Львівський апеляційний адміністративний суд

у х в а л а

Іменем  україни

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Науково-виробничого приватного підприємства «Політест» на постанову господарського суду Львівської області від 18 грудня 2007 року у справі за адміністративним позовом Науково-виробничого приватного підприємства «Політест» до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

в с т а н о в и л а:

НВПП «Політест» 14.11.2007 року звернулося до господарського суду Львівської області з адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова № 982 від 15.08.2006 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно необчислених та несплачених страхових внесків.

Постановою господарського суду Львівської області від 18 грудня 2007 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції НВПП «Політест» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову господарського суду Львівської області від 18 грудня 2007 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що НВПП «Політест» є платником єдиного податку, суб'єктом малого підприємництва, який перейшов на спрощену систему оподаткування, а тому відповідно до ст.11 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» та п.6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки сплата цього збору замінена сплатою єдиного податку.

Зазначає, що згідно п.5 ч.1 ст.268 Цивільного кодексу України позовна давність на вимогу про скасування оскаржуваного рішення не поширюється.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив та просить залишити її без задоволення.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем із 10.08.2006р. по 15.08.2006р була проведена позапланова перевірка правильності обчислення, повноти нарахування зобов'язання зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування позивачем за період з січня 2004р. по серпень 2006р., за наслідками якої позивачеві донараховано 46 994,59 гривень.

За результатами перевірки відповідачем 15.08.2006р. прийнято рішення №982 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно необчислених та несплачених страхових внесків, згідно якого до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 29 874,21 гривень.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.

У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення представником позивача отримано 15.08.2006р. Позивач до господарського суду з адміністративним позовом звернувся 14.11.2007р., тобто пропустивши річний строк для звернення до адміністративного суду.

Судом першої інстанції відхилено, як необґрунтовані, доводи позивача про поважність пропуску річного строку у зв'язку зі зміною директора підприємства.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

У запереченні №12250/06-25 від 03.12.2007р. (а.с. 13-14) відповідач наполіг на застосуванні судом ст.100 КАС України.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що позивачеві в задоволенні адміністративного позову у даній справі слід відмовити повністю.

Твердження позивача про непоширення позовної давності на вимогу про скасування рішення №982 згідно п.5 ч.1 ст.268 Цивільного кодексу України не заслуговують на увагу, оскільки вказана норма стосується вимог власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

У даній справі позивач оспорює рішення суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій щодо перевірки правильності обчислення, повноти нарахування зобов'язання зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування позивачем.

Згідно ч.2 ст.1 Цивільного кодексу України цивільне законодавство не застосовується до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових та бюджетних відносин.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарга не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Науково-виробничого приватного підприємства «Політест» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 18 грудня 2007 року у справі №31/225А - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.