ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2009 року № 1619/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Онишкевича Т.В., Ліщинського А.М.,
при секретарі судового засідання Тарнавської Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги виконавчого комітету Чернівецької міської ради та ОСОБА_1 на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 грудня 2008 року у справі за позовомОСОБА_2 до виконавчого комітету Чернівецької міської ради, за участю третьої особи - ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення,-
ВСТАНОВИЛА :
У квітні 2007 року ОСОБА_2звернулася до Першотравневого районного суду м. Чернівці з позовом до виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання незаконним та скасування п. п. 4.2 рішення Чернівецького міськвиконкому № 634/14 від 20.07.2004 року та п. п. 1.23 рішення Чернівецького міськвиконкому № 134/3 від 28.02.2006 року.
Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 грудня 2008 року задоволено адміністративний позовОСОБА_2 до виконавчого комітету Чернівецької міської ради, визнано незаконним та скасовано п. п. 4 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 634/14 від 20.07.2004 року «Про передачу приміщень в оренду, внесення змін в пункти рішень виконкому міської ради», п. п. 1.23 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 134/3 від 28.02.2006 року «Про підтвердження права комунальної власності, на об'єкти нерухомості, що належать територіальній громаді м. Чернівці та визнання пунктів раніше прийнятого рішення таким, що втратили чинність».
Вказане судове рішення в апеляційному порядку оскаржено виконавчим комітетом Чернівецької міської ради та ОСОБА_1.
Виконавчий комітет Чернівецької міської ради у поданій апеляційній скарзі просить постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 грудня 2008 року скасувати і прийняти нову, якою відмовити позивачу в позові, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та невідповідність його висновків обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги Виконавчий комітет Чернівецької міської ради покликається на те, що судом не прийнято до уваги те, що спірні приміщення не перебували у власності позивача, а міська рада як власник будівлі самостійно мала право розпорядження майном, що знаходиться у її власності. Судом необґрунтовано вказується на те, що міська рада при передачі в оренду приміщень повинна була брати згоду у позивача на передачу приміщень в оренду. Зазначене спростовується тим, що виконавчий комітет міської ради при передачі приміщень в оренду керувалась Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та Цивільним Кодексом України. Вказані нормативні акти не передбачають отримання згоди на передачу комунального майна в оренду. Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Згідно з статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд. Постановою Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991р. «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю» затверджено перелік майна, яке передається до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць. Керуючись зазначеною Постановою Кабміну України були прийняті рішення Чернівецької обласної ради народних депутатів від 27.12.1991р. та рішення Чернівецької міської ради народних депутатів від 25.01.1992р. № 253, якими визначено перелік об'єктів комунальної власності Чернівецької міської ради. Згідно з додатком 1 пунктом 2.1 визначено, що у міську комунальну власність передані КЖРЕП м. Чернівці з № 1 по 18 включно з житловим та нежитловим фондом, що є на їх обліку. Судом не прийнято зазначене та те, що житловий АДРЕСА_1 разом з нежилими приміщеннями перебував та перебуває на балансі КЖРЕП №12. Вказане також підтверджується повідомленням ЧКОБТІ від 12.10.2004р. № 2007 де зазначено, що власником АДРЕСА_1 є місцева рада на підставі рішення виконкому міської ради від 11.01.1950р. № 32. Право власності на нежилі приміщення, що розташовані в житловому будинку на вул. Головній, 21 цілком законно було підтверджено за територіальною громадою м. Чернівців на підставі рішення виконкому міської ради від 28.02.2006р. №134/3, про що ЧКОБТІ видано міській раді свідоцтво про право власності на нерухоме майно від ІНФОРМАЦІЯ_1, серії НОМЕР_1 та зареєстровано в державному реєстрі за №14154157 від 17.03.2006 року.
ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі просить постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 грудня 2008 року скасувати і прийняти нову, якою відмовити позивачу в позові, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та невідповідність його висновків обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 покликається на те, що суд першої інстанції відкрив провадження у даній справі без повідомлення про розгляд справи. Також вважає неправомірним відхилення клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з ознайомленням з матеріалами справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подані скарги підлягають частковому задоволенню з наступних мотивів.
Відповідно до ч 1. ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на:
Спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
Спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
Спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладення та виконання адміністративних договорів;
Спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
Спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
При вирішенні питання за правилами якого судочинства підлягає розгляду та вирішенню певний спір, необхідно враховувати його суб'єктивний склад та предмет заявленого позову. Під предметом позову слід розуміти певну вимогу матеріально-правового характеру.
З матеріалів справи вбачається що позивач ОСОБА_2оскаржує рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 634/14 від 20.07.2004 року та № 134/3 від 28.02.2006 року, зі змісту яких вбачається надання в орендне користування підвальних приміщень площею 45, 8 кв. м. та площею 30,9 кв. м. Отже в даному випадку предметом спору між сторонами є спір про право, який повинен вирішуватися в порядку цивільно-процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційні скарги виконавчого комітету Чернівецької міської ради та ОСОБА_1 задоволити частково.
Постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 грудня 2008 року у справі № 2а-15/08 скасувати, та закрити провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В.Ніколін
Судді Т.В.Онишкевич
А.М.Ліщинський