимоги ст.199 КПК України, оскільки органи досудового розслідування не навели в клопотанні переконливих підстав існування ризиків, які виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою.

Крім того, слідчим суддею, на думку захисника, не враховано, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, дружину та сина, ТОВ «Гасоль-2012» гарантує його працевлаштування, також, згідно витягів з історій хвороб медичних закладів, хворіє хронічними хворобами: гіпертонічна хвороба II ступеня, хронічний вірусний гепатит С, за час перебування у ІТТ та слідчому ізоляторі постійно викликав бригаду швидкої допомоги через різке погіршення стану здоров'я.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника Глякова О.А. який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, міркування прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для продовження дії цього запобіжного заходу.

Колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Слідчий суддя з'ясував, що органом досудового розслідування ОСОБА_3 обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч.2 ст. 289 КК України.

Місцевий суд також дослідив доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування та встановив, що для завершення розслідування у справі необхідно провести певний обсяг слідчих та процесуальних дій, які зазначені у клопотанні слідчого. Зокрема, у кримінальному провадженні не закінчено дактилоскопічну, балістичну, та судово-молекулярну експертизи, також, після надходження висновків експертів необхідно здійснити відкриття матеріалів іншій стороні, скласти обвинувальний акт та інше.

Також судом з'ясовано, що для проведення зазначених слідчих та процесуальних дій, строк досудового розслідування, у порядку, передбаченому законом, було продовжено. Так, постановою першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Турчина С.О. від 01 березня 2016 року досудове слідство в даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців.

Отже, продовжений слідчим суддею строк тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою не виходить за межі строку досудового розслідування.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановив, що доводи є обґрунтованими, заявлені в клопотанні ризики не зменшилися та існують на даний час. Наявні у матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилаються слідчий і прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, є неодноразово судимим, що свідчить про схильність підозрюваного до вчинення злочинів, підозрюваний не працює, самостійного доходу не має, а тому може вчинити нові злочини, перебуваючи на волі може чинити тиск на потерпілого та свідків в кримінальному провадженні.

Твердження захисника Глякова О.А. про порушення слідчим суддею ст.193 КПК України, оскільки розгляд клопотання слідчого відбувався без участі ОСОБА_3, є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону. Так, Кримінальний процесуальний кодекс не передбачає обов'язкової участі підозрюваного під час розгляду клопотання про продовження строку під вартою.

Що стосується доводів апеляції про те, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, дружину та сина, а також, що ТОВ «Гасоль-2012» гарантує його працевлаштування, колегія суддів не може прийняти їх як підстави для зміни запобіжного заходу, оскільки при вирішенні даного питання відповідно до закону враховуються не тільки дані про особу підозрюваного, а й тяжкість злочину у вчиненні якого він підозрюється та інші обставини, що характеризують, цю особу в їх сукупності, в тому числі щодо можливого ухилення від слідства та перешкоджання встановленню істини по справі.

Посилання захисника на те, що підозрюваний ОСОБА_3 має хронічні захворювання також не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги, оскільки останній не позбавлений можливості отримати медичну допомогу в порядку, передбаченому чинним законодавством для осіб, взятих під варту.

З урахуванням зазначеного, доводи апеляційної скарги захисника щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді не заслуговують на увагу, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою.

Колегія суддів погоджується із висновками суду про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Доводи захисника про те, що слідчий суддя невірно вказав дату закінчення строку дії ухвали не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.

Порушень вимог КПК України, які є підставою для скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника Глякова О.А. залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 березня 2016 року, якою ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою до 04 квітня 2016 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Шевченко О.В. Миколюк О.В. Шроль В.Р.