Р І Ш Е Н Н Я № 2-48/10

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2010 року м.Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого – судді Лузана В.В.

при секретарі - Демененко М.М.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1,

відповідача № 1 - ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

відповідачки № 2 – ОСОБА_4,

представника відповідачки – ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2008р. ЗАТ КБ «ПриватБанк» (який змінив назву у жовтні 2010р. на ПАТ КБ «ПриватБанк») (надалі – Банк…), звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому зазначив, що 10.05.2006 року з відповідачем № 1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого йому був наданий кредит у сумі 39742,50 грн., строком погашення до 05.05.2011р. зі сплатою відсотків. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється щомісячно. Однак відповідачем ця вимога не виконується, заборгованість з урахуванням доповнення позову в частині його розміру станом на 11.03.2010р. складає 45107 грн. 83 коп. Відповідачка № 2 у травні 2006р. уклала договір поруки, зобов*язавшись відповідати перед Банком… за виконання ОСОБА_2 зобов*язань за кредитним договором, однак свої зобов*язання також не виконує. Просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість, а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 363,93 грн. та за інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 грн.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – старший юрисконсульт юридичного департаменту Маріупольської філії ПАТ КБ «ПриватБанк», яка діє на підставі довіреності, позовні вимоги уточнила та пояснила, що у тексті позовних заяв сума отриманого відповідачем № 1 кредиту – 58024,05 грн. зазначена помилково, т.я. фактично за договором ним отримано від Банку… 39742,50 грн. До лютого 2008р. відповідач № 1 вносив платежі, сплативши частину кредиту, а також інші витрати згідно умов договору, після чого свої обов*язки за договором не виконував, внаслідок чого станом на дату звернення з позовом до суду виникла заборгованість 36397 грн. 67 коп., яка складалась з заборгованості за кредитом, за відсотками за користування кредитом, за комісією також за користування кредитом та пені за несвоєчасне виконання зобов*язань. В подальшому розмір заборгованості збільшився, т.я. ніяких платежів відповідач № 1 не здійснював, однак у січні 2009р. в Банк… надійшли кошти від продажу автомобіля, на придбання якого видавався кредит та який був у заставі у Банку…, в сумі 10000 грн., у зв*язку з чим, станом на 17.06.2009р. Банк… провів перерахунок заборгованості, розмір якої склав 33882 грн. 04 коп. – з урахуванням усіх видів боргів. Станом на 11.03.2010р. останнє уточнення розміру позову, заборгованість по тілу кредиту склала 29739 грн. 26 коп.; за відсотками – 10729 грн. 66 коп.; за комісією 1291 грн.68 коп., пеня 3347 грн. 23 коп., що в загальній сумі складає 45107 грн. 83 коп. Оскільки відповідачка № 2, як поручитель за договором, свої зобов*язання також не виконує, то просила стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість в цій сумі та судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 363,93 грн. та за інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 грн., які перерахувати на відповідний рахунок позивача.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав. Факт отримання кредиту в сумі 39742, 50 грн. від Банку… не заперечував, однак стверджував, що за домовленістю з відповідачкою № 2 та зі згоди Банку… видав довіреність на розпорядження автомобілем, придбаним на гроші, отримані у якості кредиту від банку, сину відповідачки ОСОБА_6, який на початку 2008р. розбив автомобіль внаслідок ДТП. Після цього він, ОСОБА_2, перестав вносити платежі за кредит в Банк…, т.я. вважав, що розраховуватись за пошкоджений автомобіль не повинен. У січні 2009р. видав іншій особі, також зі згоди Банку…, довіреність на продаж автомобіля за умови, що ця особа погасить кредит, на підставі якої банк… отримав від цієї особи гроші в сумі 10000 грн., однак довіреність у квітні 2009р. він відкликав, т.я. змінились обставини, автомобіль знятий з обліку та проданий не був, а кредит не погашений. Просив в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 підтримав доводи відповідача та пояснив, що Банк… мав право отримати страхову виплату після ДТП з автомобілем, однак цю можливість не використав; після цього надав згоду на продаж ОСОБА_2 автомобіля третій особі, яка сплатила Банку… грошові кошти, однак ця сума не увійшла в розмір погашеної заборгованості. Окрім того, розрахунок заборгованості, наведений Банком… в первинному позові та в кінцевому варіанті не підтверджений документально, а також Банк… не заявляє вимог про розірвання кредитного договору, у зв*язку з чим просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідачка № 2 ОСОБА_4 позов не визнала. Той факт, що виступила в травні 2006р. поручителем при отриманні ОСОБА_2 кредиту в Банку… не заперечувала. Знала, що до січня 2008р. відповідач щомісячно вносив платежі Банку… Після того, як автомобіль був розбитий у ДТП, а також з січня 2008р. вона припинила спільне життя з ОСОБА_2, станом справ по погашенню кредиту не цікавилась та відшкодовувати борг спільно з відповідачем не має наміру, т.я. свою поруку вважає формальністю, яка була необхідна при оформленні договору та після припинення спільного життя втратила значення.

Представник відповідачки - адвокат ОСОБА_5 позов не визнав та стверджував, що у банку… відсутні підстави пред*явити солідарний позов до відповідачки № 2, т.я. за час дії договору кредиту Банком… в односторонньому порядку була змінена відсоткова ставка за кредитом, про що ОСОБА_4, як поручитель, повідомлена не була, у зв*язку з чим дія договору поруки підлягає припиненню.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Так, згідно умов кредитного договору від 10.05.2006 року ОСОБА_2 Банком… було надано кредит в сумі 39742,50 грн. зі сплатою відсотків річних за користування кредитом у розмірі 1,32% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.05.2011р. Погашення заборгованості здійснюється щомісячно в період сплати з 25 по 27 число кожного місяця шляхом виплати суми 167,09 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, відсотків, комісії, а також іншими витратами згідно умов договору, тобто пені.

Згідно ст..526, 527 ЦК України зобов’язання повинно бути виконано належним чином та відповідно з умовами договору та вимог Цивільного кодексу. Боржник повинен виконати свої обов’язки, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник повинен сплачувати відсотки, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір відсотків в цьому випадку встановлюється договором, законом чи іншим актом цивільного законодавства.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням вимог, визначених змістом зобов’язання.

Так, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 в порушення умов кредитної угоди не виконує в повному обсязі взяті на себе зобов’язання та з лютого 2008р. не сплачує кредит та відсотки за користування грошовими коштами.

Сума заборгованості відповідача № 1 перед позивачем станом на 11.03.2010р. складає 45107 грн. 83 коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком, а саме:

●29739,26 грн. – заборгованість за кредитом,

●10729,66 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом,

●1291,68 грн. – заборгованість по комісії за користування кредитом,

●3347,23 грн. – пеня.

Відповідачка ОСОБА_4, як поручитель за договором, свої зобов*язання за вимогою банку не виконала. Відповідно до ст.. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов*язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. Із конструкції ст.. 554 ЦК України випливає, що хоча поручитель і пов*язаний із боржником певними зобов*язальними відносинами, він є самостійним суб*єктом у відносинах із кредитором. Це підтверджується його правом висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідачів слід стягнути на користь позивача всю суму заборгованості за кредитною угодою солідарно та судові витрати, у тому числі витрати по ІТЗ, а також достягнути на користь держави несплачену Банком… при збільшенні розміру позову, суму судового збору, яка складає різницю між первинно сплаченою сумою та пред*явленої наприкінці, а також достягнути витрати по сплаті ІТЗ у зв*язку зі зміною їх розміру протягом розгляду справи.

Заперечення відповідачів та їх представників у тій частині, що автомобіль, на придбання якого був взятий кредит, був пошкоджений третьою особою з її вини, потім проданий зі згоди Банку… іншій особі, яка сплатила за автомобіль частину вартості Банку…, Банк… мав можливість скористатися послугами страхової компанії, однак не зробив цього; збільшив відсоткову ставку за договором кредиту в односторонньому порядку без належного повідомлення поручителя, судом до уваги не приймаються, т.я. сторонами за договором кредиту є позивач та відповідачі, тому дії третіх осіб, у тому числі страхової компанії, на сутність відносин сторін за договором не впливають, а відносяться тільки до розміру суми, яка підлягає стягненню.

Оскільки позов пред*явлений у листопаді 2008р., а Банк… збільшив відсоткову ставку до звернення до суду та прийняття Конституційним Судом України рішення від 09.02.1999р. № 1-рп/99 «У справі за конституційним зверненням Національного Банку України щодо офіційного тлумачення положень ч.1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)», то рішення Банку… щодо підвищення відсоткової ставки в односторонньому порядку, яке прийнято до 10 січня 2009р. у відповідності з умовами договору та в тому випадку, що відповідачами таке рішення Банку… своєчасно не оскаржене, не звільняє поручителя від виконання раніш прийнятих обов*язків.

Заперечення відповідачів у тій частині, що питання про стягнення сум заборгованості за кредитним договором не може бути розглянуто окремо від вимоги про розірвання цього договору, судом також до уваги не береться, оскільки відповідно до положень ст.. 11 ЦПК України позивачем таке питання не пред*являється.

З відповідачів слід стягнути судовий збір на користь позивача та держави відповідно ст. 88 ЦПК України та з урахуванням роз*яснень, викладених у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», при повному задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються ними пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів; а також витрати на ІТЗ на користь позивача у відповідних долях.

Керуючись ст..ст.. 3,10,15,107, 212-215 ЦПК України, ст..526, 527, 530, 554 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» (рр 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) у відшкодування заборгованості за кредитом – 45107 грн. 83 коп.

Стягнути в долівому відношенні з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь того ж позивача (рр 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору в розмірі 363,93 грн., або по 181 грн. 96 коп. з кожного та за інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн., або по 15 грн. з кожного.

Достягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь держави недосплачену суму судового збору 87 грн. в рівних частках, тобто по 43,50 грн. з кожного, а також витрати на ІТЗ в розмірі 90 грн., тобто по 45 грн. з кожного.

На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Лузан В.В.