Справа № 486/196/16-ц

Провадження № 2-о/486/9/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого Бобровського І. М,

при секретарі Асєєвій А.А.

за участю заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті , -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті його батька ОСОБА_2. Мотивує свої вимоги тим, що його батьки розлучилися багато років тому. Батько виїхав до своїх родичів, проте залишився зареєстрованим в їх квартирі. 17 лютого 2016 року він отримав від родичів документи та довідку, з якої свідчило, що його батько ОСОБА_2, помер у м. Донецьку 08 вересня 2015 року. Причиною смерті став набряк головного мозку. З метою реєстрації смерті батька, він звернувся з відповідною заявою до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем його реєстрації. Проте отримав відмову у реєстрації факту смерті, оскільки надане свідоцтво про смерть не відповідає вимогам діючого законодавства, як підстава для реєстрації смерті громадянина. Вказує, що визнання даного факту йому необхідно для оформлення спадщини. Просить встановити вказаний факт.

У судовому засіданні заявник підтримав вимоги про встановлення факту смерті його батька ОСОБА_2, та просив про задоволення заяви.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з’явився, надав письмову заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Зазначає, що заперечень проти заявлених вимог не має. Крім цього звертає увагу суду на те, що згідно лікарського свідоцтва про смерть № 3170 від 09.09.2015 року, в якому заповнено пункт а) і б), в примітках зазначено що причина смерті зазначається у останню чергу, тобто, фактично причино смерті є не набряк головного мозку, а фіброзно-кавертозний туберкульоз легень. Також зазначає, що оскільки заявник має паспорт громадянина України померлого, можливо зазначити, крім вказаних в заяві даних, інші важливі відомості, що дасть можливість максимально повно заповнити актовий запис про смерть.

Вислухавши заявника, дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невідємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Згідно з положенням п.2) ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Якщо документи про смерть особи відсутні, то державна реєстрація її смерті проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті.

Відповідно до п.8) ч.1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи у певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257-1 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

З копії свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 14 довтня ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

За твердженням заявника, ОСОБА_2 помер 08 вересня 2016 року у м. Донецьку.

На підтвердження факту смерті, заявником надано лікарське свідоцтво про смерть № 3170 від 09 вересня 2015 року, видане республіканським бюро судово-медичних експертиз ДНР Міністерства охорони здоров’я Донецької народної республіки (а.с. 6).

Оскільки документ, що підтверджує факт смерті ОСОБА_2, виданий установою на території, тимчасово непідконтрольній державі Україна, цей документ не створює правових наслідків.

Заявник звертався до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Южноукраїнського міського управління юстиції у Миколаївській області з приводу державної реєстрації смерті батька, та листом від 18.02.2016 року за № 9/02.1-06-37 отримав роз’яснення щодо невідповідності наданого документу, вимогам чинного законодавства України, як підстава для державної реєстрації смерті (а.с. 12).

Розділом 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000 року, з із змінами, передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Однак місто Донецьк, згідно положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. А згідно положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р, місто Донецьк входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

З огляду на викладене та враховуючи ту обставину, що для проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 на території України є об’єктивні перешкоди, з метою захисту прав і свобод громадянина України, яким є заявник ОСОБА_1, суд вважає, що заявлені вимоги слід задовольнити, встановивши факт смерті ОСОБА_2В, що надасть можливість отримати заявником видане державним органом України свідоцтво про смерть та в подальшому оформити спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 4 ст. 257-1 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній ВРУ, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до вимог п. 8) ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

Керуючись ст.ст.246-249 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, у місті Донецьку Донецької області 08 вересня 2015 року, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, по б-ру Шкільному, 5 кв. 3, причина смерті - фіброзно-кавертозний туберкульоз легень, набряк головного мозку.

Допустити негайне виконання рішення суду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в судову палату з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області, через Южноукраїнський міський суд протягом 10 днів з дня оголошення рішення. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя Южноукраїнського

міського суду ОСОБА_3