Судове рішення 2-а-1913 від 01.05.2010

Судове рішення #5403726

Справа № 2-а-1913/2009р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 липня 2009 року Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді: Болотіна С.М.

секретаря: Кузьминчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівка справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 до управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі Хмельницької області про підвищення мінімальної пенсії за віком,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 звернулися в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі Хмельницької області (далі – Управління) про підвищення мінімальної пенсії за віком.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що мають статус «дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон) мають право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки таке підвищення з 2006 року їм не виплачувалось або виплачувалось частково, просять визнати бездіяльність Управління незаконною , зобов’язати останнє нарахувати та виплатити їм за період з 1 січня 2006 року по 1 лютого 2009 року вказані суми.

В судове засідання позивачі не з’явилися, надали суду заяви відповідно до яких позови підтримали повністю, просять справу слухати у їх відсутність.

Представник управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі ОСОБА_21 в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву відповідно до якої позов не визнала, просить відмовити в його задоволенні, а справу слухати у її відсутність.

При цьому, в письмовому запереченні на позов, представник Управління, вважає, що законні підстави для їх задоволення відсутні, оскільки фінансування витрат на виплату надбавки до пенсії «дітям війни» здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в зв’язку з чим в Управління відсутні кошти на вказані виплати і останнє не може відповідно до чинного законодавства виходити за межі наданих повноважень, оскільки не являвся розпорядником коштів.

Стверджує, що чинним законодавством не визначений механізм виплати надбавки до пенсії «дітям війни», не встановлено розміру мінімальної пенсії за віком, з якого слід

Головуючий: С.М. Болотін

- 2 -

проводити розрахунки, а мінімальний розмір пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, застосовується лише для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне

страхування» і не може по аналогії застосовуватись до інших правовідносин, а тому позовні вимоги вважає безпідставними та просить відмовити в їх задоволенні.

Просить застосувати строк позовної давності, оскільки вважає, що позивачі пропустили такий без поважних причин .

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позови підлягають до задоволення частково виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачі є пенсіонерами і мають статус «дитини війни», що стверджується посвідченнями позивачів за №№ 115256, 805346, 790403, 115072, 790495, 024730, 329692, 115085, 115794, 102728, 114406, 771520, 115216, 114607, 790412, 115230, 101537, 100774, 374892, 103132, а також довідками відповідача і сторонами не оспорюється .

Отже, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачі мають право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, протягом 2006-2007 років підвищення пенсії їм не нараховувалось і не виплачувалось, а протягом 2008-2009 років такі нарахування та виплати проводилися частково, що стверджується інформацією Управління.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне

страхування» та Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», у 2008 році мінімальний розмір пенсії, що дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, становить: з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року – 470грн., з 01.04.2008 року по 30.06.2008 року – 481грн., з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року – 482грн., з 01.10.2008 року по 01.02.2009 року – 498грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано неконституційними положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення пенсій на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Конституційний Суд України визнав, що зупинення та обмеження Законом України «Про державний бюджет» дії інших законів щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає Конституції України. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними; є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, бездіяльність відповідача, що полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачам підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення є незаконною.

В той же час, як встановлено судом та сторонами не оспорюється, починаючи з січня 2008 року, позивачам, проводиться нарахування та виплата підвищення до пенсії в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, а не 30%, як те визначає ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Головуючий: С.М. Болотін

- 3 -

Таким чином, з врахуванням часу винесення рішення Конституційного Суду України, а саме 22.05.2008 року та часу звернення позивачів до суду – червень 2009 року, позивачам повинно бути виплачено, з 1 по 30 червня 2008 року – 96грн. 20коп. (481грн. х 30% - 48грн. 10коп. = 96грн. 20коп.), з 1 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року 289грн. 20коп. (482грн. х 30% - 48грн. 20коп. х 3 = 289грн. 20коп.), з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року 298грн. 80коп. (498грн. х 30% - 49грн. 80коп. х 3 = 298грн. 80коп.), а всього за період з 1 червня по 31 грудня 2008 року – 684грн. 20коп.

Загальна сума недоплаченої позивачам державної соціальної допомоги, як «дітям війни» за вищевказаний період складає 684грн. 20коп.

Доводи представника відповідача викладені в письмовому запереченні на позови про те, що встановлений законом розмір мінімальної пенсії за віком до даних правовідносин не застосовується є безпідставними, оскільки в даному випадку мають місце правовідносини саме щодо нарахування та виплати пенсії і її підвищення.

Жодним чином не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню твердження представника відповідача, на які вона посилається в наданому суду письмовому поясненні, як на підставу своїх заперечень, щодо відсутності коштів для здійснення встановлених Законом виплат. Оскільки відповідно до рішення Європейського Суду від 8 листопада 2005 року справа «Кечко проти України» встановлено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним

органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення. Основним завданням Пенсійного фонду України є забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Таким чином, відповідач – Управління повинне бути зобов’язане виплатити позивачам належні їм підвищення до пенсії за період 2008 року.

В той же час, позивачі згідно поданих позовів, просять стягнути з відповідача на свою користь підвищення пенсії регламентованої Законом, за період 2006-2007 років.

Оцінюючи всі дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що позови в частині задоволення вимог за період 2006-2007 років до задоволення не підлягають виходячи з таких підстав.

Зокрема, як встановлено в процесі судового розгляду позивачі фактично знали, що органи державної влади не в повному обсязі провели виплати гарантованих їм державою сум за період 2006-2007 років, що фактично не заперечують. Однак жодних дій щодо усунення вказаних порушень та захисту своїх прав не вчинили, чим погодилися з проведеними виплати у вказаний період.

Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до суду за захистом своїх прав встановлений річний строк позовної давності.

За таких обставин, беручи до уваги, той факт, що позивачі фактично знали про порушення прав щодо проведення виплат в неповному обсязі, суд вважає, що вони пропустили встановлений законодавством строк позовної давності, а тому в частині їх вимог про стягнення коштів за 2006-2007 роки слід відмовити за пропуском строку давності, оскільки на застосуванні таких строків наполягає представник відповідача в наданому суду письмовому запереченні на позови.

При цьому позивачі питання про поновлення строку позовної давності не ставили, як в процесі звернення до суду з позовом, так і в процесі судового розгляду.

Позивачі не надали та не навели суду жодного об’єктивного та обґрунтованого доказу щодо поважності причин такого значного пропуску строку на звернення до суду за захистом

Головуючий: С.М. Болотін

- 4 -

своїх прав, не здобуто таких і в судовому засіданні, оскільки чинне законодавство не звільняє

від прав та обов’язків внаслідок правової необізнаності.

В той же час, ЗУ «Про державний бюджет на 2009 рік» частково обмежено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення пенсій на 30 % мінімальної пенсії за віком і на даний час він в цій частині є чинним, не скасованим та Конституційним Судом не визнаним таким, що суперечить Конституції України.

За таких обставин, законні підстави для задоволення вимог позивачів в частині виплати коштів за 2009 рік до задоволення не підлягають.

Виходячи з наведеного, на підставі ст. 22 Конституції України, рішення Європейського Суду від 8 листопада 2005 року справа «Кечко проти України», Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року із змінами і доповненнями, Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІV, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, керуючись ст. ст. 10, 11, 70, 71, 86, 94, 99, 100, 162 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі Хмельницької області неправомірною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі Хмельницької області провести виплати підвищення пенсії ОСОБА_1, як дитині війни за період з 1 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 684грн. 20коп. (шістсот вісімдесят чотири грн. 20коп.).