№ 2-511/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 березня 2010 року м. Маріуполь

Приморський районний суд у складі:

головуючого: судді Лузана В.В.,

при секретарі: Демененко М.М.,

за участю представників позивачки: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинне збудоване нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2010р. ОСОБА_4 звернулася до суду з даним позовом до Маріупольської міськради, у якому просила визнати право власності за нею на самочинне збудоване нерухоме майно, яке розташовано на земельній ділянці № 69 по вул. Бахчиванджи у Приморському районі м. Маріуполя.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 доводи позову підтримав та пояснив, що позивачці належать будівлі, розташовані на арендованій земельній ділянці № 69 по вул. Бахчиванджи у Приморському районі м. Маріуполя, на якій було самочинно збудовано: нежитлові будівлі літ. Б2-1, В-2, В1-1, однак без відповідного дозволу. Оскільки право власності на знов створене нерухоме майно виникає з моменту реєстрації, а зареєструвати самочинне збудоване майно в БТІ вона не має права без рішення суду, просив визнати за позивачкою право власності на будівлі, що розташовані на цій земельній ділянці.

Представник позивачки ОСОБА_2 підтримала доводи позову та просила їх задовольнити з тих підстав, що права інших осіб діями ОСОБА_1 не порушені, нежитлові будівлі відповідають вимогам ДБН.

Представник Маріупольської міськради ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог не заперечував, з урахуванням висновку будівельної – технічної экспертизи про відповідність будівель будівельно - технічних норм та правил пожежної безпеки та за умови сплати позивачкою збору на створення та розвиток транспортної та соціальної інфроструктури у розмірі, встановленому відповідною постановою міської ради.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно положенням п. 5 ст. 376 ЦК України, за вимогою користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на самочинне збудоване нерухоме майно, якщо це не порушує прав інших осіб.

Факт знаходження земельної ділянки в користуванні позивачки на законних підставах підтверджується документально – повідомленням БТІ, матеріалами генерального плана ділянки. За висновком будівельно – технічної експертизи нежитлові будівлі літ. Б2-1, В-2, В1-1, розташовані на земельній ділянці б. № 69 по вул. Бахчиванджи у Приморському районі м. Маріуполя, відповідають ДБН 3.03.01-87 «Несуші та огорожуючи конструкції» та правилам пожежної безпеки України. Позивачка не заперечує проти сплати відповідного збору до міського бюджету.

Керуючись ст. 15, 60, 196, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 376 ЦК України, суд-,

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_4 право приватної власності на самочинне збудоване нерухоме майно: нежитлові будівлі літ. Б2-1, В-2, В1-1, розташоване на земельній ділянки б. № 69 по вул. Бахчиванджи у Приморському районі м. Маріуполя, зобов’язавши Маріупольське БТІ зареєструвати право власності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, тобто через десять днів; якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк 20 днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Лузан В.В.