Р І Ш Е Н Н Я Справа №ц2-4159/09
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2009року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого – судді - Ямкової О.О., при секретарі – Петровської О.С., за участю представника позивача – ОСОБА_1 ., відповідача – ОСОБА_2 ., представника відповідача – ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Національної телекомпанії України до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, -
ВСТАНОВИВ :
Національна телекомпанія України звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 ., у якому просила про відшкодування матеріальних збитків у вигляді вартості втраченої відеокамери у розмірі 11876грн.54коп..
У судовому засіданні представник позивача вимоги, викладені в позові підтримала.
Відповідач, його представник вимоги позову не визнали.
Третя особа ОСОБА_4 до судового засідання не з’явився, надав заяву, в якій вимоги позову вважав такими, що підлягають задоволенню та просив розглянути справу за його відсутністю.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Як вбачається із матеріалів справи, третя особа ОСОБА_4 працює на посаді телеоператора в Національної телекомпанії України, є матеріально-відповідальної особою та з 7.02.2001року для виконання трудових обов`язків отримав в підзвіт відеокамеру NV-DX100EG, балансовою вартістю 7413грн.66коп..
Відповідно до наданих копій матеріалів кримінальної справи № 1а-5-324/2008р., 14.03.2007року в результаті протиправних дій відповідача ОСОБА_2 . третій особі ОСОБА_4 були заподіяні легкі тілесні ушкодження при перешкоджанні його законної діяльності як журналіста та викрадено підзвітне майно у вигляді відеокамери NV-DX100EG. В процесі провадження за кримінальною справою, відповідачем ОСОБА_2 . була придбана за свій кошт відеокамера CANON DM-XM2 Mini DV, вартістю 13290грн.00коп., яка була передана ОСОБА_4 як матеріально-відповідальної посадової особі позивача в рахунок відшкодування шкоди, що була заподіяна ним Національної телекомпанії України. Тому, позивач не подавав цивільний позов про відшкодування шкоди та не був визнаний цивільним позивачем по кримінальної справі.
Постановою Центрального райсуду м. Миколаєва від 24.03.2008року провадження по вищезазначеної кримінальної справі було закрито на підставі п. "Б" ст.1 Закону України "Про амністію" від 19.04.2007року та відповідач ОСОБА_2 . був звільнений від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 171, ч.1 ст. 186 КК України.
Як слідує із наданих копій фінансово-господарських документів НТК України, відеокамера NV-DX100EG, вартістю 7303грн.66коп., була прийнята на баланс позивача 10.03.1998року. Перерахунок її вартості проводився відповідно до вимог закону з урахування індексації і амортизаційного зносу, у тому числі при передачі під звіт третій особі. На момент 1.03.2007року залишкова вартість відеокамери NV-DX100EG складала 0грн.00коп., оскільки був врахований 100% амортизаційний знос на усю суму балансової вартості 7584грн00коп..
Відповідно до пояснень сторін, наданого листа позивача від 19.02.2008року, відеокамера NV-DX100EG, залишковою вартістю 0грн.00коп., не була списана з основних фондів позивача, а навпаки, був проведений розрахунок заподіяної відповідачем шкоди з врахуванням балансової вартості відеокамери з урахуванням індексації з 1.09.2005року без врахування зносу на той час. Отримана третьою особою від відповідача ОСОБА_2 . відеокамера CANON DM-XM2 Mini DV, вартістю 13290грн.00коп., не була поставлена на баланс компанії, так як ОСОБА_4 вважав, що шкода, яка була заподіяна викраденням відеокамери була заподіяна йому з урахуванням отриманих при цьому тілесних ушкоджень та тому відшкодована на його користь шляхом придбання та передачі відеокамери.
На підставі викладеного, у відповідності зі ст. ст. 22, 1166 ЦК України, п.п. 1, 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996року №116, п.г ч.3, ч.ч. 14,15,19 Тимчасової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженої наказом №142/181 від 10.08.2001року, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Мінфінасів України від 27.04.2000року №92, Методичних рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфінансів від 30.09.2003року №561, суд вважає пред'явлений позов не підлягаючим задоволенню з наступних підстав.
Так, позивачем проведений розрахунок збитків, що були заподіяні компанії ні її працівником, та не шляхом розкрадання, нестачею або знищенням чи псуванням матеріальних цінностей, а шляхом викраденням майна сторонньою особою, що на момент викрадення не мало первісної балансової вартості матеріальної цінності, а складало залишкову балансову вартість, оскільки за час експлуатації зазнало 100% амортизаційного зносу.
Незважаючи на зазначене, відповідачем у період провадження за кримінальної справою фактично була відшкодована шкода, оскільки замість викраденої була придбана нова відеокамера значно більшої вартості з передачею її належному учаснику кримінального судочинства – працівнику телекомпанії як матеріально відповідальної особі відповідно до п.п. б, в ч.1 договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність між третьою особою і НТК України. Неповідомлення працівником позивача про отриману відеокамеру і не поставлення її на баланс компанії, не може вважатися ухиленням відповідача від відшкодування шкоди на адресу НТК Україна.
Що стосується посилань третій особі на то, що він отримав відеокамеру у рахунок відшкодування особисто заподіяної йому шкоди, то суд зазначене не приймає до уваги, оскільки вони суперечать усім дослідженим у судовому засідання доказам. Придбання третьою особою деталей до різної відеотехніки, а також проведення часткового ремонту отриманої відеокамери, не може вважатися підставою для набуття права власності відповідно до ст. 328 ЦК України.
Згідно зі ст. ст. 81, 88 ЦПК України витрати слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України , суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовної заяви Національної телекомпанії України до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди – відмовити.
Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви з надісланням особою, яка її подає, копії апеляції до апеляційної інстанції.
СУДДЯ ЯМКОВА О. О.