Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 травня 2009р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової пал ати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Мелінишин Г.П.
суддів Фединяка В.Д., Ясеновенко Л.В.,
секретаря Юрків І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» доОСОБА_1. про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, гарячого водопостачання та за зустрічним позовом ОСОБА_1. до ДМП про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» на рішення Івано-Франківського міського суду від 18.02.2009 р.,-
в с т а н о в и л а:
В червні 2005 р. ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» звернулося в суд з позовом доОСОБА_1. про стягнення заборгованості за надані послуги теплопостачання та гарячого водопостачання в сумі 2832 грн. 58 коп. В ході розгляду справи позивач неодноразово змінював позовні вимоги, просив стягнути на його користь з відповідачки 1163 грн. 32 коп. боргу за теплопостачання, 627 грн.58 коп. за гаряче водопостачання, а всього 1790 грн. 90 коп.
В липні 2005 р. ОСОБА_1звернулася в суд з позовом до ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Останнім рішенням Івано-Франківського міського суду від 18.02.2009 р. частково задоволено позов ДМП „Івано-Франківськтеплокомуненерго”. Стягнуто на його користь зОСОБА_1. 895 грн. 45 коп. заборгованості за надані послуги теплопостачання та
_______________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-588/2009р. Головуючий у 1 інстанції Барашков В.В.
Категорія 24 Доповідач Мелінишин Г.П.
гарячого водопостачання. В задоволенні інших позовних вимог ДМП та в задоволенні зустрічного позовуОСОБА_1. до ДМП про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_1та ДМП „Івано-Франківськтеплокомуненерго” подали апеляційні скарги.
ОСОБА_1в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Згідно аудиторського висновку її борг перед ДМП за період з 01.05.2002 р. до 01.05.2005 р. становить лише 98 грн. Відмовляючи в задоволенні її позову суд не врахував, що позивач неодноразово змінював суму боргу, тим самим неправильно визначаючи її. В зв»язку з цим вона безпідставно сплатила ДМП 1032 грн. неіснуючої заборгованості, чим їй спричинено матеріальну шкоду. Крім того, незаконними діями ДМП їй завдано моральних страждань, погіршився її стан здоров»я, в результаті чого вона змушена була неодноразово стаціонарно та амбулаторно лікуватися. Оскільки всіх цих обставин суд до уваги не прийняв, просила рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким стягнути на її користь з ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» 950 грн. матеріальної шкоди, 1032 грн. зайво сплачених коштів, 10 000 грн. моральної шкоди та судові витрати.
ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» в своїй апеляційній скарзі зазначає, що рішення про часткове задоволення їхнього позову постановлено судом всупереч вимог чинного матеріального та процесуального законодавства. Задовольняючи частково позов ДМП суд виходив з того, що відповідачка і її син як особи, що постраждали внаслідок Чорнобильської аварії, мають право на 50% знижку оплати наданих їм послуг теплопостачання та гарячого водопостачання. Однак судом не враховано, що така пільга надається особі та членам її сім»ї за їх місцем проживання з моменту їх реєстрації за місцем проживання. ОСОБА_1 зареєстрована за місцем проживання в м. Івано-Франківську 05.01.2005 р. і саме з цього часу їй надавалася 50 % знижка оплати комунальних послуг. Відповідачці було проведено перерахунок заборгованості та знято з її особового рахунку згідно поданої нею заяви, суму нарахування 1749 грн.60 коп., що утворилася до отримання нею ордера, та 90 грн. 42 коп. в зв»язку із смертю матері. Тому суму заборгованості обчислено саме з 25.02.2002р. - часу отримання ордеру в розмірі 1790 грн. 90 коп. Судом застосовано 50% знижку до всієї суми позову, не враховуючи при цьому періоди, коли така знижка відповідачу надавалась. З наведених підстав просив рішення в цій частині скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити та стягнути зОСОБА_1. судові витрати.
ОСОБА_1в засіданні апеляційного суду доводи своєї апеляційної скарги підтримала, заперечивши доводи апеляційної скарги ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго». Представник ДМП доводи своєї скарги підтримала з наведених в ній мотивів, апеляційну скаргуОСОБА_1. заперечила, посилаючись на обґрунтованість в цій частині рішення суду.
Задовольняючи частково позов ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» та стягуючи зОСОБА_1. заборгованість за послуги тепло- та гарячого водопостачання в сумі 895 грн.45 коп. , суд виходив з того, що відповідачка та її син є особами 1 категорії, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, а тому мають пільги на 50 % знижку при оплаті комунальних послуг. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позовуОСОБА_1. суд виходив з того, що позивачка на підтвердження своїх позовних вимог будь-яких доказів не представила.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скаргаОСОБА_1. до задоволення не підлягає, а апеляційну скаргу ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1та її син ОСОБА_2. є особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1 категорії, в зв»язку з чим відповідно до ч. 1 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мають право на 50% знижку оплати комунальних послуг, в т.ч. і послуг, які надаються ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго».
Однак суд помилково вважав, що право на таку пільгу відповідач має з 25.02.2002 р.- часу отримання ордеру на спірну квартиру. Тому рішення суду в частині позову ДМП доОСОБА_1. про стягнення заборгованості підлягає до скасування з ухваленням в цій частині нового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач та її син, який є членом її сім»ї, 05.01.2005 р. зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1, після чого подали до ДМП необхідні документи, що підтверджують їхнє право на пільги. Встановлено, що саме з цього періоду з урахуванням зазначених пільг позивач і провів перерахунок оплати за послуги тепло- та гарячого водопостачання.
Твердження ОСОБА_1. про те, що пільги їй надавалися згідно довідки від 13.03.1997 р.(а.с.16), що підтверджує її звернення до ДМП , та що і після одержання ордеру на квартиру вона зверталася до ДМП з відповідною заявою , не заслуговує на увагу. Таке право на пільги виникло уОСОБА_1. з дати подання нею документів, що підтверджують право на пільгу, після реєстрації в квартирі, тобто з 05.01.2005 р.
Тому сума заборгованості, обчислена ДМП, за надані ОСОБА_1. та її синові послуги теплопостачання та гарячого водопостачання та не спростована відповідачем підлягає стягненню в розмірі 1790 грн. 90 коп. Враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України підлягають розподілу і судові витрати.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилалась на заподіяння їй ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» матеріальної шкоди безпідставним нарахуванням повної суми оплати за спожиті послуги, зайвою сплатою цих сум без врахування її права на пільги, та заподіяння в зв»язку з цим моральних страждань.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд обґрунтовано виходив з того, що позивач доказів на підтвердження своїх вимог суду не представила.
Рішення суду в цій частині постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду в цій частині не спростовують. А тому підстав для її задоволення колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.218, 307, 308, 309,313-314,316,317 ЦПК України, колегія суддів ,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, апеляційну скаргу ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» задовольнити. Рішення Івано-Франківського міського суду від 18 лютого 2009 року в частині позову ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» доОСОБА_1. про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, гарячого водопостачання скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. Позов ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» доОСОБА_1. про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» 1790 грн. 90 коп. заборгованості за послуги теплопостачання, гарячого водопостачання та 30 грн. судових витрат, а всього 1820 грн. 90 коп.
В решті рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуюча: Г.П. Мелінишин
Судді: Л.В.Ясеновенко
В.Д. Фединяк