З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я Справа №ц2-5730/09
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2009року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого - судді - Ямкової О.О., при секретарі – Петровській О.С., за участю позивача – ОСОБА_1 ., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Комерційний банк "Причорномор`я" про розірвання договору із стягненням коштів та відшкодування компенсації моральної шкоди , -
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 . звернулася до суду із позовом до ВАТ " Комерційний банк "Причорномор`я " про розірвання договору банківського вкладу "Ощадний" №732/2985 від 18.08.2008року зі стягненням за ним з відповідача суми депозитного вкладу в розмірі 37693грн.00коп. і нарахованих процентів та відшкодування компенсації моральної шкоди в сумі 1700грн.00коп..
У судовому засіданні позивач вимоги позову підтримала, посилаючись на незаконну відмову банку достроково повернути суми, як це передбачено договорами.
Представник відповідача у попередньому судовому засіданні вимоги не визнав, у судові засідання не з`явився, повідомлений неодноразово належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Ухвалою суду справа розглянута за його відсутністю у порядку заочного розгляду, оскільки у справі є достатньо даних про права та взаємини сторін.
Вислухавши пояснення позивача, вивчивши доводи позову та матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається із матеріалів справи, 18.08.2008року між ВАТ " Комерційний банк "Причорномор`я" і ОСОБА_1 . укладено договір банківського вкладу "Ощадний" №732/2985, за яким позивач передав відповідачу на депозитний рахунок суму в розмірі 37693грн.00коп. зі сплатою банком процентів у розмірі - 18% річних за користування вкладом.
Договір банківського вкладу "Ощадний" №732/2985 укладений на строк до 25.08.2009року. Пунктами 2.2.3, 3.1.3, 3.1.4 даного договору між сторонами досягнуто згоди щодо можливості дострокового повернення банком вкладу позивачу на першу його вимогу.
Тому, 2.04.2009року, діючи відповідно до п.п.2.2.3, 3.1.3 депозитного договору, ОСОБА_1 . звернулася до ВАТ "Комерційний банк "Причорномор`я " з письмовою заявою, в якій просила банк розірвати договір банківського вкладу та достроково повернути її суму вкладу та проценти за ним. На своє звернення позивач 3.04.2009року отримала письмову відмову банку з посиланням на приписи постанови правління НБУ від 4.12.2008року №413, після чого звернулася до суду. Вказане підтверджується наданими до суду письмовими доказами.
На підставі викладеного, у відповідності до ст. 131 Європейської конвенції прав людини та основних свобод, ст. 1 Протоколу до Європейської конвенції прав людини та основних свобод від 20.03.1952року, ст. ст. 22, 41 Конституції України, ст. ст. 177, 192, 193, 319, 391, 509, 524, 526, 531, 533, 1058, ч. 1 ст. 651 ЦК України, ст. 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність", ст.ст. 4, 10 Закону України "Про захист прав споживачів", суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що сторони обумовили порядок дострокового повернення сум за договорами банківського вкладу, для чого позивач направила відповідачу письмову заяву від 2.04.2009року та виконала існуючи умови договорів. В свою чергу, банк також повинен виконати узяти на себе зобов`язання за депозитним договором та повернути депозитний вклад в тій валюті, що була визначена у договорі. Що стосується процентів, то вони жодного разу не були сплачені позивачу відповідно до умов договору.
Тому, виходячи із обсягу заявлених вимог і відповідно до умов спірного договору, суд вважає за необхідне задовольнити заявлені вимоги про розірвання договору зі стягненням суми вкладу з нарахованими процентами у повному обсязі.
При цьому, суд розцінює критично посилання відповідача у письмовій відповіді, яка раніше надійшла на адресу позивача, на неможливість повернення належних позивачу коштів до закінчення строку дії договорів, оскільки зазначене суперечить п. п. 2.2.3, 3.1.3, 3.1.4 укладеного між сторонами договору, а також звужує надані позивачу права як власнику грошових коштів. Тому, суд вважає, що посилання на локальні нормативні акти і листи-рекомендації НБУ суперечить загальним засадам цивільного законодавства та порушує права позивача, якій має право на ефективний засіб захисту своїх прав, у тому числі у судовому порядку.
Що стосується позовних вимог про стягнення грошової компенсації моральної шкоди, то вони задоволенню не підлягають, так як ці умови не були передбачені укладеним між сторонами договором, а також відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Закону України "Про захист справ споживачів" не має підстав вважати, що надані банком послуги були небезпечні для життя та здоров`я позивача.
Відповідно до ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 368грн.43коп. та на користь позивача раніш сплачені ІТЗ та судовий збір у загальному розмірі 47грн. і витрати на надану правову допомогу в розмір 200грн.00коп..
Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215, 228 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Договір банківського вкладу "Ощадний" №732/2985, укладений 18.08.2008року між ВАТ " Комерційний банк "Причорномор`я " і ОСОБА_1 - розірвати.
Стягнути з ВАТ " Комерційний банк "Причорномор`я " на користь ОСОБА_1 за договором банківського вкладу №732/2985 від 18.08.2008року суму вкладу в розмірі 37693грн.00коп. і проценти нараховані відповідно до умов договору, а також судові витрати у розмірі 47грн.00коп..
Стягнути з ВАТ " Комерційний банк "Причорномор`я " на користь держави судовий збір у розмірі 368грн.43коп..
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ " Комерційний банк "Причорномор`я " про стягнення компенсації моральної шкоди – відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте за заявою відповідача на протязі десяти днів з дня отримання його копії. Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області у порядку, якій передбачений ст. ст. 294-296 ЦПК України.
СУДДЯ ЯМКОВА О. О.