ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"07" березня 2007 р. | Справа № 5/21-07-293 |
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” в особі Котовського РЕМ, Одеська область, м. Котовськ.
До відповідача: Військової частини А-3516, Одеська область, смт Любашівка.
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Квартирно –експлуатаційний відділ м. Одеси, м. Одеса.
про стягнення 14 777, 68 грн.
Суддя Могил С. К.
Представники:
від позивача: Мазур В. Л., на підставі довіреності.
від відповідача: не з’явився.
від третьої особи: Гризан О. П., на підставі довіреності
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “ЕК Одесаобленерго” в особі Котовського РЕМ звернулось господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з військової частини А-3516 заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії у розмірі 3 501, 15 грн., 7 240, 01 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 3 016, 42 грн. індексу інфляції, 1 020, 10 грн. трьох відсотків річних.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.02.2007 року до участі у справі було залучено Квартирно –експлуатаційний відділ м. Одеси як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи з невідомих причин в судові засідання не з’явився відзив на позов не надав та не довів до суду зворотне позовним вимогам позивача. Розглянув матеріали справи суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Позивач заявою від 06.03.2007 року №21/1002 в зв’язку зі сплатою відповідачем пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних уточнив позовні вимоги, проте наполягає на стягненні 3 501, 15 грн. боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії.
В процесі розгляду справи представниками сторін по справі та третьою особою до суду були подані додаткові документи, які у судових засіданнях судом було розглянуті та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.
Розглянув матеріали справи, суд встановив:
Між ВАТ “ЕК Одесаобленерго” в особі Котовського РЕМ та Військовою частиною А-3516 18 червня 2003 року разом з додатками був укладений договір № Л-056 про постачання електричної енергії. За умовами укладеного договору, позивача було зобов’язано відпускати відповідачу електричну енергію у відповідності з встановленими даним договором умовами та величинами споживання електричної енергії, а відповідача сплачувати за фактично використану електричну енергію та здійснювати інші платежі передбачені договором у строки які передбачено договором.
У відповідності з пунктом 9.4 укладеного договору, договір набрав чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. У матеріалах справи відсутні будь які заяви або листи однієї з сторін по договору про відмову від договору або припинення його дії, таким чином станом на дату подання позову договір є дійсним і обов’язковим для виконання сторонами.
Крім того, як видно з матеріалів справи між ВАТ ЕК „Одесаобленерго” та КЕВ м. Одеси 20.01.2006 року був укладений договір №2 про централізоване проведення розрахунків за спожиту електроенергію згідно виділених лімітів, предметом якого є умови та порядок проведення централізованих розрахунків за спожиту електроенергію згідно укладених договорів між структурними підрозділами позивача та КЕВ м. Одеси.
Як зазначає позивач, у відповідача існувала заборгованість за спожиту активну та реактивну електроенергією, яка була сплачена після звернення з даним позовом до суду. Таким чином, в зв’язку з неналежним виконанням своїх зобов’язань за договором позивач просить суд стягнути з відповідача 7 240, 01 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 3 016, 42 грн. індексу інфляції, 1 020, 10 грн. трьох відсотків річних. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем було допущено перевищення договірних величин споживання електроенергії у січні 2006 року на суму 3 501, 15 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача у повному обсязі. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем до суду були подані лімітні повідомлення про коригування ліміту споживання електроенергії до рівня фактично сплаченої електроенергії, рахунки за активну електроенергію та за ПДВ, виписки з банківського рахунку позивача про надходження грошових коштів за спожиту активну електроенергію, розрахунок нарахування підвищеної оплати, повідомлення про граничні рівні споживання електричної енергії, обґрунтовані розрахунки заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії, звіти відповідача про кількість спожитої електроенергії. В наступному позивач уточнив свої позовні вимоги.
Ґрунтуючись на наданих документальних доказах, умовах укладеного договору та вимогах Закону України “Про електроенергетику” і Правил користування електроенергією, позивач згідно своїх остаточних позовних вимог просить суд стягнути з відповідача грн. 3 501, 15 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії у січні 2006 року.
Відповідач відзив на позов не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, між ВАТ ЕК „Одесаобленерго” в особі Котовського РЕМ та відповідачем разом з додатками був укладений договір № Л-056 від 18 червня 2003 року про постачання електричної енергії, предметом якого є умови та порядок постачання електроенергії позивачем та її оплата відповідачем.
Крім того, як видно з матеріалів справи, між позивачем та КЕВ м. Одеси 20.01.2006 року був укладений договір №2 про централізоване проведення розрахунків за спожиту електроенергію згідно виділених лімітів, предметом якого є умови та порядок проведення централізованих розрахунків за спожиту електроенергію згідно укладених договорів між структурними підрозділами позивача та КЕВ м. Одеси, де платником за спожиту відповідачем електроенергію є КЕВ м. Одеси.
Також, в наступному між позивачем та Військовою частиною А3516 16 вересня 2005 року була укладена додаткова угода до договору Л-056, відповідно до якої сторони за договором внесли зміни в окремі умови договору.
На виконання своїх зобов’язань за договором позивачем відповідачу постачалась електроенергія у січні 2006 року. Вказані обставини підтверджуються наданими до суду звітом відповідача про кількість спожитої електроенергії та відповідним рахунком за активну електроенергію. В свою чергу відповідач розрахунок за спожиту електроенергію провів неналежним чином в зв’язку з чим у відповідача перед позивачем залишилась несплаченою заборгованість за спожиту активну електроенергію. Згідно з пунктом 1 додатку №5 до укладеного договору сторони домовились про те, що розрахунковим періодом є період з 30-31 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Також у вказаному пункті зазначено, що при розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття “розрахунковий період” та “календарний місяць” вважаються прирівняними та про те, що за дату оплати приймається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника електроенергії або дата внесення споживачем готівки в касу Постачальника. Пунктом 5 зазначеного додатку встановлено, що остаточний розрахунок за активну електроенергію та інші платежі здійснюються споживачем самостійно на протязі 10 днів після дати виписки рахунку. Згідно з розділом 5 укладеного договору та додаткової угоди до нього встановлена можливість проведення коригування за підсумками розрахункового періоду, за умови дотримання узгодженого між сторонами за договором порядку. В пункті 4.2.2 укладеного договору та додаткової угоди сторони домовились про те, що за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності визначених відповідно до розділу 5 договору, Споживач несе відповідальність згідно з частинами п’ятою та шостою ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”.
Щодо проведення коригування та стягнення санкцій за перевищення скоригованого ліміту споживання електроенергії, то такі умови також передбачені п. 3 додатку №1 до договору.
До наведеного слід додати, що у відповідності з Правилами користування електричною енергією, які затверджено Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 року із змінами та доповненнями внесеними постановою НКРЕ №928 від 22.08.2002 року, договірна величина споживання електричної енергії, це узгоджений в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем обсяг електричної енергії, який може бути спожитий споживачем за відповідний розрахунковий період. Гранична величина обсягу споживання –обсяг споживання електричної енергії, який визначається для споживачів постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до порядку, встановленого чинними нормативно –правовими актами. Згідно п. 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору. Обов'язковому погодженню з представництвом Держенергонагляду підлягають граничні величини споживання електричної енергії та потужності, розраховані для споживачів з максимальною дозволеною величиною споживання електричної потужності 750 кВт і більше та вибірково для інших споживачів, які впливають на режими електроспоживання у регіоні.
Виходячи з вищенаведеного можна зробити висновок, що проведення та застосування позивачем відносно відповідача направлених дій та процедури встановлення, проведення та доведення скоригованих договірних (граничних) величин споживання електричної енергії має здійснюватись за умови визначення у договорі між сторонами порядку встановлення, проведення та доведення скоригованих договірних (граничних) величин споживання електричної енергії.
Відповідно до пункту 6.1. Правил користування електричною енергією затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за №417/1442, договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Як видно з договору та зазначено у його умовах, між сторонами по справі були узгоджені питання щодо проведення коригування ліміту та доведення до споживача скоригованих величин споживання електричної енергії. Також у договорі передбачено умови проведення коригування ліміту споживання електроенергії у разі несвоєчасної оплати і стягнення санкцій в порядку ст. ст. 26, 27 Закону України „Про електроенергетику”, з зазначенням порядку проведення коригування, доведення скоригованої величини споживання електричної енергії, виставлення рахунків за перевищення скоригованої величини та їх оплати.
Судом встановлено, що кількість та обсяги електричної енергії та потужності на кожен місяць 2006 року між сторонами були визначені у додатку №1 до договору, а також те, що у 2006 році відповідачем споживалась електрична енергія.
Як свідчать матеріали справи відповідачем споживалась електроенергія для власних потреб, а саме:
- січень 2006 року –51585 кВт/г;
Вказані обставини підтверджуються наданим до суду звітом відповідача про обсяги спожитої електроенергії та відповідним рахунком за активну електроенергію.
Відповідно до п. 7.8 Правил користування електроенергією остаточний розрахунок за електричну енергію здійснюється споживачами відповідно до показів розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором. Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За домовленістю сторін у договорі може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку зазначається у договорі або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.
Як видно з матеріалів справи позивачем відповідачу був виставлений рахунок на оплату спожитої активної електроенергії. Згідно рахунку було встановлено термін його оплати та відповідача було попереджено про припинення постачання електроенергії у разі прострочення його оплати. Як видно з рахунку, його було отримано особисто представником відповідача 31.01.2006 року.
За умовами укладеного договору (додаток №5) сторони домовились про те, що кінцевий розрахунок за спожиту електроенергію необхідно здійснити протягом десяти днів після дати виписки рахунку.
Як видно з матеріалів справи виставлений рахунок у встановлений договором термін відповідачем було сплачено частково.
З зазначеного впливає, що відповідачем було затримано проведення оплати за спожиту електроенергію, в зв’язку з чим відповідачем були порушені умови договору в частині проведення своєчасної оплати за спожиту електроенергію у розрахунковому періоді. В зв’язку з несплатою у встановлені договорами строки, позивачем відповідачу на підставі договору та додатку №1 була скоригована договірна величина споживання електроенергії до рівня фактично сплаченої електроенергії, а саме:
- на січень 2006 року – 39000 кВт/г
Вказані обставини підтверджуються копією лімітного повідомлення про коригування ліміту споживання електроенергії до рівня фактично сплаченої електроенергії за розрахунковий період та відповідним актом про перевищення договірних величин.
Статтею 27 Закону України “Про електроенергетику” встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Одним з видів правопорушень в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, у тому числі споживання електроенергії понад договірні величини, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Щодо спірного періоду січня 2006 року санкція за перевищення ліміту споживання електроенергії також існує, але не у п’ятикратному розмірі, а у двократному.
Слід зазначити, що Закони, які б відповідно до ст. 92 Конституції України визначали дії, щодо споживання електричної енергії понад граничну величину, скориговану відповідно до п. 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, злочином або адміністративним правопорушенням і встановлювали кримінальну або адміністративну відповідальність за такі дії відсутні.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що передбачена ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” санкція, про що зазначається у ст. 27 названого Закону, на думку суду, за своєю природою є господарсько –правовою відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання і є штрафною санкцією.
Виходячи з наведеного, згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Пунктом 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Пунктом 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.
При розгляді справи, судом було встановлено, що спожита електроенергія відповідачем у спірному періоді була сплачена, але з затриманням. Також слід зазначити, що як встановлено судом установа відповідача є військовою частиною, яка фінансується з державного бюджету. Отже, виходячи з вищенаведеного та умов укладеного між сторонами по справі договору, на думку суду, підстави для проведення коригування та обґрунтовані вимоги про стягнення ПДВ у ВАТ „ЕК Одесаобленерго” фактично існують, але приймаючи до уваги ступень виконання своїх зобов'язань за договором відповідачем, майновий стан відповідача та інші інтереси сторін по справі, що заслуговують на увагу, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору застосувати ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та зменшити розмір нарахованих ВАТ „ЕК Одесаобленерго” Військової частині А3516 штрафних санкцій до 750, 00 грн.
Вказані санкції підлягають стягненню саме з відповідача оскільки за договором від 20.01.2006 року №2 про централізоване проведення розрахунків за спожиту електроенергію згідно виділених лімітів який укладено між позивачем та КЕВ м. Одеси відповідальність за несвоєчасну оплату рахунків енергопостачальної компанії несе саме відповідач.
У відповідності з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем до суду не було належним чином доведено та доказано належне виконання своїх зобов’язань за договором та угодами. У відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у судових засіданнях в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Військової часини А3516, р/р 35217004000625 в ОГК Одеської області, МФО 828011, код 08377158 (66500, Одеська область, смт Любашівка) на користь Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” в особі Котовського РЕМ на рахунок №2603930143797 в ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 328845, код 05479929 (Одеська область, м. Котовськ, провулок Короленко, 31) 750 (сімсот п’ятдесят) грн. штрафних санкцій за перевищення ліміту споживання електроенергії у січні 2006 року.
3. Стягнути з Військової часини А3516, р/р 35217004000625 в ОГК Одеської області, МФО 828011, код 08377158 (66500, Одеська область, смт Любашівка) на користь Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” в особі Котовського РЕМ на рахунок №26009316087 в АБ „Південний”, МФО 328209, код 05479929 (Одеська область, м. Котовськ, провулок Короленко, 31) 102 (сто дві) грн. держмита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Рішення підписано 19.03.2007 року.
Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Могил С.К.