КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.04.07 р. № 36/231-А
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Розваляєвої Т.С.
суддів: Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
при секретарі: Даценко В.М.
За участю представників:
від позивача – не з’явились,
від відповідача – Лазебний А. М., Шинкаренко Я. В.,
від третьої особи-1 – не з’явились,
від третьої особи-2 – Безносик А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головне управління комунальної власності м.Києва Київської міської державної адміністрації
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.08.2006
у справі № 36/231-А (Трофименко Т.Ю.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр Ленінград"
до Головне управління комунальної власності м.Києва Київської міської державної адміністрації
третя особа відповідача Державне комунальне підприємство кінотеатр "Ленінград"
Київська міська рада
третя особа позивача
про спонукання до укладення договору оренди цілісного майнового комплексу
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду міста Києва від 10.08.2006р. у справі № 36/231-А позов задоволено повністю.
Відповідач звернувся з апеляційною скаргою на зазначену постанову, в якій просив її скасувати, в позові відмовити.
Позивач та треті особи заперечень на апеляційну скаргу не надали.
Апеляційним господарським судом встановлено, що 21.04.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Кінотеатр Ленінград” звернулось з позовом до Головного управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне комунальне підприємство кінотеатр “Ленінград”, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Київська міська рада про зобов’язання відповідача у 10-тиденний термін з дня набрання рішенням законної сили укласти договір оренди цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства кінотеатр “Ленінград” з Товариством з обмеженою відповідальністю “Кінотеатр „Ленінград” на умовах поданого проекту договору. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 04.06.2003р. члени трудового колективу Державного комунального підприємства кінотеатр “Ленінград” на загальних зборах прийняли рішення про створення господарського товариства – ТзОВ “Кінотеатр „Ленінград”; 23.06.2003р. ТзОВ “Кінотеатр „Ленінград” було зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією; на підставі ч. 4 ст. 8 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” позивач, як створене членами трудового колективу господарське товариство, має переважне право на укладення договору оренди майна Державного комунального підприємства „Кінотеатр “Ленінград”.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти позовних вимог.
Третя особа, яка за заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача також заперечувала проти позову.
Третя особа, яка за заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача відзиву на позовну заяву не надала.
Постановою Господарського суду міста Києва від 10.08.2006р. у справі № 36/231-А позов задоволено повністю. Постанова суду мотивована тим, що одним із основних завдань відповідача є здійснення повноважень орендодавця цілісних майнових комплексів підприємств комунальної власності територіальної громади м. Києва; на підставі ч. 4 ст. 8 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” позивач має переважне право на оренду спірного цілісного майнового комплексу.
Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників відповідача та третьої особи-2, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова місцевого господарського суду – скасуванню з постановленням ухвали про закриття провадження у справі.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.
Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено у статті 3 КАС України - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору), то такий суб'єкт не знаходиться "при здійсненні управлінських функцій" та не має встановлених нормами КАС України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір з приводу укладення договору оренди цілісного майнового комплексу, тобто з приводу укладення господарського договору.
Разом з тим п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України встановлено, що справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, підвідомчі господарським судам.
Таким чином апеляційний господарський суд вважає, що заявлений позивачем позов про зобов’язання відповідача укласти договір оренди цілісного майнового комплексу не віднесений чинним законодавством до адміністративної юрисдикції і має вирішуватись за правилами ГПК України.
Місцевий господарський суд, постановляючи спірну постанову по даній справі, на вказані вище вимоги процесуального законодавства уваги не звернув, а тому неправомірно здійснив розгляд даного спору в межах адміністративного процесу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 157, 195, 196, 198, 203, 206, 254 КАС України, апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління комунальної власності м. КиєваКиївської міської державної адміністрації задовольнити.
Скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 10.08.2006р. у справі № 36/231-А.
Закрити провадження у справі № 36/231-А.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя Розваляєва Т.С.
Судді
Зубець Л.П.
Мартюк А.І.