Судове рішення #5417922
Справа № 2а -3075/09

Справа  № 2а -3075/09

             

                   П О С Т А Н О В А

                                                 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

12 червня  2009 року                                                                                                          м.Ковель

 

Ковельський міськрайонний суд Волинської обл. в складі

головуючого - судді Логвинюк І. М.,

при секретарі      Щесюк Н.Й.,

з участю: позивача  ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі Волинської обл. справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до інспектора ДПС Львівського взводу БДПС ДАІ (для ОДДЗ) при ГУМВС України у Львівській  області  Стельмаха Романа Васильовича про визнання незаконною постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

 

Позивач ОСОБА_1. звернулась до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Львівського взводу БДПС ДАІ (для ОДДЗ) при ГУМВС України у Львівській  області  Стельмаха Р.В. про визнання незаконною постанови у справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи тим, що 24.03.09 р. нею отримано копію постанови серії ВС № 059830 від 28.02.09 р. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, згідно з якою відповідачем було накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Як було зазначено відповідачем у оскаржуваній постанові, вона о 10 год. 50 хв. 28.02.09 р., рухаючись на автомобілі марки “ЗАЗ - ДЕУ Т 13110, д/№  НОМЕР_1, на 151 км + 50 м автодороги Ковель - Володимир-Волинський - Червоноград - Жовква, рухалась із швидкістю 83 км/год, перевищивши встановлене обмеження швидкості руху більш як на 20 км/год. Вказане правопорушення зафіксоване приладом Візир, серійний номер 0810748.  Оскаржувану постанову вважає незаконною, такою що винесена з порушенням вимог ст.ст. 33, 245, 254 КУпАП, що врегульовують накладення стягнення за адміністративне правопорушення; без дотримання прав позивача, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема, на: ознайомлення з матеріалами справи, надання пояснень, подання доказів, заявлення клопотань. Не заперечуючи того факту, що вона дійсно на вказаному автомобілі 28.09.03 р. о 10 год. 50 хв. могла рухатись по автодорозі Ковель - Володимир-Волинський - Червоноград - Жовква, однак, з надісланих їй відповідачем фото не вбачається, що вона порушила вимоги ПДР, тобто, рухалась із швидкістю 83 км/год саме на такій ділянці дороги, де швидкість була обмеженою до 40 км/год, а не на іншій ділянці дороги, де швидкісний режим руху обмежено не було. Крім цього, зазначає, що  відповідач мав обов”язок при виявленні правопорушення, зупинити її, з”ясувати всі обставини справи, відібрати у неї пояснення та допитати свідків. Тобто, виконати вимоги ст. ст.33, 254, 245 КУпАП. Просить позов задовольнити, оскаржувану постанову визнати незаконною.

      Позивач у судовому засіданні позов підтримала, обґрунтувавши його вищенаведеними доводами, просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, належно повідомлений, подав суду заяву

про розгляд справи у його відсутності. У поданому суду письмовому запереченні проти даного адміністративного позову від 20.05.09 р. відповідач зазначив, що дійсно, 28.02.09 р. він з інспектором АП Львівського взводу ДПС ДАІ (для ОДДЗ) при ГУМВС України у Львівській  області Шварцем О.В. о 08 год. заступив для несення служби по забезпеченню безпеки дорожнього руху на аварійно-небезпечному відрізку (151-153 км ) а/д Ковель - Володимир-Волинський - Червоноград - Жовква, у с. Туринці Жовтківського р-ну. О 09 год.15 хв. за допомогою засобу фото-відеофіксації “Візир”, серійний № 0810748, ними спочатку було зафіксовано дорожній знак 1.39 ПДР України “Інша небезпека (аварійно небезпечна ділянка”), та дорожній знак 3.29 (“Обмеження максимальної швидкості (40 км/год)”) додатку 1 ПДР України, з табличкою до дорожнього знака 7.2.1 - довжина небезпечної ділянки, що встановлені в с. Туринка 150 + 750 км автодороги. Згодом, змістившись на відстань близько 300 м від дорожнього знака у глибину населеного пункту, він контролював дотримання швидкісного режиму учасниками дорожнього руху. О 10 год. 50 хв. ним безконтактно, за допомогою приладу “Візир”, що має функції фото- і кінозйомки, було зафіксовано автомобіль під керуванням позивача, що рухався із швидкістю 83 км/год. Вважає, що відповідно до вимог ст.14-1 КУпАП вірно притягнув до адміністративної відповідальності позивача, як власника автомобіля; відповідно до вимог ч.6 ст.258 КУпАП, не складав протоколу про адміністративне правопорушення.  А тому просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підставні та підлягають до повного задоволення.

    Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як стверджується копією постанови серії ВС № 059830 по справі про адміністративне правопорушення від 28.02.09 р., що дійсно, відповідач, розглянув матеріали про адміністративне правопорушення, скоєне водієм автомобіля марки “ЗАЗ - ДЕУ Т 13110, д/№  НОМЕР_1, на позивача, як власника даного транспортного засобу, встановивши, що 28.02.09 р. о 10 год. 50 хв., на 151 км + 50 м автодороги Ковель - Володимир-Волинський - Червоноград - Жовква, позивач рухалась із швидкістю 83 км/год і перевищила встановлене обмеження швидкості руху більш як на 20 км/год, що зафіксоване приладом Візир, серійний номер 0810748,  виніс оскаржувану постанову, якою наклав на позивача штраф у розмірі 255 грн.

Після винесення оскаржуваної постанови, її копія з копіями, відповідно, матеріалів фотофіксації, здійсненої 28.02.09 р. за допомогою приладу Візир, інвентарний номер 0810748; інформацією бази даних Автомобіль щодо власника транспортного засобу, відповідачем було лише 20.03.09 р. надіслано позивачеві, що стверджується копією поштового конверта. У зв”язку з цим, на підставі ст.289 КУпАП, суд вважає за можливе поновити позивачеві строк звернення до суду для оскарження постанови.

Як слідує з копії свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 22-2/0842596, виданого 11.12.08 р. Державним повірником Державного підприємства Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів, вимірювач швидкості відеозаписуючий Візир № 0810748, є придатним до застосування. Границі абсолютної похибки визначені: у стаціонарному режимі - + 1 км/год, -1 км/год, а у патрульному режимі - + 2 км/год, -2 км/год.

Копією постової відомості розстановки нарядів дорожньо-патрульної служби за станом на 28.02.09 р., стверджується та обставина, що дійсно, відповідач у справі ніс службу 28.02.09 р. у другій зміні.

    Відповідно до ст. 222 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.1 ст.122 КУпАП, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).

    За змістом ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Як слідує із змісту ст.14-1 КУпАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису, притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. А за наявності обставин, які свідчать про вчинення такого адміністративного порушення іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини орган (посадову особу), що виніс постанову у справі про накладення адміністративного стягнення.  

Згідно з вимогами п.12.6 ПДР України, поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух легковим автомобілем з причепом і мотоциклам зі швидкістю не більше 80 м/год.

Та обставина, що рух автомобіля марки “ЗАЗ - ДЕУ Т 13110, д/№  НОМЕР_1, що зафіксований 28.02.09 р. о 10 год. 50 хв. на 151 км + 50 м автодороги Ковель - Володимир-Волинський - Червоноград - Жовква, мав місце на ділянці дороги, що позначена дорожніми знаками 1.39 ПДР України “Інша небезпека (аварійно небезпечна ділянка”), 3.29 (“Обмеження максимальної швидкості (40 км/год)”) додатку 1 ПДР України, з табличкою до дорожнього знака 7.2.1 - довжина небезпечної ділянки, що встановлені в с. Туринка 150+ 750 км автодороги, з огляду на такі докази, як інформація, що міститься на фото, надісланих позивачеві та наданих суду, відповідачем не доведена. Постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена відповідачем саме на підставі даних такого фотознімку. Однак, ні з копії постанови, ні з фотознімків не вбачається, що відповідачем було зафіксовано швидкість руху автомобіля під керуванням позивача саме на вищезазначеній ділянці дороги, що є суттевою обставиною, яка підлягала врахуванню при винесенні оскаржуваної постанови.

Таким чином, пояснення позивача про те, що рух автомобіля, власником якого вона є,  о 10 год. 50 хв. 28.02.09 р. відповідав вимогам ПДР України, у судовому засідані не спростовано.

    За змістом ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 КУпАП.    

Як слідує із змісту ст. 258 КУпАП, у ній зазначений вичерпний перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається: у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису. У цьому випадку постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих у автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

У пункті 12 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України № 1111,зареєстрованим у МЮ України 29.11.06 р. за № 1243/13117, Організація несення дорожньо-патрульної служби, зазначено, що одними з основних його форм патрулювання, здійснюваного працівниками ДАІ є: патрулювання на автомобілях та піше патрулювання. Нагляд за дорожнім рухом з використанням транспортних засобів та без такого, може бути відкритим, прихованим та змішаним. Відкритий нагляд здійснюється працівниками ДАІ при пішому патрулюванні, а також на службових транспортних засобах, які мають спеціальне пофарбування. Потайний нагляд - на службових транспортних засобах (автомобілях) звичайного пофарбування, без написів та розпізнавальних знаків, під час руху в загальному потоці транспортних засобів. Змішаний нагляд здійснюється одночасно на декількох службових транспортних засобах, з яких щонайменше один повинен мати спеціальне, а решта - звичайне пофарбування.  

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів фотофіксації, наданих відповідачем, слідує, що фіксація порушення дотримання швикісного режиму відповідачем проведена без дотримання вимог Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України № 1111, зареєстрованим у МЮ України 29.11.06 р. за № 1243/13117, тобто, не під час руху в загальному потоці транспортних засобів, не у автоматичному режимі, чого відповідач у попередньому судовому засіданні та у своєму письмовому запереченні проти позову, не спростував.

Крім цього, з наданих відповідачем доказів не вбачається, що застосований ним при фіксуванні порушення швидкісного режиму водієм автомобіля марки “ЗАЗ - ДЕУ Т 13110, д/№  НОМЕР_1, на 151 км + 50 м автодороги Ковель - Володимир-Волинський - Червоноград - Жовква, відноситься до працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису; що для несення відповідачем служби на маршруті № 11 16.03.09 р., йому видавався для використання чи за ним або за кимось із екіпажу патруля ДАІ закріплювався будь-який пристрій чи технічний засіб, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, відповідно до вимог п.п 13.2 п.13 Порядок застосуваня спеціальних контрольно-вимірювальних приладів вищезазначеної Інструкції…

Разом з тим, на думку суду, вимірювач швидкості відеозаписуючий Візир, не являється таким, що працює у автоматичному режимі, так як вибір режиму роботи, фіксування руху автотранспортних засобів здійснюється безпосередньо працівником ДАІ.

Як слідує із змісту ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про дміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобіганню правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються  протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за безпекою дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Та посадова особа оцінює ці докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.

Застосування до особи, рішення про притягнення якої до адміністративної відповідальності приймається на підставі доказів, що здобуті за допомогою даного пристрою, положень ч.6 ст.258 КУпАП, суперечить вимогам закону, основним принципам законодавства про адміністративні правопорушення, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення та загальним правилам накладення адміністративного стягнення, порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.

Крім цього, як слідує із змісту ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі, що містить, крім іншого, опис обставин, установлених при розгляді справи.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших обєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України передбачено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо  накладення адміністративних стягнень на позивача.

За змістом ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов”язані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

За змістом ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Крім цього, відповідно до постанови КМ України № 395 від 22.04.09 р. Про внесення змін до Правил дорожнього руху, ПДР України доповнені положенням, згідно з яким додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37. З матеріалів, наданих відповідачем не вбачається, що на час винесення оскаржуваноїї постанови чи на час розгляду справи в суді, на 151 км + 50 м автодороги Ковель - Володимир-Волинський - Червоноград - Жовква було встановлено такий попереджувальний знак.  У рапзі, коли  дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно з законодавством за перевимщення встановлених обмеженьб швидкості руху.

З копії довідки № 98 від 15.04.09 р., виданої дочірнім підприємством Львівський автодор, слідує, що ділянка автомобільної дороги Р-15 Ковель - Володимир-Волинський -Чевоноград - Жовква км: 150+750 - 153+000 у с. Туринка, лише в період з 08.03.05 р. по 10.04.09 р. була забезпечена дорожніми знаками: 3.29 ПДР України Обмеження максимальної швидкості 40 км/год, 1.39 Інша небезпека (аварійно-небезпечна ділянка. Та на даний час такі попереджувальні знаки відсутні.

Виходячи з даної норм закону, положень ч. 2 ст.8 КупАП, закони, які помякшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто, поширються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів.А тому, аналізуючи зібрані справі докази, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваних постанов, відповідач припустився порушення порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності, встановивши вину позивача без складення протоколу про адміністративне правопорушення, оцінки всіх доказів, що стосувались суті справ, що свідчить про недотримання вимог закону при накладені адміністративних стягнень на позивача. Крім цього, судом враховуються зміни до ПДР, що внесені Постановою КМ України від 22.04.09 р. № 395 “Про внесення змсін до Правил дорожнього руху”.Оспорювані постанови, як такі, що винесені відповідачем з порушенням встановленого порядку та з врахуванням незаконно здобутих доказів вини позивача, слід визнати нечинними з моменту їх винесення.

З урахуванням норм ч.2 ст.11 КАС України, у зв”язку з необхідністю повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та оскаржувану постанову скасувати.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 55, ч. 2 ст.19 Конституції України,  ст. ст. 8 - 11, п. 2 ч.1 ст.18, ч.2 ст.19, ч.1 ст.72, ст.ст. 86, 87, 159, 160 - 163, 256, 99 КАС України, Інструкцією з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення руху, затвердженою наказом МВС України 22.10.03 р. № 1217, ст.ст.7, 9, ч.1 ст.122, ст. ст. 245, 251, 252, 258, 268, 272, 278 КупАП, Правилами Дорожнього руху, затвердженими постановою КМ України від 10.10.01 р. № 1306, Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженою Наказом МВС України № 1111, зареєстрованим у МЮ України 29.11.06 р. за № 1243/13117, суд

 

п о с т а н о в и в:

 

    Адміністративний позов задовольнити.

            Визнати нечинною з моменту її винесення та скасувати постанову серії ВС № 059830  від 28.02.09 р. у справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС Львівського взводу БДПС ДАІ (для ОДДЗ) при ГУМВС України у Львівській  області  Стельмахом Романом Васильовичем у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП ОСОБА_1 та накладення стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 255 грн.

Постанова може бути оскаржена через Ковельський міськрайонний суд Волинської області до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Крім того, апеляційна скарга на дану постанову може бути подана без попереднього

подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.

 

Головуючий:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація