Провадження №2/447/14/16
Справа №447/3787/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И
03.03.2016 року Миколаївський районний суд Львівської області
в складі: головуючого –судді Березюк Г. М.
при секретарі Федчук І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки ,-
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 25.05.2012 року близько 18 год 45 хв на 579 км+900 м а/д Київ-Чоп відбулося зіткнення автомобілів «Шкода Октавія» р.н. НОМЕР_1 під його керуванням з автомобілем «Пежо» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 Під час даної дорожньо-транспортної пригоди , належний йому автомобіль отримав технічні пошкодження. 03.10.2013 року постановою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області справу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно нього було закрито, у зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. На винуватця ДТП водія ОСОБА_2 адмінпротокол працівниками ДАІ не складався, однак його вина у вчиненні ДТП стверджується висновками, проведених експертиз. Цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля «Пежо» р.н. НОМЕР_3 на момент вказаної ДТП була застрахована в ПрАТ СК «Граве Україна», однак ОСОБА_2 не виконав свого обов’язку щодо письмового надання страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Ринкова вартість автомобіля «Шкода Октавія» на момент пошкодження у ДТП становить 97527,58 грн. Автомобіль було продано за 70 000 грн, тому з відповідача ОСОБА_2 позивач просить стягнути різницю між вартістю транспортного засобу в сумі 27527,58 грн, витрати за експертне автотоварознавче дослідження в сумі 800 грн, за послуги евакуатора при доставці автомобіля з місця пригоди на стоянку в сумі 535 грн, за послуги стоянки пошкодженого автомобіля в сумі 385 грн, за послуги евакуатора при доставці автомобіля з стоянки м.Миколаєва до м. Стрий в сумі 550 грн, правову допомогу в сумі 2000 грн та судовий збір в розмірі 289,99 грн. Збільшивши позовні вимоги в частині стягнення завданої шкоди та судового збору ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди в сумі 115 911,93 грн та судовий збір в сумі 1159, 11 грн, в решті позовні вимоги залишив без змін.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 позов підтримали в повному обсязі та , давши пояснення аналогічні доводам позовної заяви, просили позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 проти позову заперечили, подали письмові заперечення. Зазначали, що вини відповідача у вчиненні ДТП не має, проведені експертизи не встановлюють його вину. Жодних доказів, що саме ОСОБА_2 дії були неправомірними та між вказаними діями та наслідком ДТП є причинно-наслідковий зв’язок не подано. Вказували, що ОСОБА_2 звертався у страхову компанію з повідомленням про ДТП. Не пред’явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі. Просили в позові відмовити.
Третя особа ОСОБА_5, якому належав на праві власності автомобіль «Шкода Октавія» р.н. НОМЕР_1, в судове засідання повторно не з’явився, однак подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, проти позову заперечень не має.
Представник третьої особи ПАТ «Страхова компанія «Граве Україна» ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилася, проте 17.04.2015 року в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що страхова компанія 24.02.2014 року дізналася про ДТП із звернення ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування. Страхувальник ОСОБА_2 не повідомив страховика про настання страхового випадку. Поліс відповідача був чинним по 21.08.2012 року, на даний час поліс недійсний. Так, як ОСОБА_2 не виконав належним чином свого обов’язку щодо повідомлення про ДТП, просила позов задоволити.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, представника третьої особи, експерта, з’ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що 25.05.2012 року близько 18 год 45 хв на 579 км+900 м а/д Київ-Чоп відбулося зіткнення автомобілів «Шкода Октавія» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 з автомобілем «Пежо» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 Під час даної дорожньо-транспортної пригоди ,зокрема автомобіль «Шкода Октавія» р.н. НОМЕР_1 отримав технічні пошкодження.
Власником автомобіля «Шкода Октавія» р.н. НОМЕР_1 у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу вказано ОСОБА_5.
Відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб). (п.13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2014 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»).
Таким чином позивач ОСОБА_1 вправі вимагати відшкодування завданої майнової шкоди, спричиненої пошкодженням вказаного автомобіля.
Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно постанови судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.10.2013 року, яку постановою апеляційного суду Львівської області від 18.12.2013 року залишено без змін, справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідач ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 25.05.2012 року, не притягувався, що сторонами не оспорюється.
Під час розгляду справи про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП було призначено ряд експертиз.
Так, висновком транспортно-трасологічної експертизи №4063 від 18.01.2013 р. стверджується, що з технічної точки зору покази водія автомобіля марки «Шкода- Октавія» ОСОБА_1 в частині розміщення місця зіткнення автомобілів НОМЕР_4 і марки «Пежо» р.н. ВСС 7789 ВК на лівій смузі руху, виходячи з напрямку руху в сторону м. Чоп, є спроможні, а покази водія автомобіля ОСОБА_2 в цій же частині є неспроможні. Даний висновок ґрунтується на встановлених судовим експертом обставинах: «на місці події було виявлено й зафіксовано в схемі протоколу огляду місця події лише сліди коліс транспортного засобу, які ведуть в сторону правого узбіччя, а після цього переходять на праву смугу відводу де знаходиться автомобіль марки «Пежо». Появу цих слідів на проїзній частині дороги можна пояснити відкиданням цього автомобіля вправо як наслідок зіткнення його з автомобілем марки «Шкода-Октавія». Отже,початок цих слідів буде свідчити про положення коліс цього автомобіля в момент зіткнення відносно елементів дороги, а отже про місце зіткнення цих транспортних засобів. Із схеми до протоколу огляду місця події вбачається, що обидва сліди починаються на лівій смузі руху на віддалі відповідно 0,1 м і 0,05 м від поздовжньої осьової лінії дороги. А це в свою чергу свідчить про те, що в момент утворення цих слідів автомобіль «Пежо» хоча би одним бортом знаходився на смузі зустрічного руху. З фотознімків, які містяться в матеріалах справи вбачається, що розміщення початку слідів коліс транспортного засобу відповідає їх розміщенню, зафіксованому на схемі до протоколу огляду місця події. Крім цього із цих фотографій вбачається, що в місці ДТП справа по ходу руху автомобілів стоїть дорожній знак 6.7, опора якого в нижній частині має пошкодження у вигляді згину, вершиною направлений вправо в сторону смуги відводу. Із фотознімків місця ДТП, які є зафіксовані на CD-R носії вбачається, що на автомобілі марки «Пежо» в правій задньо-боковій поверхні знаходяться пошкодження в вигляді вертикально розміщеної півовальної вм’ятини, дно якої направлене вліво з нашаруванням в цьому місці речовини білого кольору подібної на фарбу. Нашарування подібної речовини є на зовнішній поверхні правого заднього колеса цього автомобіля, які при відповідному розташуванню колеса відповідають вм’ятині на правій задній боковині автомобіля. Форма розміри та розміщення пошкоджень на автомобілі «Пежо» в правій задній його частині та колір сторонніх нашарувань відповідає пошкодженню опори номерного знаку 6.7, який знаходиться на правому узбіччі по ходу руху автомобілів та кольору її фарбового покриття, що може свідчити про те, що пошкодження на цьому автомобілі в правій задньо-боковій частині могли утворитися внаслідок зіткнення з опорою номерного знаку 6.7. Там же біля цього знаку проходять сліди коліс транспортного засобу, які ведуть в сторону розміщення автомобіля марки «Пежо». Дана обставина свідчить про те, що при залишенні цих слідів автомобіль марки «Пежо» рухався в сторону правого узбіччя своїм правим боком (здійснював рух вперед по ходу руху зі зміщенням його вправо) і обертових рухів навколо свого центру не здійснював. Отже, дана обставина додатково підтверджує той факт, що в момент утворення цих слідів коліс транспортного засобу хоча би один із бортів автомобіля марки «Пежо» знаходився на смузі зустрічного руху. Резюмуючи результати проведеного дослідження, а також враховуючи розміщення початку слідів коліс транспортного засобу, які ведуть в сторону місця розміщення автомобіля марки «Пежо», можна зробити висновок про то, що з технічної точки зору покази водія автомобіля марки «Шкода-Октавія» ОСОБА_1 в частині розміщення місця зіткнення автомобілів марки «Шкода Октавія» реєстраційний номер НОМЕР_5 і марки «Пежо» реєстраційний номер НОМЕР_2 на лівій смузі руху, виходячи з напрямку руху в сторону м. Чоп, є спроможні, а покази водія автомобіля марки «Пежо» ОСОБА_7 в цій же частині, є неспроможні.
Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №4064 від 30.01.2013 р. встановлено, що 1. По причині, вказаній у п.1 „Дослідження" даного висновку, експертним шляхом встановити дійсні значення швидкостей руху автомобілів «Шкода-Октавія» (р.н.з. ВС 2939 СА) та «Пежо» (р.н.з. ВС 7789 ВК ), з якими вона рухалася перед ДТП, неможливо. 2.1; 5.1. Оскільки транспортно-трасологічними дослідженнями, проведеними у висновку №4063 від 18.01.2013 р. підтверджений механізм ДТП, вказаний водієм ОСОБА_1, і непідтверджений механізм ДТП водієм ОСОБА_2, даною експертизою при проведенні автотехнічних досліджень не буде використовуватися, як технічно неспроможний, комплекс вихідних даних про обставини зіткнення, заданий водієм ОСОБА_2, а буде використовуватися лише, як технічно спроможний, комплекс вихідних даних, заданий водієм ОСОБА_1 2.2. У даній дорожній ситуації водій ОСОБА_1 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п.1.10 (в частині значення терміну „небезпека для руху"); 12.3; 12.6 (підпункту „г "); 12.9 (підпункту „б") ПДР, у відповідності до яких вказаний водій повинен був вести свій автомобіль „Шкода-Октавія" (реєстраційний номерний знак НОМЕР_5) зі швидкістю не більше 90 км/год, а з моменту, коли при обгоні автомобіля „Пежо" (реєстраційний номерний знак НОМЕР_3) останній почав виїжджати на смугу зустрічного руху - водій ОСОБА_1 повинен був своєчасно застосувати екстрене гальмування. В цей же час, якщо вказаний автомобіль „Пежо" почав зміщуватися на зустрічну смугу руху у момент, коли із ним уже порівнявся вказаний автомобіль „Шкода", то, з технічної точки зору, дорожня ситуація, яка з цього моменту виникла для водія автомобіля „Шкода" ОСОБА_1, може бути , з технічної точки зору, потрактована як аварійна, а в умовах останньої водій ОСОБА_1 міг і не мати можливості до моменту ДТП навіть привести у дію гальма свого автомобіля. 3. У даній дорожній ситуації дана експертиза не має підстав стверджувати, що водій ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення із автомобілем „Пежо", оскільки водій автомобіля „Шкода-Октавія" (р.н.з. ВС 2939 СА) міг навіть перебувати у аварійній обстановці (з моменту зміни автомобілем „Пежо" напрямку свого руху). 4. Дана експертиза не вбачає в діях водія ОСОБА_8 таких невідповідностей технічним вимогам ПДР (зокрема п.п.12.6 (підпункту „ґ ") та 12.9 (підпункту „б"), які могли б перебувати у причинно-наслідковому зв’язку з фактом даної ДТП. 5.2. У даній дорожній ситуації водій ОСОБА_2 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п.1.5; 1.10 ( в частині значення термінів „дати дорогу"; „небезпека для руху"); 2,3 (підпунктів „б" та „д"); 10.1; 14.2 (підпункту „а") та 14.3 ПДР, у відповідності до яких вказаний водій перед зміною напрямку руху (початком виїзду на смугу зустрічного руху) повинен був переконатися у безпеці цього маневру, дати дорогу автомобілеві „Шкода-Октавія" (реєстраційний номерний знак ВС 2939), який вже виконував обгін автомобіля „Пежо", і лише після цього водієві ОСОБА_2 уже можна було б розпочати виїжджати своїм автомобілем на смугу зустрічного руху. 6. У даній дорожній ситуації водій ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути скоєння ДТП, і полягала вона у належному виконанні вказаним водієм вимог п.п.1.5; 1.10 ( в частині значення термінів «дати дорогу»; «небезпека для руху»); 2.3 (підпунктів „б" та „д"); 10.1; 14.2 (підпункту «а») та 14.3 ПДР. Іншими словами, для уникнення ДТП водієві ОСОБА_2 необхідно (і достатньо) було своєчасно переконатися у безпеці виконання маневру виїзду на зустрічну сторону проїзної частини дороги і дати дорогу автомобілеві „Шкода-Октавія" (реєстраційний номерний знак НОМЕР_5), який виконував обгін автомобіля „Пежо" (реєстраційний номерний знак НОМЕР_3). 7. Вирішення запитань про те, хто з водіїв порушив вимоги ПДР, виходить за межі компетенції судової автотехнічної експертизи, оскільки для відповіді на подібні запитання необхідна правова оцінка усіх зібраних доказів по справі, що може бути зроблене тільки правоохоронними органами (зокрема, судом). 8. При заданих вихідних даних (зокрема, технічно обґрунтованому механізмові ДТП) причиною настання даної пригоди, з технічної точки зору, є факт невідповідності дій водія ОСОБА_2 вимогам п.п.1.5; 1.10 ( в частині значення термінів „дати дорогу", „небезпека для руху"); 2.3 (підпунктів „б" та „д"); 1.10; 14.2 (підпункту „а" ) та 14.3 ПДР.
Таким чином причиною настання дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого було спричинено технічні пошкодження автомобілю «Шкода Октавія» р.н. НОМЕР_1, з технічної точки зору, є факт невідповідності дій водія ОСОБА_2 вимогам ПДР, а відтак внаслідок його неправомірних дій було завдано шкоду майну позивача ОСОБА_1
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2014 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.
Як вбачається з висновку №51/13 експертного автотоварознавчого дослідження по заяві ОСОБА_1 від 09.09.2013 року вартість відновлювального ремонту КТЗ не є меншою за його ринкову вартість, тому відновлювати досліджуваний автомобіль ОСОБА_9 р.н. НОМЕР_1 економічно недоцільно. Ринкова вартість автомобіля «Шкода Октавія» реєстраційний номер НОМЕР_5 по його стану на момент пошкодження ДТП, що відбулася 25.05.2012 року в цінах на час виконання експертного дослідження становить 97527,58 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ОСОБА_9 реєстраційний номер НОМЕР_6, станом на момент огляду, в цінах на час виконання експертного дослідження становить 97527,58 грн
Згідно довідки-рахунку №379486 від 31.09.2013 року автомобіль «Шкода Октавія» р.н. НОМЕР_1 було продано за 70 000 грн.
За ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Висновком експерта №37/15Е судової автотоварознавчої експертизи по цивільній справі №447/3787/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки від 06.07.2015 року стверджується, що вартість матеріального збитку, завданого володільцю автомобіля ОСОБА_9 р.н. НОМЕР_1 в цінах на час виконання судової експертизи, з врахуванням фактичних параметрів стану КТЗ на момент ДТП становить 185911, 93 грн.
В судовому засіданні експерт ОСОБА_10 суду ствердив, що експертизу в липні 2015 року проводив з вихідних даних із дослідження проведеного у 2013 році та огляду транспортного засобу відповідно до цін станом на липень 2015 року.
Звідси майнова шкода становить різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 115 911,93 грн ( 185911,93 грн -70000 грн = 115911,93 грн).
Витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди складаються з витрат за послуги евакуатора по доставці автомобіля з місця пригоди на стоянку в сумі 535 грн, за послуги стоянки пошкодженого автомобіля в сумі 385 грн, за послуги евакуатора по доставці автомобіля з стоянки м.Миколаєва до м. Стрий в сумі 550 грн, що стверджується відповідними товарними чеками, виданими ФОП ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (а.с. 80)
Заперечення відповідача з приводу того, що витрати з евакуації транспортного засобу не підлягають до задоволення, оскільки не представлено договорів та актів виконаних робіт не грунтуються на вимогах закону та спрямовані на уникнення в цій частині цивільної відповідальності.
Посилання на те, що у підприємця ОСОБА_11, яка надавала послуги евакуатора, основний вид діяльності є КВЕД «Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах», а у підприємця ОСОБА_12, який надавав послуги стоянки пошкодженого транспортного засобу, – «Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення», спростовуються наданими витягами з електронного Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відповідно до яких підприємець ОСОБА_11 надає послуги вантажного автомобільного транспорту, а підприємець ОСОБА_12 здійснює надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.
Відповідно п.16 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2014 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно полісу № АА /0579240 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 26.08.2011 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована ПрАТ СК «Граве Україна», строк дії з 29.08.2011 року по 28.08.2012 року, забезпечений транспортний засіб «Пежо 307» р.н. НОМЕР_3.
Як вбачається із відповіді ПрАТ СК «Граве Україна» від 10.06.2014 року по випадку, який відбувся 25.05.2012 року близько 18 год 45 х на 579 км+ 900м дороги Київ-Чоп, під час якої відбулось зіткнення автомобілів ОСОБА_9 Октаія ВС 29 39 СА та автомобіля Пежо ВС 77 89 ВК, згідно обліково-статистичної бази ПрАТ СК «Граве Україна» не було зареєстровано повідомлення про настання страхового випадку від ОСОБА_2.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 360-7 ЦПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Верховний Суд України 20.01.2016 року при розгляді цивільної справи 6-2808цс15 зробив правовий висновок, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред’явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, а тому з відповідача ОСОБА_2Я слід стягнути завдану майнову шкоду в сумі 115 911,93 грн та витрати за послуги евакуатора в сумі 1085 грн., за послуги стоянки пошкодженого автомобіля в сумі 385 (триста вісімдесят п’ять) грн.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути в користь позивача судові витрати пов’язані із сплатою судового збору в розмірі 1159 грн. 11 коп, витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн, які підтверджуються актом виконаних робіт та квитанцією прибуткового касового ордеру від 09.12.2014 року, витрати за проведення експертного автотоварознавчого дослідження в сумі 800 грн.
Керуючись ст.ст. 1166, 1187, 1188, 1192, ЦК України та ст.ст. 10, 60, 88, 169, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд –
в и р і ш и в :
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 115911 (сто п’ятнадцять тисяч дев’ятсот одинадцять) грн. 93 коп, витрати за послуги евакуатора в сумі 1085 (одну тисячу вісімдесят п’ять) грн., витрати за послуги стоянки пошкодженого автомобіля в сумі 385 (триста вісімдесят п’ять) грн., витрати за експертне автотоварознавче дослідження в розмірі 800 (вісімсот) грн., витрати на правову допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі ) грн. та сплачений судовий збір в розмірі 1159 (одна тисяча сто п’ятдесят дев’ять) грн. 11 коп , а всього разом 121 341 (сто двадцять одну тисячу триста сорок одну) грн. 04 коп.
Рішення можна оскаржити протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області.
Суддя : Березюк Г. М.