ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
20.04.2010р. 2а-3386/10/1370
20 квітня 2010 року суддя Львівського окружного адміністративного суду Кузьмич С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до голови апеляційного суду Львівської області ОСОБА_2 про визнання бездіяльності та зобов»язання суддів розглянути скаргу в порядку ст.27 КПК України,
в с т а н о в и в:
19.04.2010року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до голови апеляційного суду Львівської області ОСОБА_2 про визнання бездіяльності та зобов»язання суддів розглянути скаргу в порядку ст.27 КПК України.
Ознайомившись із позовною заявою та змістом позовних вимог, суддя приходить до висновку, що в позовних вимогах йдеться про вирішення питання, яке відноситься до кримінального судочинства.
Слід зазначити, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, захисників, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства чи суду. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Окрім того згідно ст.14 Закону України «Про судоустрій»суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами. Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об'єднання, а також юридичні особи зобов'язані поважати незалежність суддів і не посягати на неї. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом відповідальність.
Ст.28 Закону України «Про судоустрій»визначає повноваження голови апеляційного суду і згідно таких в переліку повноважень останнього відсутні правові підстави щодо забов»язання суддів розглянути справу, оскільки діяльність судді, суду щодо розгляду справ чітко регламентується нормами Закону «Про судоустрій»та процесуальним законодавством України. Саме процесуальними нормами і визначається порядок розгляду справ та порядок оскарження судових рішень.
Поряд з цим ст.108 ЦПК України регламентує вирішення питання підсудності саме цивільних справ, у яких однією із сторін є суд або суддя цього суду.
Виходячи з вищенаведеного суддя приходить до переконання, що позивачем звернено позовні вимоги до суддів при здійсненні ними діяльності щодо вирішення питання про порушення кримінальної справи в порядку ст.27 КПК України та подальшого її розгляду, хоча зазначена процедура врегульована нормами КПК України. За результатами прийнятого рішення, особа не згідна з таким має право його оскаржити, що гарантується Конституцією України. Крім наведеного за несумлінне ставлення судді до виконання покладених на нього обов»язків, останній може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності, вирішення даного питання належить до компетенції кваліфікаційної комісії суддів.
Підсумовуючи наведене суддя дійшов до переконання, що компетенція адміністративних судів на розгляд таких спорів відповідно до ст. 17 КАС України, не поширюється.
Відповідно до ч.1 п.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Враховуючи викладене, вважаю, що у відкритті провадження у справі слід відмовити та роз’яснити позивачу, що відмова у відкритті провадження в адміністративній справі тягне за собою заборону повторного звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом (у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав), щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження.
Керуючись ст.ст. 17, 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя –
у х в а л и в:
у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до голови апеляційного суду Львівської області ОСОБА_2 про визнання бездіяльності та зобов»язання суддів розглянути скаргу в порядку ст.27 КПК України, - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя Кузьмич С.М.