справа № 2-484/07 p.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2007 року

Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

Головуючого- судді- Плахотника Г.М.

При секретарі- Павленко Ю.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 яка діє від свого імені та від імені неповнолітніх дітей сина ОСОБА_2 1998р.н., дочки ОСОБА_3 1989року народження до Кременчуцької міської Ради про визнання права власності на житлову площу за законом набувальної давності.

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1. яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_2 1998р.н., дочки ОСОБА_3 1989р.н. звернулася до суду з позовом до Кременчуцької міської ради про визнання права власності на житлову площу за законом набувальної давності.

При цьому позивачка вказала, що згідно рішення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука НОМЕР_1 вона була призначена піклувальником над ОСОБА_4, який мешкав за адресою: м. Кременчук, АДРЕСА_1.

Так як ОСОБА_4. був одиноким, вона ОСОБА_1. мала намір укласти договір довічного утримання з метою отримання після його смерті належної йому на праві власності житлової площі, яка складається з однокімнатної квартири, але через раптову смерть оформити документально у них не було можливості.

Проживала вона з дочкою ОСОБА_3 , в квартирі ОСОБА_4, хоронила вона його теж.

Після смерті власника квартири за клопотанням керівників КП ГЖЕД-14 де вона на той час працювала, їй з дочкою згідно ордера №НОМЕР_2 , виданого на підставі рішення Кременчуцької міської ради НОМЕР_3 квартира померлого була виділена як службова, а згідно ордера №НОМЕР_4 , виданого на підставі рішення міського виконавчого комітету НОМЕР_5 квартира №АДРЕСА_1 в м. Кременчуці їм була видалені на склад сім»ї з трьох осіб, як державне житло.

Вона не має можливості приватизувати квартиру так, як згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого управлінням житлово- комунального господарства від 10 серпня 1993року вона є власністю померлого тринадцять років тому ОСОБА_4

Фактично вона, разом з двома дітьми володіє квартирою протягом всього часу з дня смерті ОСОБА_4.

Просила суд винести рішення суду, яким визнати право власності на квартиру №АДРЕСА_1 в м. Кременчуці за нею, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 в рівних долях з одночасним припиненням права власності за ОСОБА_4.

Представник відповідача Кременчуцької міської ради в судовому засіданні не заперечував в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача УЖКГ теж не заперечував в задоволенні позовних вимог. Представник третьої особи КП « МБТІ» в судове засідання не з»явився, просив справу розглянути без його участі.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Автозаводської районної ради   м. Кременчука НОМЕР_1    ОСОБА_1

2

 була призначена піклувальником над ОСОБА_4, який мешкав за адресою: м. Кременчук, АДРЕСА_1.

Так як ОСОБА_4. був одиноким, ОСОБА_1. мала намір укласти договір довічного утримання з метою отримання після його смерті належної йому на праві власності житлової площі, яка складається з однокімнатної квартири, але через раптову смерть оформити документально у них не було можливості.

Проживала вона з дочкою ОСОБА_3 , в квартирі ОСОБА_4, хоронила вона його теж.

Після смерті власника квартири за клопотанням керівників КП ГЖЕД-14 де вона на той час працювала, їй з дочкою згідно ордера №НОМЕР_2 , виданого на підставі рішення Кременчуцької міської ради НОМЕР_3 квартира померлого була виділена як службова, а згідно ордера №НОМЕР_4 , виданого на підставі рішення міського виконавчого комітету НОМЕР_5 ця квартира їм була виділені на склад сім»ї з трьох осіб, як державне житло.

Вона не має можливості приватизувати квартиру так, як згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого управлінням житлово-комунального господарства від 10 серпня 1993року вона є власністю померлого тринадцять років тому ОСОБА_4

Фактично ОСОБА_1 , разом з двома дітьми володіє квартирою протягом всього часу з дня смерті ОСОБА_4.

В цій же квартирі народився та проживає син позивачки ОСОБА_2-1998р.н..

Після смерті власника спірної квартири ОСОБА_4 за всі 13 років ніхто із його можливих спадкоємців на спадщину не претендував.

Таким чином судом встановлено, що позивачка та її діти добросовісно на протязі більше ніж 10 років володіють квартирою АДРЕСА_1 в м. Кременчуці, що належить на праві особистої власності померлому ОСОБА_5.

Іменно ці підстави дають право суду згідно вимог ст.344 ЦК України визнати за ОСОБА_1., ОСОБА_3, ОСОБА_2. за набувальною давністю право власності на спірну квартиру, при цьому  визнавши втрату цього права за померлим ОСОБА_4.

Керуючись ст.344 ЦК України, ст.ст.6.10,212 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги            ОСОБА_1 яка діє  від  свого  імені та від  імені

неповнолітніх дітей сина ОСОБА_2 1998р.н., дочки ОСОБА_3 1989року народження до Кременчуцької міської Ради про визнання права власності на житлову площу за законом набувальної давності-задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 за набувальною давністю право власності на квартиру АДРЕСА_1 в м. Кременчуці, визнавши при цьому втрату права власності на квартиру АДРЕСА_1 в м. Кременчуці за померлим ОСОБА_4.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

В разі не подання заяви про апеляційне оскарження , рішення набирає чинності після закінчення десятиденного терміну з дня проголошення рішення , а в разі неподання апеляційної скарги- після закінчення двадцятиденного терміну.

Суддя: