ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
29.06.06 Справа№ 4/792-20/82
(№ 4/608-6/54)
За позовом: Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ
до відповідача: Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго»м. Сокаль
про стягнення пені, штрафу, інфляційних, 3 % річних.
Суддя Манюк П.Т.
При секретарі Кравець В.П.
Представники:
від позивача: Працьовитий Ю.В. - представник
від відповідача: Ребрина Л.Я. –представник
Зміст ст. 22 ГПК України представникам сторін роз’яснено.
Суть спору: Позов заявлено Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго»про стягнення заборгованості, пені, штрафу, інфляційних, 3 % річних.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2006 року, рішення господарського суду Львівської області від 17.05.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.09.2005 року залишені в силі в частині стягнення основного боргу у розмірі 327 899, 93 грн.; скасовані в частині стягнення пені, штрафу, відсотків а справу в цій частині передано на новий розгляд.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 51 936, 07 грн.; інфляційні у розмірі 59 235, 72 грн.; три відсотки річних у розмірі 15 072, 42 грн.; сім відсотків штрафу у розмірі 22 953 грн.
Представник відповідача в судових засіданнях та у представленому відзиві позовні вимоги частково визнав та подав клопотання про розстрочку виконання судового рішення.
Розглянувши позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у справі в їх сукупності суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до Закону України від 08.10.1999 р. № 1136-ХІV “Про внесення зміни до статті 214 Цивільного кодексу Української РСР” положення ст.214 Цивільного кодексу Української РСР не поширюється на правовідносини, що виникають з прострочення виконання грошового зобов”язання, пов”язаного з оплатою населенням комунальних послуг.
Згідно довідки Сокальської районної державної адміністрації, частка опалювальної площі населення становить 78,6%, отже на 78,6% боргу, або на 257 729,34 грн. 3% річних та інфляційні нараховуватись не можуть, тому суд прийшов до висновку, що до стягнення підлягає 3% річних в розмірі 3 236,44 грн. та інфляційні в розмірі 12 676,44 грн.
Що стосується стягнення пені, суд задовільняючи частково позовні вимоги в цій частині, виходить з того, що відповідно до ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано. Правильний розмір пені становить 24 525, 11 грн. Розглянувши клопотання відповідача про зменшення пені, враховуючи важке фінансове становище підприємства, суд прийшов до висновку про необхідність, як виняток, зменшити розмір неустойки, тому до стягнення підлягає сума пені в розмірі 1 000,00 грн.
В частині стягнення 7% штрафу в розмірі 22 953,00 грн., суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині, виходячи з того, що відповідно до ч.1 ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Пунктом 7.2. Договору від 24.01.2003 року сторони обумовили, що в разі неоплати або несвоєчасної опалити за спожитий природній газ у визначені строки, відповідач сплачує на користь позивача пеню. Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” встановлений граничний розмір пені за прострочення платежу –не більше подвійної облікової ставки національного банку України, тому підстав для стягнення 7 % штрафу, відповідно до п.2 ч.2 ст.231 ГК України суд не вбачає.
Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення на 5 років, заслухавши думку представників сторін, оцінивши докази по справі, суд вважає що заявлене клопотання підлягає до часткового задоволення. Виконання рішення слід розстрочити на 4 місяці шляхом сплати Комунальним підприємством Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго»на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»неустойки, інфляційних, річних та судових витрат в розмірі 18 221, 84 грн. наступним чином:
- до 01.08.06р. суми в розмірі 4 555, 46 грн.
- до 01.09.06р. суми в розмірі 4 555, 46 грн.
- до 01.10.06р. суми в розмірі 4 555, 46 грн.
- до 01.11.06р. суми в розмірі 4 555, 46 грн.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 214 ЦК УРСР, ст.ст. 549, 551, 625 ЦК України, ст.ст. 191, 232 ГК України, ст.ст. 33, 43, 47-1, 49, 82-85 ГПК України, суд,-
в и р і ш и в:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго»(80000, м.Сокаль, вул. Героїв УПА, 21, код ЄДРПОУ 22422842) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(03035, м.Київ, вул.Урицького,45, код ЄДРПОУ 31301827) суму у розмірі 18 221 грн. 84 коп. з них:
- 1 000,00 грн. пені;
- 3 236,44 грн. 3% річних;
- 12 676,44 грн. інфляційних;
- 1 224 грн. державного мита;
- 84, 96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Розстрочити виконання рішення на 4 місяці шляхом сплати Комунальним підприємством Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго»на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» неустойки, інфляційних, річних та судових витрат в розмірі 18 221, 84 грн. наступним чином:
- до 01.08.06р. суми в розмірі 4 555, 46 грн.
- до 01.09.06р. суми в розмірі 4 555, 46 грн.
- до 01.10.06р. суми в розмірі 4 555, 46 грн.
- до 01.11.06р. суми в розмірі 4 555, 46 грн.
5. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя Манюк П.Т.