№2-407/10

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2010р. м. Маріуполь

Приморський районний суд у складі:

головуючого: судді Лузана В.В.,

при секретарі: Демененко М.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинне збудоване нерухоме майно та визнання права на спадщину, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2010р. ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до Маріупольської міськради, у якому просила визнати право власності на самочинне збудоване нерухоме майно, яке розташовано на земельній ділянки будинку № 60 по вул. Дніпропетровській у Приморському районі м. Маріуполя, що належала ОСОБА_2, її чоловікові, який помер у 2009р., за спадщиною за законом.

У судовому засіданні позивачка підтримала заявлені вимоги та пояснила, що її померлому чоловікові належить будівля, розташована на земельній ділянці № 60 по вул. Дніпропетровській у м. Маріуполі, на якій ним при житті було самочинно збудовано: гаражи літ. В-1, Е-1, сарай літ. Д-1, однак без відповідного дозволу. Оскільки право власності на знов створене нерухоме майно виникає з моменту реєстрації, а зареєструвати самочинне збудоване майно в БТІ вона не має права без рішення суду, просила визнати право власності на самозабудови, що розташовані на земельній ділянки б. № 60 по вул. Дніпропетровській у м. Маріуполі та визнати за нею право власності на зазначені будівлі за спадщиною, оскільки вона після смерті чоловіка прийняла спадщину, оскільки мешкала та продовжує мешкати в цьому будинку, однак оформити своє право у нотаріальному порядку не мала можливості у зв*язку з наявністю самочинних будівель.

Представник Маріупольської міськради головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог не заперечував, з урахуванням висновку будівельної - технічної зкспертизи про відповідність будівель будівельно - технічних норм та правил пожежної безпеки.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно положенням п. 5 ст. 376 ЦК України, за вимогою користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на самочинне збудоване нерухоме майно, якщо це не порушує прав інших осіб.

Факт знаходження земельної ділянки в користуванні ОСОБА_2 на законних підставах та належності йому будівлі на праві приватної власності підтверджується документально - повідомленням БТІ, матеріалами генерального плана ділянки. За висновком будівельно - технічної експертизи гаражи літ. В-1, Е-1, сарай літ. Д-1, розташовані на земельній ділянки б. № 60 по вул. Дніпропетровській у м. Маріуполі, відповідають ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будівлі. Основні положення» та правилам пожарної безпеки України.

Відповідно положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину. Таким чином, є підстави визнати за позивачкою право на спадщину на будівлю, що належала ОСОБА_2

Керуючись ст. 15, 60, 196, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 376, 1268 ЦК України,

суд-,

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_1 право власності за спадщиною на будівлю № 60 по вул. Дніпропетровській в Приморському районі м. Маріуполя з усіма господарськими будівлями, які розташовані на ній, у тому числі самочинно збудованим нерухомим майном: гаражами літ. В-1, Е-1, сараєм літ. Д-1, які належали ОСОБА_2, зобов*язавши Маріупольське БТІ зареєструвати право власності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, тобто через десять днів; якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк 20 днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Лузан В.В.