Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

Справа№2а-340/2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2010 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі

головуючого судді Завірюха О.В.

при секретарі Алфімовій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі адміністративну справу за адміністративною позовною заявою іванченка ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Бориспільського району Микитюка Василя Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив :

05.02.2010року позивач звернувся до суду з даною адміністративною заявою, в якій зазначив, що постановою інспектора ДПС ВДАІ Бориспільського району Нікітенка В.В. на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серія АІ 173294. згідно якого він керував автомобілем о 19.05 год. в м. Бориспіль по вул. Тельмана без посвідчення водія. Постановою від 31.01.2010 року на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП. З даним протоколом та постановою позивач згоден. Проте під час передачі йому копій протоколу та постанови він не звернув уваги, а побачив вже вдома копію постанови в справі про адміністративне правопору шення від 31.01.2010 року серія АІ № 158908 складеного ІДПС ВДАІ Бориспільського району прапорщиком ОСОБА_2, згідно якої 31.01.2010 року о 19.05 год. в м. Бориспіль по вул. Тельмана він керував автомобілем НОМЕР_1 без доручення та визнано його винним за ч. 3 ст. 126 КупАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Дану постанову позивач вважає незаконною, оскільки кваліфікація правопорушення, зазначена в протоколі, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки ст.126 ч.3 КУпАП передбачає, що накладення адміністративного стягнення настає за умови керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, однак позивача ніхто не позбавляв прав керування іранспортними засобами, що підтверджується копіює його посвідчення водія, а тому дії викладені в протоколі та постанові не відповідають фабулі ч.3 ст.126 КУпАП. Протокол та постанову про адміністративне правопорушення складено по необгрунтованими та надуманими обставинами. Крім того, в постанові не вірно зазначено міру покарання. У зв’язку з вищезазначеним, позивач просить складену постанову серія АІ № 158908 скасувати та справу провадженням закрити.

Позивач в судовому засіданні нозов підтримав і просив його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Своїх пояснень чи заперечень до суду також не направив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд. заслухавши пояснення позивача, дослідивши, оцінив та проаналізу вав всі зібрані по справі докази у їх сукупності і дійшов висновку, що позовна заява обгрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.01.2010 року ст. інспектором ДПС ВДАІ Бориспільського району Нікітенком В.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серія АІ 173294, згідно якого позивач керував автомобілем о 19.05 год. в м. Бориспіль по вул. Тельмана без посвідчення водія.

31.01.2010року постановою в справі про адміністративне правопорушення серія АІ № 15899! ст. інспектором ДПС ВДАІ Бориспільського району Нікітенком В.В. позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Як вбачається з пояснень позивача та матеріалів справи 31.01.2010 року інспектором ДПС ВДАІ Бориспільського району Микитюком В.І. винесено постанову серія АІ № 158908. згідно якої 31.01.2010 року о 19.05 год. в м. Бориспіль по вул. Тельмана позивач керував автомобілем НОМЕР_2 без доручення та визнано його винним за ч. 3 ст. 126 КупАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Тобто фактично інспектори Нікігенко В.В. та Микитюк В.І. склали відносно позивача за одне і те ж правопорушення два протоколи.

Відповідно до ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач в судове засідання не з'явився та будь-яких пояснень чи заперечень до суду також не направив.

Згідно ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь- які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи встановлено, що свідки по справі були відсутні. Про них не зазначено сторонами та не вказано в матеріалах справи.

Таким чином, жодних матеріалів, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП відповідачем до протоколу не долучено.

Також слід зазначити, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 та накладенні адміністративного стягнення відповідачем було порушено вимоги КУпАП та Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України за № 77 від 26 лютого 2009 року, оскільки інспектор ДПС ВДАІ, склавши протокол про адміністративне правопорушення, не вручив позивачу під розписку один екземпляр протоколу, не ознайомив зі змістом протоколу, не запропонував подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, не встановив свідків правопорушення, не роз'яснив права, та не вручив і не направив позивачу копії постанови про притягнення його до адміністративної відповідачьності, чим допустив порушення прав позивача та незаконне притягнення особи до адміністративної відповідальності. Також в постанові не вказано, який саме підпункт ПДР порушив позивач.

Крім того, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідачем було порушено процесуальний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачений ст. ст. 279, 280 КУпАП , в частині роз’яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, його прав, передбачених ст. 268 КУпАП , у тому числі, в порушення ст. 59 Конститу ції України, особа позбавлена права користу валися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги, під час розгляду справи не в повному обсязі були досліджені та встановлені обставини вчинення адміністративного правопорушення, не надано оцінку зібраним доказам, які повинні відповідати вимогам ст. 251 КУпАП.

Також кваліфікація правопорушення, зазначена в протоколі, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки ст.126 ч.3 КУпАГІ передбачає, що накладення адміністративного стягнення наслає за умови керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, однак позивача не було позбавлено прав керування транспортними засобами, що підтверджується копією посвідчення водія позивача, а тому дії викладені в протоколі не відповідають фабулі ч.3 ст.126 КУпАП, а тому протокол та постанова про адміністративне правопорушення складено по необгрунтованими та надуманими обставинами.

Крім того, в постанові не вірно зазначено міру покарання, оскільки, санкцією сл.126 ч.3 КУпАП передбачено покарання у вигляді штрафу від тридцяти до п ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, однак в постанові в справі про адміністративне правопорушення накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що позовну заяву необхідно задовольнити, оскільки вина ОСОБА_3 в скоєні адміністративного правопорушення в судовому засіданні не доведена відповідачем не надано доказів правомірності та законності своїх дій та в судовому засіданні не встановлено підстав для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.

Судові витрати по справі, які складаються із судового збору в сумі 3 грн. 40 коп., слід стягнути з відповідача, оскільки постанова прийнята на користь позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 2, 11, ч. 2 ст. 71, 86. 94, 128, 158-163, 186 КАС України, суд

постановив:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати дії ІДПС ВДАІ Бориспільського району Київської області ОСОБА_2 щодо складання постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АІ № 158908 від 31.01.2010 року про накладення на ОСОБА_3 адміністративного штрафу в розмірі 425 гривень - неправомірними.

Визнати незаконною та скасувати постанову серії АІ № 158908 від 31.01.2010 року ІДПС ВДАІ Бориспільського оайону Київської області прапорщика ОСОБА_2 щодо накладання на ОСОБА_3 адміністративного штрафу в розмірі 425 гривень.

Провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП.

Су дові витрати по справі, які складаються із судового збору в сумі 3 грн. 40 коп., стягнути з ДПС ВДАІ

Бориспільського району Київської області на користь держави Україна.

На постанову суду може бути подана апеляція до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя: