h
справа № 2-а-33683/08
категорія 2.32
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сичової О.П. , судді Мацького Є.М.та суддіКапинос О.В.
при секретарі - Мельник К.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
та ОСОБА_3
про визнання незаконним рішення,-
встановив:
23 грудня 2008 приватний підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання незаконним та скасування наказу № 140 від 12.12.2008 року ОСОБА_2 “Про анулюванню ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)”, яким анульовується ліцензія видана йому 31.07.2007 серія НОМЕР_1 , відповідно до абзацу 9 частини 1 статті 21 Закону України " Про ліцензування певних видів господарської діяльності".
25 лютого 2009 року від позивача надійшов адміністративний позов в якому позивач уточнюючи обґрунтування позовних вимог заявляє аналогічні вимоги ,а саме просить суд визнати нечинним та скасувати наказ № 140 від 12.12.2008 р. ОСОБА_2 “Про анулюванню ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)”.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на відсутність фактів щодо його неможливості забезпечити ліцензійні умови провадження діяльності арбітражних керуючих як на момент проведення позапланової перевірки співвідповідачем, видачі наказу відповідачем так і на даний час , що на його думку суперечить вимогам ст. 21 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.
Позивач та його представник у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх повністю.
12 січня 2009 року було заявлено позивачем клопотання про забезпечення позову, яке ухвалою від 17 лютого 2009 року було відхилено.
Представник ОСОБА_2у призначене судове засідання не з'явився , надав довіреність від 26.01.09 року № 216-20-19/239 на право представляти інтереси ОСОБА_2головному спеціалісту -юрисконсульту ОСОБА_3ОСОБА_4.
Представник ОСОБА_2 і одночасно представник ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позову заперечувала , посилаючись на те, що відповідачі діяли відповідно до чинного законодавства України та на те ,що 22.08.08 року прокуратура Житомирської області у порядку ст.20 Закону України "Про прокуратуру "звернулась до ОСОБА_3 з вимогою № 07/988 вих-08 , в якій повідомила територіальний орган з питань банкрутства про порушення позивачем ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень ліквідатораОСОБА_5, а саме ст.26 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " шляхом включення ліквідатором до складу ліквідаційної маси банкрута майна , яке не належить на праві власності ОСОБА_5, а саме майна , що розпайоване між колишніми членами реорганізованого ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно рішення загальних зборів пайовиків від 30.03.05 та майна пайовиків - колишніх членів реорганізованого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке перебуває у користуванні ІНФОРМАЦІЯ_2 на умовах оренди.
10 лютого 2009 року представником відповідачів було заявлено клопотання про залучення до участі в адміністративному процесі фахівця -представника головного управління агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації.
Суд задоволив клопотання та залучив до участі в справі в якості спеціаліста ОСОБА_6 - головного спеціаліста відділу врегулювання відносин власності, координації розвитку фермерських ,особистих селянських господарств та розвитку сільської місцевості головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, яка підтримала позицію відповідача по справі та пояснила ,що для розгляду вищезазначеної вимоги прокуратури з урахуванням положення п.1.4 Порядку контролю для проведення позапланової перевірки завідувачем Сектору видано наказ від 02.09.08 року № 43 про утворення комісії до складу якої увійшла спеціаліст головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації.Комісією зроблено аналіз наданого ліцензіатом під час проведення позапланової перевірки акту інвентаризації майна банкрута від 11.08.08 ,який свідчив про включення ліквідатором до складу ліквідаційної маси ОСОБА_5майна, яке не підлягає паюванню та майна соціальної сфери згідно додатків №№4,5 ,затвердженого 30.03.05 загальними зборами співвласників майна ІНФОРМАЦІЯ_1 на суму 3266028,89 грн.
2 квітня 2009 року до суду надійшла заява від голови Спілки співвласників майна реформованого ІНФОРМАЦІЯ_1 про вступ у справу на стороні співвідповідача без заявлення самостійних вимог на предмет спору Спілки співвласників майна реформованого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Суд без виходу до нарадчої кімнати розглянув зазначене клопотання та проголосив ухвалу про його відхилення.
12 травня 2009 року до суду надійшла заява прокуратури Житомирської області про вступ у розгляд справи на підставі ст.60 КАС України в порядку представництва інтересів держави.
Прокурор в засіданні суду підтримав позицію відповідачів по справі та заявлену прокуратурою Житомирської області вимогу до ОСОБА_3 від 22.08.08 року.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора , всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судова колегія вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1. є приватним підприємцем та здійснював діяльність арбітражного керуючого, відповідно до ліцензії серія НОМЕР_1 , яка була видана 31.07.2007 ОСОБА_2(відповідач 1) на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих.(а.с.9)
З 15 вересня по 25 вересня 2008 року ОСОБА_3 було проведено позапланову перевірку додержання ОСОБА_1 ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих при здійсненні повноважень при здійсненні повноважень ліквідатораОСОБА_5.
За результатами вищевказаної перевірки було складено акт перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1 ліцензійних умов від 25 .09.2008 року № 20 (а.с. 13-17) та акт про невиконання Розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов від 28.11.08 року № 29 (а.с.21-23).
Актом перевірки було встановлено ,що ліцензіат (позивач) здійснюючи ліцензійні умови провадження господарської діяльності арбітражного керуючого-ліквідатора у процедурі ліквідації ОСОБА_5 неправомірно з порушенням вимог ч.1 ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " до складу ліквідаційної маси банкрута включив майнові активи підприємства -об"єкти соціальної сфери ,які ,як передбачено вищезазначеною нормою Закону ,передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Крім того ,комісія ,звернула увагу ,що наданий ліцензіатом (позивачем) акт інвентаризації майна ОСОБА_5 від 11.08.2008 року не відповідає вимогам наказу Міністерства фінансів України від 11.08.1994 року № 69 " Про Інструкцію по інвентаризації основних засобів ,нематеріальних активів ,товарно-матеріальних цінностей ,грошових коштів і документів та розрахунків (далі Наказ).
Листом від 08.10.2008 року № 02/8/134 арбітражний керуючий подав до органу контролю пояснення щодо викладених в акті перевірки від 25.09.2009 року № 20 порушень а.с. 16-17).
ОСОБА_3 видав розпорядження від 08.10.2008 року № 7/08,яким зобов'язав позивача у строк до 30.10.2008 року усунути порушення встановлені в Акті перевірки від 25.09.2009 року № 20(а.с.18).
Арбітражний керуючий листом від 10.10.2008 року № 02/8/135(а.с. 19-20) надав органу контролю пояснення ,щодо вказаних у розпорядженні від 08.10.2008 року № 7/08 порушень ,зокрема:
-щодо порушень положень Наказу - ліквідатором анульовано акт інвентаризації від 11.08.2008 року та складено акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на ОСОБА_5 від 26.09.2008 року згідно з додатком до вказаного Положення;
- щодо порушень абз.3 ч.1 статті 25 Закону -ліквідатор здійснив інвентаризацію майна ,а не інвентаризацію ліквідаційної маси. Щодо оцінки майна банкрута ,так в акті інвентаризації від 26.09.2008 наведено залишкову балансову вартість майна згідно протоколу зборів співвласників ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.03.2005 №2;
-щодо порушень частини 1 ст.26 Закону -ОСОБА_5є правонаступником боргових зобов'язань ІНФОРМАЦІЯ_1 і на балансі правонаступника на праві власності або повного господарського відання рахується майно соціальної сфери і майно ,яке не паюється.Саме це майно і було включено до акту інвентаризації станом на 26.09.2008.Спілка ж співвласників майнових паїв ІНФОРМАЦІЯ_1 має право приймати рішення тільки в межах майна пайового фонду ,яке не обліковується на балансі правонаступника.
ОСОБА_3 видав наказ від 31.10.2008 № 60 для проведення позапланової перевірки щодо виконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 розпорядження від 08.10.2008 № 7/8.
За результатами перевірки був складений Акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов від 28.11.2008 № 29 згідно з яким комісія дійшла висновку ,що арбітражним керуючим не виконано розпорядження № 7/08 від 08.10.2008 в частині допущених порушень: ч.6 ст.3-1,абз.3 ч.1 ст.25,ч.1 ст.26 Закону. (а.с.21-23)
На підставі акту від 28.11.08 року № 29 "Про невиконання Розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов" ОСОБА_2(відповідач 1) було прийнято наказ № 140 від 12.12.2008 року “Про анулюванню ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)”(а.с.11).
Матеріалами справи встановлено ,що дії ліквідатора (позивача) по формуванню ліквідаційної маси визнані правомірними ухвалою Господарського суду Житомирської області по справі № 7/57-Б від 11.11.2008 (а.с.32-33) ,яка залишена в силі постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 03.03.2009(а.с.88-91)
У відповідності із ст.72КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Крім того рішенням № 10 засідання ОСОБА_8 з питань регуляторної політики та підприємництва від 16 квітня 2009 року було визнано таким ,що був прийнятий з порушенням вимог законодавства у сфері ліцензування спірний наказ та запропоновано ОСОБА_7 видати розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування ОСОБА_2(а.с.112-114).
Клопотання представника відповідачів та прокурора про відкладення розгляду справи в зв'язку з наміром оскаржити рішенням № 10 засідання ОСОБА_8 з питань регуляторної політики та підприємництва від 16 квітня 2009 року колегією суддів відхилено з огляду на те ,що як зазначає в своєму листі ОСОБА_3 (другий відповідач) з урахуванням вимог ч.2ст.7 Закону України " Про ліцензування певних видів господарської діяльності" рішення експертно-апеляційної ради мають характер експертних висновків і є обов'язковими для розгляду спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування, крім того відповідачами не надано доказів оскарження вищезазначеного рішення ,тобто клопотання документально необгрунтовано і тому на думку суддів направлено на затягування судового розгляду.
Відповідно до частини 8 статті 21Закон України, від 01.06.2000, № 1775-III "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.
Статтею 10 Закону України, від 05.04.2007, № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд, згідно зі статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та скасування наказу №140 від 12.12.2008 є правомірними та обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 71, 86, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд
постановив:
Адміністративний позов приватного підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити в повному обсязі.
Визнати незаконним та скасувати наказ ОСОБА_2 від 12 грудня 2008 року за № 140 “Про анулюванню ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)”.
Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата виготовлення повного тексту постанови 26.06.09 року
Головуючий суддя: О.П. Сичова
Суддя Є.М.Мацький
Суддя О.В.Капинос