В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 1-42/11

12 вересня 2011 року                                                                       смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі:

судді одноособово ОСОБА_1,

за участю секретаря Гордійчук Т.О., Богданець Н.А.,

за участю прокурора Кляпка М.С., Набухотного С.В.,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілих ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, Рокитнівського району Рівненської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, приватного підприємця, одруженого, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2010 року, близько 22 години 50 хвилин, ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі сполученням Вежиця-Рокитне- Борове, в напрямку с. Блажове зі сторони с. Залав'я, не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки в наслідок чого втратив контроль над керованим ним транспортним засобом та допустив виїзд даного автомобіля в кювет, в результаті чого пасажир автомобіля ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи та склепіння черепа з крововиливами у речовину та під оболонки головного мозку, з повним поперечним розривом довгастого мозку; закритої травми грудей: з масивним крововиливом у м'які тканини правої половини передньої поверхні грудей, повним поперечним переломом тіла грудини, розривом правого грудинно-ключичного зчленування, відривом кісткових частин правих ребер від хрящових частин з ушкодженням правої легені, порушенням цілісності правої половини передньої грудної стінки (розриви міжреберних м'язів пристінкового листка плеври), з розривом серцевої сорочки, з чисельними лівобічними переломами ребер; закритої травми живота з розміченням правої долі печінки, тріщиною селезінки, надривами правої нирки, крововиливами в брижу тонкого кишківника та клітковину правого заочеревинного простору; численних синців, саден, ран обличчя, тулуба, від яких помер на місці пригоди. Між спричиненням потерпілому ОСОБА_7 внаслідок, транспортної травми тілесних ушкоджень і настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.

В прямому безпосередньому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і шкідливими наслідками, що наступили, а саме: смерті ОСОБА_7, перебуває грубе порушення ОСОБА_6М наступних пунктів Правил дорожнього руху в Україні, які вимагають:

-п.1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальні збитки

-п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

в)          на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголівники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

-и. 2.9 Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння;

-п. 2.10. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

г)          вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;

д)          повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;

-п. 10.1 перед будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

-п. 11.2. Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини;

-п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати'його рух та безпечно керувати ним.

          Під час судового розгляду справи підсудний ОСОБА_6 свою винність у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнав частково та дав показання про те, що 10 грудня 2010 року він, ОСОБА_7, ОСОБА_8 були в магазині «Валентина»в с. Залав?я, де випили пляшку горілки 0,5 л. ОСОБА_7 вирішив провести його додому. Прийшовши до його будинку ОСОБА_7 запропонував з’їздити в село та ще випити. Після чого своїм автомобілем „ОРЕІ АSТRА" темного кольору він із ОСОБА_7 поїхали в центр села Залав?я, де в магазині «Валентина»випили ще пляшку горілки 0,5 л. Коли магазин мав вже закриватися, це було близько 23-ї години, то він із ОСОБА_7 вийшов із магазину сів за кермо свого автомобіля, а ОСОБА_7 сидів на пасажирському сидінні біля нього. Після чого поїхали в напрямку с. Блажове. Він був добре випивший. По дорозі, коли їхав, автомобіль занесло і він з’їхав в кювет. Як сталася дорожньо-транспортна пригода не пам’ятає. Пам’ятає, як йшов дорогою зупиняв автомобілі. Їхав якийсь автомобіль, зупинився, за кермом автомобіля був хлопець ОСОБА_9 із с. Блажове, із ним в автомобілі було ще двоє хлопців. Коли він сів в автомобіль, то сказав, що потрапив в аварію, з’їхав з дороги та просив, щоб його завезли додому. Потім повернулися на місце дорожньо-транспортної пригоди. Хлопці вийшли із автомобіля, підійшли до його автомобіля, подивилися чи там не має нікого. В той час він стояв на дорозі. Після чого хлопці його завезли додому і він ліг спати. Коли його привезли додому, то вдома була дочка і зять. Про те, що потрапив у дорожньо-транспортну пригоду вдома нікому не говорив. Його розбудили, коли приїхали працівники міліції, вони і сказали, що під час дорожньо-транспортної пригоди загинув ОСОБА_7. Водійський стаж його становить із 1993 року. Коли він їхав автомобілем, із с. Залав?я в напрямку с. Блажове зустрічних автомобілів не було, дорога була рівною, вибоїн не було, дорога була слизькою. З якою їхав швидкістю не пам’ятає, бо не звернув на це уваги. Під час керування автомобілем видимість була доброю, автомобіль був у технічно справному стані, під час руху автомобілем йому ніхто не заважав ним керувати. Після дорожньо-транспортної пригоди, коли виходив із автомобіля, то ОСОБА_7 в автомобілі не було. Як відбулася дорожньо-транспортна пригода не пам’ятає. Ділянка дороги, де відбулася подія, має невеликий поворот. У вчиненому щиро кається.

          В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 визнав частково, погоджується відшкодувати випрати на поховання ОСОБА_7 в розмірі 12650 гривень та моральну шкоду в розмірі 62350 гривень. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 підсудний ОСОБА_6 визнав частково, погоджується відшкодувати моральну шкоду в розмірі 75000 гривень. Витрати потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за надання правової допомоги в розмірі по 12500 гривень підсудний ОСОБА_6 не визнав.

Сумнівів у істинності та добровільності позиції підсудного ОСОБА_6 щодо визнання ним обставин справи та своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину не має.

Крім визнання вини підсудним ОСОБА_6 його винність підтверджується іншими об'єктивними доказами по справі дослідженими та перевіреними судом.

          Потерпіла ОСОБА_2 дала показання про те, що 10 грудня 2010 року близько 11 години бачила ОСОБА_6 біля школи, коли він мив свою машину. На її думку, в той час ОСОБА_6 був вже випивший. Про те, що сталася дорожньо-транспортна пригода та загинув її син дізналася о 00 годині 05 хвилин, коли зателефонував її син ОСОБА_10, який вже був на місці дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки діями ОСОБА_6 внаслідок яких загинув її син ОСОБА_7, їй завдано матеріальну та моральну шкоду, просить стягнути на її користь 12650 гривень витрат на поховання сина, 150000 гривень моральної шкоди та 12500 гривень витрат на надання правової допомоги.

          Потерпілий ОСОБА_3 дав показання про те, що на телефон дружини ОСОБА_2 зателефонував син ОСОБА_10 та повідомив про те, що сталася дорожньо-транспортна пригода та там був його син ОСОБА_11. Він своїм автомобілем поїхав на місце дорожньо-транспортної пригоди. Сина ОСОБА_11 перенесли в їх автомобіль та вони поїхали на зустріч швидкій. Коли під’їхала карета швидкої допомоги, то ОСОБА_7 перенесли в їх автомобіль. Фельдшер швидкої допомоги сказав, що пульс у ОСОБА_7 був, але говорив, що шансів мало. Після чого ОСОБА_7 було доставлено в приймальне відділення лікарні, а через декілька хвилин повідомили, що він помер. Оскільки загибеллю сина йому завдано шкоду просить задоволити його позов та стягнути із підсудного ОСОБА_6 150000 гривень моральної шкоди та 12500 гривень витрат за надання правової допомоги.

          Свідок ОСОБА_12 дала показання про те, що в той вечір близько 23 години повернувся додому її батько ОСОБА_6, він був напідпитку, про те, що сталася аварія нічого не говорив, та відразу ліг спати. Через деякий час її чоловікові зателефонував ОСОБА_13 та сказав, що сталася дорожньо-транспортна пригода та автомобіль батька перекинувся. Вона із чоловіком ОСОБА_14 поїхали на місце дорожньо-транспортної пригоди. Коли приїхали, то автомобіль стояв на боку, а під автомобілем лежав ОСОБА_7. Її чоловік підійшов до ОСОБА_7, подивитися чи є пульс, але говорив, що пульс відсутній. В той час на місці дорожньо-транспортної пригоди були ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_5, Микола жителі с. Блажове. Пізніше приїхали брати ОСОБА_7 ОСОБА_15 та ОСОБА_4, перенесли ОСОБА_7 в свій автомобіль та повезли на зустріч швидкій.

          Свідок ОСОБА_14 дав показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_12

          Свідок ОСОБА_15 дав показання про те, що в той вечір заходив в магазин, бачив, що там його брати ОСОБА_13 та ОСОБА_7, а також ОСОБА_8 і ОСОБА_6 розпивали спиртні напої. Через деякий час ОСОБА_7 запропонував завести ОСОБА_6 додому, бо той був п’яний, а на вулиці було слизько. Після чого він пішов по своїх справах. Близько 23 години йому зателефонували та повідомили про те, що сталася дорожньо-транспортна пригода. Після чого із братом ОСОБА_4 поїхали на місце події, де побачив, що на узбіччі стоїть автомобіль ОСОБА_6, а під автомобілем лежав брат ОСОБА_7. Після чого вони, із хлопцями, які там були, перенесли ОСОБА_7 в свій автомобіль та поїхали на зустріч кареті швидкої допомоги.

Свідок ОСОБА_16 та ОСОБА_8 своїми показаннями підтвердив показання свідка ОСОБА_15

Свідок ОСОБА_9 дав показання про те, що в той вечір, дати він вже не пам’ятає, він їхав своїм автомобілем марки «ВАЗ-21115»в напрямку с. Блажове. В автомобілі із ним були ОСОБА_17 та ОСОБА_18 Біля мосту, що знаходиться між селами Блажове та Залав?я побачив, що на дорозі стояв ОСОБА_6. Він зупинився, ОСОБА_6 сів в його автомобіль. В автомобілі ОСОБА_6 повідомив, що його автомобіль злетів із дороги та говорив про те, що в автомобілі нібито ще хтось має бути. Після чого вони поїхали на те місце, де залишився автомобіль ОСОБА_6 Приїхавши на дане місце ОСОБА_6 залишився на дорозі, а вони втрьох пішли до автомобіля ОСОБА_6 Він свій автомобіль поставив так, щоб світло фар світило на автомобіль ОСОБА_6 Вони обійшли автомобіль, там нікого не було, а тому поїхали в с. Залав?я щоб відвезти ОСОБА_6 додому. Після того як ОСОБА_6 завезли додому вони поїхали в с. Блажове, де зустріли ОСОБА_19 та ОСОБА_13 Вони розповіли про те, що ОСОБА_6 автомобілем з’їхав із дороги та автомобіль побитий стоїть на узбіччі. Під час їх розмови ОСОБА_13 сказав, що в той вечір із ОСОБА_6 їздив ОСОБА_7, а тому потрібно ще раз поїхати на місце дорожньо-транспортної пригоди. Після чого всі вони поїхали на місце події. Коли вийшли із свого автомобіля, то автомобіль ОСОБА_6 стояв на колесах на відстані 40-50 метрів від дороги. Вони підійшли до автомобіля ОСОБА_6, оглядали автомобіль, світили мобільними телефонами. В той час побачили, що під автомобілем хтось є, бо було видно ноги. Вони відразу автомобіль поставили на бік і побачили під автомобілем тіло людини, це був ОСОБА_7 Вони відразу викликали швидку та зателефонували братам ОСОБА_7. Через деякий час приїхали брати ОСОБА_7, перенесли ОСОБА_7 в свій автомобіль та поїхали на зустріч кареті швидкої допомоги.

Свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_13 своїми показаннями підтвердили показання свідка ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_20 дала показання, що працює продавцем магазину. В той вечір дати вона не пам’ятає, ввечері ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в магазині купили пляшку горілки та біля прилавку її розпили. Коли вона говорила, що магазин вже буде закривати, то вони вийшли із магазину. Вона бачила, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 сідали в автомобіль ОСОБА_6

Крім того, винність ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11 грудня 2010 року із фототаблицею до нього (а.с. 4-11 т. 1) згідно якого об’єктом огляду є місце дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля НОМЕР_1.

Протоколом огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу марки „ОРЕL АSТRА 0ТGF69" реєстраційний номер НОМЕР_2 від 11 грудня 2010 року (а.с. 14 т. 1).

Протоколами огляду місця події від 11 грудня 2010 року (а.с. 20-23 т. 1) згідно яких при огляді місця події на автодорозі Вежиця-Рокитне-Борове виявлено та вилучено гумову шину, ковпак до колеса, спортивну шапку, пластмасові уламки від автомобіля, номерний знак.

Висновком експерта № 7 від 28 січня 2011 року згідно якого при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження. Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок поєднаної травми голови, грудей та живота з чисельними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів. Між моментом отримання тілесних ушкоджень та настанням смерті пройшов короткий проміжок часу, який може вимірюватися хвилинами. Множинність, масивність тілесних ушкоджень, локалізація їх на різних анатомічних ділянках та протилежних поверхнях тіла, наявність різкого струсу тіла в сукупності дають підстави вважати, що в даному випадку мала місце транспортна травма, зокрема перевертанні транспортного засобу з наступним травмуванням ОСОБА_7 шляхом ударів різними ділянками тіла. Незадовго до настання смерті ОСОБА_7 вживав спиртні напої, в результаті судово-токсилогічного дослідження крові з його трупа виявлено етиловий спирт в концентрації 2,34 %0, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп’яніння (а.с. 113-118 т. 1).

Висновком експерта № 4 від 05 січня 2011 року згідно якого пластмасові уламки чорного кольору декоративних деталей до легкового автомобіля та дзеркало, які були виявлені та вилучені при огляді місця події від 11 грудня 2010 року раніше складали одне ціле з автомобілем НОМЕР_1, виявленим під час огляду місця події 11 грудня 2010 року (132-140 т. 1).

Висновком експерта № 1 від 18 січня 2011 року (а.с. 155-159 т. 1) згідно якого на момент огляду робоча гальмівна система та система рульового керування автомобіля НОМЕР_3 знаходились в працездатному стані та могли виконувати функції, передбачені конструкцією.

Висновком експерта № 2 від 20 січня 2011 року (а.с. 174-175 т. 1) згідно якого в даній дорожній обстановці водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_6 повинен був діяти згідно з вимогами п. 1.5, 10.1, 11.2 Правил дорожнього руху України. Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору слід вважати виїзд автомобіля НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 за межі проїзної частини дороги.

          Враховуючи викладене, суд погоджується із кваліфікацією органом досудового слідства дій підсудного ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_6, суд визнає його щире каяття, сприяння розкриттю та розслідуванню злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_6, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння (а.с. 188, а.с. 194 т. 1).

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання із врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_6, суд враховує характер, тяжкість (згідно статті 12 КК України) та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину; обставини, що пом'якшують та обставини, що обтяжують покарання; дані про особу винного, який по місцю проживання характеризується з позитивної сторони (а.с. 21 т.2), раніше не судимий (а.с. 15 т. 2), є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи (а.с. 25 т.2). Крім того, суд також враховує те, що ОСОБА_6 злочин вчинив перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння (а.с. 183, 194 т. 1), злочин вчинено із необережності, до вчинення злочину ОСОБА_6 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. ); після вчинення злочину залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, не повідомивши та не викликавши працівників міліції; те, що підсудний ОСОБА_6 частково відшкодував завдану шкоду; думку потерпілих щодо виду та міри покарання, а тому приходить до висновку про призначення покарання підсудному достатнього для попередження вчинення нових злочинів, що буде відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі підсудного, у виді позбавлення волі.

За роз’ясненням, що містяться в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати, як наслідки, що настали, характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до цього осіб (водіїв, пішоходів тощо), так і обставини, які пом’якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Каяття засудженого у скоєному, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, позитивну характеристику з місця проживання, часткове відшкодування завданої шкоди, суд визнає обставинами, які пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, що є підставою перейти до більш м’якого покарання, не зазначеного ч. 2 ст. 286 КК України, у відповідності з вимогами ст. 69 КК України.

          Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам, дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.

Дослідженими по справі доказами встановлено, що вина підсудного ОСОБА_6 у вчиненні злочину доведена повністю та його дії щодо порушення правил безпеки дорожнього руху перебувають у причинному зв’язку із негативними наслідками, що наступили, а тому завдана шкода підлягає стягненню із підсудного ОСОБА_6

Відповідно до роз’яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (із наступними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань і немайнових витрат, із врахуванням стану здоров’я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану. При цьому суд повинен виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає заявлені потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як цивільними позивачами, суми в 150 000 гривень на відшкодування моральної шкоди завищеними та виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, враховуючи глибину душевних страждань потерпілих через втрату сина, який був молодою людиною, суд приходить до висновку про стягнення із підсудного на користь потерпілих (цивільних позивачів) моральну шкоду, визначивши її в розмірі 75000 гривень кожному.

Крім того, суд стягує із підсудного ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_2 витрати на поховання сина в розмірі 12650 гривень, як такі, що повністю визнані підсудним ОСОБА_6

Суд також стягує із підсудного ОСОБА_6 на користь потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрати за надання їм правової допомоги в розмірі 12500 гривень кожному, як такі, що документально підтверджені (а.с. ).

          Крім того, суд приймає до уваги, що шкода потерпілій ОСОБА_2 на час розгляду справи підсудним ОСОБА_6 відшкодована в сумі 100000 гривень.

При вирішенні питання про стягнення моральної та матеріальної шкоди, суд враховує майновий стан підсудного ОСОБА_6, який є приватним підприємцем, має у власності нерухоме майно.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

          Керуючись ст.ст. 81, 323, 324 КПК України, ст.ст. 69, 286 КК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити покарання, із урахуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на один рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Строк відбування покарання засудженим ОСОБА_6 рахувати з 12 вересня 2011 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили змінити із підписки про невиїзд на взяття під варту.

Засудженого ОСОБА_6 взяти під варту в залі суду.

Цивільні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 75000 гривень та витрати за надання правової допомоги в розмірі 12500 гривень.

Стягнути із засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 150 гривень.

В решті позовних вимог цивільних позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 –відмовити.

Речові докази:

- гумову шину до автомобіля, пластмасовий ковпак до колеса автомобіля, реєстраційний знак НОМЕР_2, пластмасові частини деталей чорного кольору до автомобіля, які передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Рокитнівського РВ УМВС України в Рівненській області, повернути власнику;

- гумовий чобіт зеленого кольору, чорну спортивну шапку, які передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Рокитнівського РВ УМВС України в Рівненській області, знищити;

- автомобіль НОМЕР_1, який переданий на зберігання на спец майданчик Рокитнівського РВ УМВС України в Рівненській області, повернути власнику.

Накладений арешт на майно ОСОБА_6 скасувати.

На вирок може бути подано апеляцію через Рокитнівський районний суд Рівненської області до апеляційного суду Рівненської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення. Апеляція подається із дотриманням вимог ст. 350 КПК України щодо її змісту.

Суддя                                                                                                               Т.С. Феха.