Справа №22ц -798/09 Головуючий в 1 інстанції: Олексюк А.В.
Категорія: 27 Доповідач: Завидовська-Марчук О.Г.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«8» липня 2009 року м. Луцьк.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Завидовської - Марчук О. Г.
суддів - Данилюк В.А., Осіпука В.В.
при секретарі - Дуткіній Ж.П.
з участю:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення коштів по договору банківського вкладу за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на рішення Луцького міськрайонного суду від 14.05.2009 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
В апеляційній скарзі представник товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Оскаржуваним рішенням Луцького міськрайонного суду від 14.05.2009 року позов задоволено.
Постановлено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в користь ОСОБА_1 5000 доларів США, що по курсу станом на 14.05.2009 року становить 38126 гривень депозитного вкладу, згідно договору банківського вкладу № 1004/0404669000730001 від 23 січня 2009 року.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в доход держави 381 гривня 26 копійок судового збору.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В даному судовому засіданні позивач апеляційну скаргу не визнав, просив рішення суду залишити без зміни, а скаргу відхилити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 23 січня 2009 року
між сторонами укладено договір банківського вкладу № 1004/0404669000730001 строкового банківського вкладу, за умовами якого відповідач прийняв від позивача грошову суму вкладу 5000 доларів США на строк 390 днів з процентною ставкою по вкладу 12% процентів річних. Відповідно до умов зазначеного договору датою повернення вкладу є 15 лютого 2009 року (а.с. 4).
2
Відповідно до ч. І ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
Пунктом 2.4.3 договору про банківський вклад передбачене право вкладника отримати суму вкладу та нараховані проценти за останній розрахунковий період у «Дату повернення», зазначеному у п. 1.1. цього договору.
Як вбачається із матеріалів справи позивач звертався до відповідача із письмовою заявою про повернення йому вкладених коштів, однак 05.03.2009 року йому було відмовлено в цьому на підставі того, що 21.01.2009 року Національним банком України до ТОВ «Укрпромбанку» було введено тимчасову адміністрацію та тимчасовий мораторій на задоволення вимог кредиторів з метою захисту інтересів кредиторів та вкладників, забезпечення схоронності капіталу та активів, стабілізації діяльності, поліпшення фінансового стану банку (а.с.3).
Відповідно до встановлених обставин справи та зазначених норм закону і положень договору банківського вкладу, укладених між позивачем і відповідачем, суд дійшов правильного висновку про повернення даного вкладу.
Посилання апелянта як на перешкоду задоволення позовних вимог на введений 21.01.2009 року строком на 6 місяців мораторій на задоволення Банком вимог кредиторів є необґрунтованим, оскільки за змістом ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» введення мораторію означає заборону стягнення на підставі виконавчих документів, але не виключає можливість ухвалення судового рішення про задоволення вимог кредиторів.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, оскільки вони були предметом дослідження суду і суд дав їм правильну юридичну оцінку.
За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм закону, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
При постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції в четвертому абзаці резолютивної частини рішення не вказав в чию користь слід стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Оскільки позов задоволено, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи були оплачені при подачі позовної заяви до суду позивачем ОСОБА_1, то їх слід стягнути в його користь з відповідача.
В решті рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 14.05.2009 року в даній справі залишити без зміни, доповнивши в четвертому абзаці резолютивної частини речення словами «в користь позивача ОСОБА_1».
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати в цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: