Справа № 2-4/2009 р.

                            РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня   2009 р.             Михайлівський районний суд  Запорізької області

в складі: головуючого – Ворожбянова А.М.

         при секретарі – Лапезіній Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні зали суду смт Михайлівка цивільну справу за позовом Державної податкової інспекції у Михайлівському районі до ОСОБА_1  про визнання недійсним договору купівлі-продажу, -

В С Т А Н О В И В :

    До Михайлівського районного суду звернулась Державна податкова інспекція у Михайлівському районі з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

    В судовому засіданні представник ДПІ у Михайлівському районі за довіреністю ОСОБА_2 пояснив, що 27.02.2006 р. керівник СТОВ „Заря” ОСОБА_3, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, склав з приватною особою ОСОБА_1 договір купівлі-продажу, яким реалізував останньому за 41000,00 грн. два корпуса молочно-товарного комплексу, розташованого на території МТФ в с. Мар’янівка без письмової згоди ДПІ у Михайлівському районі.

Згідно витягу, наданого реєстратором Інформаційного центру Міністерства Юстиції м. Запоріжжя, з 05.09.2000 р. все рухоме майно та майнові права СТОВ „Заря” перебувають у податковій заставі. Керівник СТОВ „Заря” ОСОБА_3 при укладенні з приватною особою ОСОБА_1 договору купівлі-продажу майна від 27.02.2006 р. повинен був письмово узгодити відчуження цього майна з ДПІ у Михайлівському районі, однак не вчинив відповідних дій. Просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 27.02.2006 року укладений між СТОВ „Заря” та приватною особою ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_1 Мушех в судовому засіданні пояснив, що він дійсно згідно договору від 27.02.2006 р., який було складено між ним та СТОВ „Заря” в особі ОСОБА_3 купив будівельні споруди, а саме: два корпуса молочно-товарного комплексу за 41000 грн. Про те, що ОСОБА_3 не міг продавати ці корпуси він не знав. До нотаріальної контори він не звертався, тому не знав порядок перевірки заборони відчуження цих об’єктів.

Суд вислухавши сторони, вивчивши докази по справі: договір від 27.02.2006 р., накладну, вирок від 23.08.2006 р. на ОСОБА_3, витяг про внесення запису до Державного реєстру застав рухомого майна, ухвалу Господарського суду, ухвалу Верховного Суду України, вважає що позов обгрунтований та підлягає задоволенню.

Так, згідно п.1 ст. 207 Господарського Кодексу України, господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.  

     Керуючись ст. ст. 15, 57, 208, 209 ЦПК України, ст. 228 ЦК України, п.1 ст. 207 ГК України,  суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу без номеру від 27.02.2006 року на загальну суму 41000,00 грн., укладеного між СТОВ „Заря” та ОСОБА_1.  

    На рішення суду протягом 10 днів може бути подано заяву про апеляційне оскарження.

    Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Головуючий                                 Ворожбянов А.М.