Провадження № 2/2020/185/2012 Справа № 2-1090/11

РІШЕННЯ

16 лютого 2012 року     Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Боговського Д.Є.

за участю секретаря – Белової Т.В.

представника позивача – адвоката ОСОБА_1

представника відповідача – адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, до Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», ОСОБА_6, ОСОБА_7, 3-ї особи: Служба у справах дітей Комінтернівського району Управління служби у справах дітей Департаменту труда та соціальної політики Харківської міської ради, Сектора громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Комінтернівського РО ХГУ УМВС України в Харківській області про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення, свідоцтва про право власності на житло, визнання права користування житловим приміщенням, видачі ордеру на житлове приміщення та укладання договору найма, реєстрацію місця проживання, за зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_5 любові Миколаївни, ОСОБА_5, 3-тя особа Державне підприємство «Завод ім. В.О. Малишева» про усунення перешкод в користуванні квартирою, виселення та вселення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», ОСОБА_6, ОСОБА_7, 3-ї особи: Служба у справах дітей Комінтернівського району Управління служби у справах дітей Департаменту труда та соціальної політики Харківської міської ради, Сектора громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Комінтернівського РО ХГУ УМВС України в Харківській області про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення, свідоцтва про право власності на житло, визнання права користування житловим приміщенням, видачі ордеру на житлове приміщення та укладання договору найма, реєстрацію місця проживання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на засіданні профспілкового комітету ДП «Завод ім. Малишева» було закріплено за позивачем квартиру АДРЕСА_1. Позивачка звернулася до ДП «Завод ім. Малишева» з заявою про реєстрацію сімї позивача у вказаній квартирі, де ОСОБА_3 було порекомендовано звернутися до житлово-побутового бюро заводу для вирішення вказаного питання, куди вона в подальшому і звернулася, але відповіді не отримала. Також позивачка зазначила, що вона уклала договір на користування електричною енергією у вказаній вище квартирі. Окрім того ОСОБА_3 сплачувала комунальні платежі по вищезазначеній квартирі та зробила там ремонт. В подальшому ОСОБА_3 неодноразово зверталась із заявами про реєстрації її у вказаній квартирі, але відповідей не отримувала.

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пред’явили зустрічний позов до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про про усунення перешкод в користуванні квартирою, виселення та вселення, посилаючись на те , що рішенням загальнозаводської комісії ДП «Завод ім. Малишева» № 7 від. 06.10.2010 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було надано двокімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_1. Органом приватизації житлового фонду ДП «Завод ім. Малишева» на підставі наказу № 60 від 10 грудня 2010 року видане свідоцтво про право власності на житло квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Право власності зареєстровано в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації». 16.11.2010 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстрували своє місце проживання у вказаній вище квартирі. На даний час квартира самовільно зайнята ОСОБА_3 через, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не можуть проживати та користуватися квартирою.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідач ОСОБА_2С зустрічний позов підтримала, в задоволенні первісного позову просила відмовити.

Відповідач ОСОБА_6 зустрічний позов підтримав, в задоволенні первісного позову просив відмовити.

Представник 3-ї особи Служби у справах дітей Комінтернівського району Управління служби у справах дітей Департаменту труда та соціальної політики Харківської міської ради в судове засідання не з’явився, надав заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги ОСОБА_3 підтримали повністю.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що двохкімнатна квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що підтверджується протоколом засідання загальнозаводської комісії ДП «Завод ім. Малишева» № 7 від. 06.10.2010 року, ордером на квартиру АДРЕСА_1 від 20.10.2010 року № 292, копією свідоцтва про право власності на житло від 10 грудня 2010 року, видане органом приватизації житлового фонду ДП «Завод ім. Малишева». Право власності зареєстровано в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації». 17.12.2010 року та записано у реєстрову книгу за № В-67613, випискою з домової книги про склад сім’ї та прописку де зазначено, що в квартирі АДРЕСА_1 про живають та прописані ОСОБА_6 та ОСОБА_7, квитанцією про сплату комунальних платежів ОСОБА_6 та копіями паспортів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в яких місце проживання зареєстровано за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

По справі встановлено, що в протоколі спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету ДП «Завод ім. Малишева» № 55 від 21.04.2005 року не містить інформації про закріплення квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3

Крім того позивач ОСОБА_3 не надала до суду ордеру на квартиру АДРЕСА_1.

Згідно ч. 1 ст. 58 Житлового Кодексу України єдиною підставою для заселення в надане житлове приміщення, є ордер.

Відповідно до протоколу засідання профспілкового комітету ДП «Завод ім. Малишева» № 39 від квітня 2008 року затримки з відселенням призвели до самовільного заселення звільнившихся квартир, зокрема ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1.

Згідно довідки № 98 від 17.01.2011 виданої ДП «Завод ім. Малишева» ОСОБА_3 зареєстрована та мешкає в квартирі АДРЕСА_2.

Згідно довідки № 32/98 від 21.01.2011 року виданою Начальником ЖБК ДП «Завод ім. Малишева» в квартирі АДРЕСА_1 фактично проживає шляхом самозахвату: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4

Згідно наказу № 582 від 28.04.2011 призначено службове розслідування за фактом правомірності проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідно ч. 3 ст. 116 Житлового Кодексу України Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що в позові ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, до Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», ОСОБА_6, ОСОБА_7, 3-ї особи: Служба у справах дітей Комінтернівського району Управління служби у справах дітей Департаменту труда та соціальної політики Харківської міської ради, Сектора громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Комінтернівського РО ХГУ УМВС України в Харківській області про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення, свідоцтва про право власності на житло, визнання права користування житловим приміщенням, видачі ордеру на житлове приміщення та укладання договору найма, реєстрацію місця проживання слід відмовити.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_5 любові Миколаївни, ОСОБА_5, 3-тя особа Державне підприємство «Завод ім. В.О. Малишева» про усунення перешкод в користуванні квартирою, виселення та вселення слід задовольнити частково.

Оскільки позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_6 не було доведено спричинення моральної шкоди з боку ОСОБА_3 суд відмовляє в задоволенні вимоги, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_6, про стягнення моральної шкоди.

Статті 10, 60 Цивільно-процесуального кодексу України передбачають, що сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні основного, та часткове задоволення зустрічного позову.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212,214-215 ЦПК України, ст. 368 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити частково.

Усунути перешкоди в користуванні АДРЕСА_3.

Виселити ОСОБА_3 з АДРЕСА_3 разом з усіма мешкаючи ми з нею особами без надання іншого житлового приміщення.

Вселити ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в квартиру АДРЕСА_4.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7 матеріальну шкоду у розмірі 824 грн. 46 коп., судові витрати в сумі 38 грн. 50 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова у 10-ти денний строк, починаючи з наступного дня після проголошення рішення.

Суддя: ОСОБА_8