Справа № 11 - 313/09 Головуючий у 1 інстанції - Остапук В.І.
ст.152 ч.3, 153 ч.2 КК України Доповідач - Польовий М.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 липня 2009 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Польового М.І.
суддів Матата О.В., Опейди В.О.
з участю прокурора Старчука В.М.
потерпілої ОСОБА_1
законних представників потерпілої ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Луцького міськрайонного суду від 08 квітня 2009 року, яким ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м.Луцька, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, судимий:
16.09.2002 року Луцьким міським судом за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 03.11.2004 року на підставі постанови Сарненського районного суду від 26.10.2004 року на невідбутий строк 10 місяців 1 день;
29.09.2005 року Луцьким міськрайонним судом за ч.3 ст.15, ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі, постановою Сарненського районного суду від 02.11.2007року невідбута частина покарання - 1 рік 9 місяців 10 днів замінена на обмеження волі, звільнений умовно-достроково 15 серпня 2008 року на підставі постанови Рівненського районного суду від 08.08.2008 року на невідбутий строк 11 місяців 10 днів обмеження волі, проживаючий АДРЕСА_1
засуджений за ч.3 ст.152 КК України на 9 (дев'ять) років позбавлення волі;
за ч.2. ст.153 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_4. призначено покарання 9 (дев'ять) років 3 (три) місяці позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 29.09.2005 року і остаточно ОСОБА_4. призначено покарання 9 (дев'ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4. залишено тримання під вартою і строк відбування покарання постановлено рахувати з 21 жовтня 2008 року.
Стягнуто з ОСОБА_4. в дохід держави судові витрати в сумі (968 грн. 29 коп.
Належні ОСОБА_4. гроші в сумі 72 грн. 50 коп. звернуто в рахунок відшкодування судових витрат.
Згідно вироку суду ОСОБА_4. засуджений за те, що 15 серпня 2008 року, близько 22 год. 30 хв., поблизу дитячого навчального закладу АДРЕСА_2 затягнув неповнолітню ОСОБА_1 в безлюдне неосвітлене місце, приставив до шиї ножа, висловлюючи погрози його застосування, подолавши волю потерпілої до опору, задовольнив з нею статеву пристрасть неприродним способом. Після цього із застосуванням фізичного насильства зґвалтував потерпілу. Потім приблизно до 24 год. знову неодноразово задовольняв статеву пристрасть неприродним способом та ґвалтував потерпілу, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження.
В апеляції засуджений ОСОБА_4. просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Посилається на те, що злочинів не вчиняв і засуджений безпідставно. Вважає, що потерпіла його обмовила і справа щодо нього сфабрикована. Досудове слідство проведено поверхово, не з'ясовано час, причини і мотиви злочину. Вирок побудований на протиречивих показаннях потерпілої, висновки суду однобічні. Показання свідка ОСОБА_5. про його відсутність в момент вчинення злочину на квартирі не відповідають дійсності. Судом не взято до уваги те, що в період відбування покарання він довів своє виправлення, позитивно характеризувався і був умовно-достроково звільнений від відбування покарання. Його винуватість у вчиненні злочинів не доведена, вирок побудований на припущеннях, не допитані всі особи, не досліджені докази. Крім того, порушено було його право на захист, оскільки суд не дав йому можливості виступити в судових дебатах, справа розглянута суддею одноособово, хоча повинна була розглядатись колегіальним складом суду.
Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляції, засудженого, який апеляцію підтримав, потерпілу та її законних представників, які апеляцію заперечили, міркування прокурора про залишення вироку без змін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що апеляція до задоволення не підлягає.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_4. злочинів, при вказаних у вироку обставинах, грунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав відповідну юридичну оцінку.
Зокрема, потерпіла ОСОБА_1, ствердила, що 15 серпня 2008 року, після 22 год., поблизу дитячого навчального закладу АДРЕСА_2 ОСОБА_4. напав на неї, приставив до шиї ножа, затягнув в кущі і із застосуванням фізичного насильства та погроз застосування ножа, не реагуючи на її прохання та повідомлення про неповнолітній вік та незайманість, задовольнив з нею статеву пристрасть неприродним способом і зґвалтував.
Про те, що потерпілу 15 серпня 2008 року після 22 год. було зґвалтовано вбачається із показань її законних представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9, ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12.,ОСОБА_13
По висновку судово-медичної експертизи №2152 від 20.10.2008 року у потерпілої були виявлені тілесні ушкодження характерні для зґвалтування, а також у вказаному у вироку часі вона була позбавлена незайманості.
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання від 21.10.2008 року, а також при проведенні ставки віч-на-віч 22.10.2008 року потерпіла конкретно вказала на ОСОБА_4., як на особу, яка погрожуючи ножем, фізичною розправою задовольнила з нею статеву пристрасть не6природним способом і зґвалтувала.
При пред'явленні для впізнання ножів, потерпіла також вказала на ніж, який був вилучений по місцю проживання ОСОБА_4., і пояснила, що він подібний на той, яким засуджений їй погрожував при вчиненні злочинів.
Той факт, що на момент вчинення злочинів потерпіла була неповнолітньою підтверджується копіями її свідоцтва про народження та паспорта.
Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що саме ОСОБА_4. із застосуванням фізичного насильства та погроз його застосування задовольнив з неповнолітньою ОСОБА_1 статеву пристрасть неприродним способом та зґвалтував її, і вірно кваліфікував його дії по ч.3 ст.152, ч.2 ст.153 КК України.
Твердження ОСОБА_4., що зазначених у вироку злочинів він не вчиняв, а в цей час знаходився на квартирі в ОСОБА_5., були предметом ретельного дослідження суду із обґрунтуванням спростовані з наведенням у вироку відповідних мотивів.
Підстав не вірити показанням потерпілої у суду не було, оскільки вони послідовні, співпадають і об'єктивно підтверджуються матеріалами справи.
Посилання засудженого в апеляції про те, що справа щодо нього сфабрикована, що потерпіла його обмовила не заслуговують на увагу, оскільки потерпіла після вчинення щодо неї злочинів детально описала особу, яка їх вчинила, і зазначила навіть такі факти, які нікому відомі не були.
В дальнішому після впізнання потерпілою ОСОБА_4. і його затримання зазначені нею раніше індивідуальні ознаки щодо засудженого об'єктивно знайшли своє підтвердження.
Підстав не вірити показанням свідка ОСОБА_5. про відсутність засудженого в квартирі на момент вчинення злочинів у суду також не було, оскільки вони послідовні, підтверджуються іншими доказами і даних про те, що ОСОБА_5. обмовила ОСОБА_4., немає.
Необґрунтованим є й наведене у апеляції твердження про неповноту судового слідства, як видно із протоколу судового засідання, було досліджено всі обставини, що могли мати значення для справи.
Перевіркою матеріалів справи не виявлено даних, які б могли свідчити про фальсифікацію органами досудового слідства доказів у справі. Не встановлено й інших порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які згідно із законом тягнуть скасування вироку.
Докази, якими суд обгрунтував свій висновок про винуватість ОСОБА_4. у вчиненні злочинів щодо потерпілої ОСОБА_1, є належними, допустимими, достатніми і достовірними.
Посилання ОСОБА_4. на те, що під час розгляду справи в суді було порушено його право на захист, оскільки справа розглянута суддею одноособово і йому також не було надано слово в судових дебатах, безпідставні і спростовуються матеріалами справи.
Зокрема, із протоколу судового засідання вбачається, що після роз'яснення процесуальних прав ОСОБА_4. сам заявив клопотання про одноособовий розгляд справи суддею, а також йому було надано слово в судових дебатах для захисту своїх інтересів.
З протоколом судового засідання ОСОБА_4. був по його клопотанню ознайомлений і зауважень з приводу його неправильності або неповноти не подавав.
Покарання, яке призначене ОСОБА_4. з дотриманням вимог ст.65 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
В той же час, перевіряючи справу згідно ст.365 КПК України в повному об'ємі, колегія суддів встановила, що суд вирішив долю не всіх доказів речових по справі (т.1 а.с.250, т.2 а.с.96), а тому слід запропонувати суду це питання вирішити в порядку ст.ст. 409, 411 КПК України.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Луцького міськрайонного суду від 08 квітня 2009 року залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_4 - без задоволення.
Запропонувати суду в порядку ст.ст.409, 411 КПК України вирішити питання щодо речових доказів, доля яких не вирішена вироком суду.
Головуючий /-/ Польовий М.І.
Судді /-/ /-/ Матат О.В., Опейда В.О.
Оригіналу відповідає:
Суддя апеляційного суду
Волинської області М.І.Польовий